| Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методологічного підходу до реалізації державного бюджетування з використанням стратегічного і оперативного контролінгу, які включають функції аналізу і прогнозу фінансових потоків, планування, обліку і контролю руху бюджетних коштів, та спрямовані на забезпечення реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни. 1. Аналіз теоретичних основ управління соціально-економічним розвитком країни показав, що під соціально-економічним розвитком суспільства розуміється процес трансформації економічного зростання в соціальний капітал, реалізований при участі системи державного управління. Узгодження векторів економічного і соціального розвитку суспільства - одне з основних завдань внутрішньої політики держави, що у значній мірі реалізується в рамках бюджетної політики. Процес соціально-економічного розвитку суспільства включає етапи визначення державної політики, розробки стратегії і тактики і реалізації механізмів управління соціально-економічним розвитком суспільства. Процес ефективного управління передбачає чітку відповідність процесів концептуального визначення розвитку, стратегічного і тактичного цілепокладання, а також методологічного підходу. 2. Доведено, що взаємодія стратегії і структури бюджету повинна бути забезпечена не тільки на етапі стратегічного цілепокладання, але й у процесі оперативного управління, що вимагає розробки і впровадження відповідних методів управління соціально-економічним розвитком. Основне питання методологічної складової системи управління соціально-економічним розвитком країни полягає в пошуку методів і технологій управління, які змогли б забезпечити процеси: 1) взаємозв'язку стратегії і бюджету на етапі їх розробки; 2) взаємодії стратегії і бюджету на етапі їх реалізації, що передбачає можливість взаємокорекції у вигляді „зворотного зв'язку”. 3. Дослідження процесу формування державного бюджету в системі стратегічного управління державою довело необхідність удосконалення принципів формування бюджету за рахунок доповнення їх наступними: 1) принципом системності бюджету як механізму в системі управління соціально-економічним розвитком; 2) принципом відповідності бюджету стратегії соціально-економічного розвитку суспільства; 3) принципом гуманізму стосовно соціальних груп, що фінансуються з бюджету країни. 4. Встановлено, що, знаходячись на перетинанні обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в управлінні організацією: він зв'язує воєдино всі ці функції, інтегрує і координує їх, причому не підмінює собою управління, а переводить його на новий якісний рівень. Загалом – це аналітична система планування та оперативного контролю. Еволюція контролінгу проходила від зародження в статусі державного управління фінансовими потоками до великих промислових корпорацій. В цей час, будучи системою, що застосовується на підприємствах будь-якого розміру і виду власності, контролінг збагатився теоретичним і методологічним змістом. Підхід до управління фінансовими потоками з погляду контролінгу знову є актуальним для застосування в процесі державного бюджетування. 5. Контролінг має свою концептуальну основу, що складається в підході до процесу управління фінансовими потоками. Стосовно системи державного бюджетування, застосування концепції контролінгу передбачає наступне: розгляд Державного бюджету в контексті обліку сум покриття; трансформацію галузевого і регіонального аспектів державного бюджетування в управління по центрах відповідальності (центрах прибутку і центрах витрат); жорстке узгодження програмно-цільового підходу з управлінням фінансовими потоками: по пріоритетах, термінах і обсягах фінансування. Державний фінансовий контролінг - це система управління фінансовими потоками на рівні держави, основне призначення якої складається в забезпеченні досягнення цілей соціально-економічного розвитку шляхом встановлення взаємодії стратегічного цілепокладання (стратегії соціально-економічного розвитку) і фінансового аспекту його реалізації (державного бюджету). 6. Розроблено метод „автоматичного” розподілу суми покриття державного бюджету, згідно з яким передбачається: 1) визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку (економічного розвитку і трансформації результатів економічного зростання в соціальний капітал); 2) визначення рангів сформованих пріоритетів у часі (протягом певного періоду ранги пріоритетів повинні бути чітко визначені). Застосування концептуального базису теорії систем дозволило визначити, що складна відкрита система, будь-то економіка в цілому, галузь економіки, або регіон розвивається циклічно і характеризується здатністю до самовідтворення. У випадках, коли ця характеристика системи порушена чи ще не сформована, вона потребує зовнішньої підтримки, у випадку із соціально-економічними системами - державного регулювання. Здатність системи до відтворення заснована на її здатності підтримувати динамічну рівновагу у взаємодії із зовнішнім середовищем - гомеостаз. Дослідження гомеостатичних процесів передбачає виділення: 1) параметрів, значні зміни яких порушують нормальне функціонування системи; 2) границь припустимої зміни цих параметрів під впливом умов зовнішнього і внутрішнього середовища; 3) сукупності конкретних механізмів, що починають функціонувати при виході значень перемінних за ці границі. Запропонований підхід до реалізації державного бюджетування з використанням методів фінансового контролінгу заснований на використанні типу механізмів, властивих складним відкритим системам, що дозволяють зберегти гомеостаз системи в цілому і її окремих частинах. Механізм діє через виділення систем з порушеним чи несформованим гомеостазом у ряд пріоритетних об'єктів економічного регулювання і шляхом адекватної організації бюджетного процесу. 7. Обґрунтовано, що організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком України ґрунтується на внесенні додаткових функцій у реалізацію бюджетного процесу, які забезпечують взаємозв'язок і взаємодію стратегії соціально-економічного розвитку і бюджету країни. Організаційно-функціональний аспект системи управління соціально-економічним розвитком країни запропоновано удосконалити шляхом введення додаткових організаційних підрозділів в органи державної влади, які є учасниками бюджетного процесу, що забезпечить виконання функцій системи фінансового контролінгу, покликаної установити взаємодію цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни з процесом їх бюджетного забезпечення. Функції стратегічного контролінгу виконуються відділом стратегічного контролінгу, який запропоновано сформувати в Міністерстві фінансів України. У Бюджетному Комітеті Верховної Ради України також доцільне введення посади фахівця з контролінгу, що виконує функцію корекції діяльності відділу контролінгу виконавчої гілки державної влади. Функції оперативного контролінгу виконуються Рахунковою палатою України, державним Казначейством України і Контрольно-ревізійною службою України. Для них рекомендоване впровадження відділів оперативного контролінгу, що реалізують контроль відхилень фінансових потоків від планового стану в режимі реального часу і контроль ефективності (у тому числі - результативності) використання коштів державного бюджету. 8. Розроблено принципи вибору бюджетних пріоритетів соціально-економічного розвитку, сформульовані відповідно до закономірностей збереження гомеостазу складних відкритих систем, включають наступні положення: принцип відсутності гомеостазу: пріоритетної державної підтримки потребують ті галузі економіки, регіони, соціальні категорії населення, що не можуть самостійно забезпечити процес власного відтворення; принцип моніторингу гомеостазу об'єктів регулювання: для кожного об'єкта державного регулювання повинні бути розроблені критерії моніторингу його здатності до самовідтворення і встановлені граничні значення цих критеріїв; принцип автоматичного пріоритету: досягнення об'єктом державного регулювання граничного значення за критерієм моніторингу автоматично визначає державне регулювання даного об'єкта в якості пріоритетного; принцип якісної відмінності пріоритетів: об'єкти, не здатні до самостійного відтворення власного потенціалу, можуть бути двох типів: (відповідно до класифікації БКГ) - "собаки" - потребуючі реформування, і "важкі діти" - потребуючі цілеспрямованого інвестування. Тип об'єктів визначається тенденцією їх розвитку; принцип обов'язкового ранжирування пріоритетів: група пріоритетних напрямків державної підтримки ранжирується за ступенем важливості цих об'єктів державного регулювання для виживання і розвитку суспільства; принцип автоматичного розподілу бюджетних коштів: сума покриття державного бюджету розподіляється автоматично по об'єктах державного регулювання виходячи з рангів сформованих пріоритетів. 9. Класифікація регіонів України за критеріями „темпів економічного зростання - індексу людського розвитку” дозволила виявити чотирі типи соціально-економічного розвитку: гармонічний, соціальний, економічний, слаборозвинений. Процес державного регулювання діяльності регіонів повинний відповідати цим типам розвитку. Для визначення пріоритетів розвитку галузей економіки України запропонована система моніторингу соціальних і економічних показників їх розвитку, що включає 1) економічні показники: темп розвитку галузі, ступінь зношеності основних фондів, рівень капітальних інвестицій, рівень інновацій; 2) соціальні показники: рівень заробітної плати в галузі, відсоток витрат на оплату праці в собівартості продукції, рівень професійної захворюваності і смертності в галузі, умови праці на підприємствах галузі, наявність галузевої соціальної інфраструктури. Порівняння комплексних показників економічного і соціального розвитку галузі дозволить визначити тип її розвитку, виділити пріоритети і сформувати адекватний управлінський вплив. | 