Кривуцький Володимир Васильович. Державне регулювання діяльності природних монополій : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л., 2005. — 187арк. — Бібліогр.: арк. 172-182.
Анотація до роботи:
Кривуцький В.В. Державне регулювання діяльності природних монополій. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2005.
У дисертаційній роботі дістала подальшого розвитку теорія монополії. Удосконалено класифікацію підходів до трактування монополії, розвинуто і поглиблено зміст поняття "природна монополія", яке пропонується ідентифікувати з видами господарської діяльності, що при існуючому рівні НТП, цін ресурсів та попиту на продукцію характеризується істотним ефектом масштабу, але лише за умови законодавчого захисту від руйнівної конкуренції. Удосконалено теорію формування відправної ціни претендентів на франшизу в частині оцінки такої складової собівартості як амортизація. Дістав подальшого розвитку механізм франшизи (набуття на аукціоні права монопольного постачання продукції), який розрахований на створення конкуренції на етапі надання прав господарської діяльності у сфері, яка належить до природної монополії. Механізм, який гарантуватиме оптимальну експлуатацію основних засобів, базується на їх переході у власність переможця аукціону. Запропонована формула економічної оцінки основних засобів дозволить не лише гарантувати їх оптимальну експлуатацію, але й здійснення нових успішних інвестицій.Уперше обґрунтовано, що оцінка привабливості цінових пропозицій претендентів на франшизу має здійснюватися за критерієм мінімуму показника, що розраховується як сума добутків прогнозованих обсягів споживання продукції природного монополіста відповідною групою споживачів та величин цінових пропозицій претендента на франшизу за одиницю продукцію для відповідної групи споживачів.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі формування ефективних параметрів державного регулювання діяльності природних монополій. Дослідження цієї проблеми дало змогу сформувати низку висновків і пропозицій щодо удосконалення державного регулювання діяльності природних монополій.
Монополія - це ситуація, при якій у конкретному місці та у конкретний час є лише один постачальник якогось товару чи послуги. Можливість споживачеві скористатися послугами іншого постачальника може за цих умов бути реалізована або в іншому місці, або в інший час (необхідний для постачання певної продукції з іншого місця, якщо це можливо, або для створення відповідних потужностей з випуску цієї ж продукції (послуг) у конкретному місці). Природна монополія – це вид господарської діяльності, що при існуючому рівні НТП, цін ресурсів та попиту на продукцію характеризується істотним ефектом масштабу, але лише за умови законодавчого захисту від руйнівної конкуренції. До причин можливості тимчасового характеру природної монополії слід віднести вплив технічного прогресу, розвитку економічної теорії, а також змін ситуації на ринку щодо цін ресурсів та попиту на продукцію природного монополіста. Ці причини можуть виступити не об'єктивною основою припинення існування у певних сферх природної монополії, а у деяких видах навпаки – зумовлювати виникнення природної монополії.
Негативні наслідки існування природних монополій в економіці проявляється за такими трьома напрямками: нераціональне господарювання, встановлення завищених цін на продукцію (послуги), неналежна якість продукції (послуг). Для того, щоб протидіяти негативним наслідкам існування природних монополій необхідне втручання ззовні, яке здебільшого проявляється у формі державного регулювання діяльності природних монополій.
Аналіз світового досвіду не дає однозначної відповіді на питання про оптимальність тієї чи іншої стратегії державного регулювання діяльності підприємств-природних монополістів. Кожна держава обирає стратегію залежно від технічного й економічного розвитку, національних традицій. При цьому фактично кожна стратегія державного регулювання функціонування діяльності природних монополій (ексклюзивна державна власність, приватна власність, наглядові комісії, механізми спеціально стимульованої конкуренції, такі як вільний доступ і франшиза) має шанси на використання і резерви для удосконалення.
Методи типу "витрати плюс справедливий прибуток" принципово не можуть стимулювати підприємства-природних монополістів раціоналізувати свою діяльність. У різних країнах світу було розроблено цілу низку методів регулювання ціни продукції природних монополістів, які претендують на відповідність принципу "заохочувального регулювання", що має за мету зацікавити підприємства-природних монополістів до раціоналізації господарської діяльності.
Аналіз законодавства України та практичної ситуації стосовно державного регулювання діяльності природних монополій, узагальнення напрацювань фахівців у цій сфері дозволив виявити принаймі три основні тенденції. По-перше, низка важливих пунктів законодавчих актів не має належного наукового підґрунтя, що викликає сумніви в оптимальності цих актів. Стосується це передусім зарахування певних видів господарської діяльності до природних монополій, а також чинників, які враховують під час регулювання цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій в Україні. По-друге, впровадження механізмів регулювання природних монополій, передбачених Законом України "Про природні монополії", невиправдано затягнулося. По-третє, є значні розбіжності між цілями регулювання природних монополій в нашій країні й ефективністю цього регулювання на практиці. В Україні дотримуються (без видимих успіхів) трьох стратегій поліпшення функціонування діяльності природних монополій (перебування їх у державній та приватній власності, а також створення комісій для регулювання їхньої діяльності), а стратегію штучно стимульованої конкуренції (вільний доступ, франшиза) не використовують.
Для набуття права монопольного постачання продукції (франшизи) доцільно використовувати аукціон англійського типу, при якому переможцем оголошується претендент, готовий монопольно постачати продукцію за найменшою ціною з поміж учасників аукціону. Механізм, який гарантуватиме оптимальну експлуатацію основних засобів, базується на їх переході у власність переможця аукціону. Запропонована формула економічної оцінки основних засобів дозволить не лише гарантувати їх оптимальну експлуатацію, але й здійснення нових успішних інвестицій.
Моделювання використання системи франшизи показало надзвичайну важливість у цій системі відправної ціни претендентів на франшизу, що для англійського аукціону, як правило, рівна собівартості виробництва продукції. При розрахунку показника собівартості у більшості випадків спеціальних проблем не виникатиме за винятком оцінки такої складової собівартості як амортизація (знецінення основних засобів). Що стосується природних монополістів у сфері холодного водопостачання, то для різних груп основних засобів тут варто використовувати такі методи нарахування амортизації: група 1 – виробничий; група 2 – прямолінійний; група 3 – зменшення залишкової вартості; група 4 – кумулятивний.
Аналіз підходів щодо цінової диференціації однозначно підтверджує, що більш обґрунтованим підхід, який відстоює необхідність дотримання обернено пропорційної залежності між обсягом споживання продукції природних монополістів і рівнем цін на цю продукцію. При цьому принцип обернено пропорційної залежності між обсягом споживання продукції природних монополістів і рівнем цін на цю продукцію має розповсюджуватися і на встановлення цін для окремих споживачів як у межах сектора домашніх господарств, так і у межах сектора підприємств.
Перед проведенням аукціону з надання прав на франшизу слід виконати оцінку передумов для цінової диференціації різних груп споживачів цієї продукції. Якщо такі передумови існують, то однією з умов отримання права на франшизу має бути наявність у цінових пропозиціях претендентів на франшизу цінової диференціації споживачів, що відображала б відповідні тенденції. Оцінка привабливості цінових пропозицій претендентів на франшизу має здійснюватися за критерієм мінімуму показника, що розраховується як сума добутків прогнозованих обсягів споживання продукції природного монополіста відповідною групою споживачів та величин цінових пропозицій претендента на франшизу за одиницю продукцію для відповідної групи споживачів.
На підставі результатів дисертації автор вносить такі рекомендації:
- Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням використовувати при проведенні аукціону з набуття прав на франшизу розроблений механізм, який гарантуватиме оптимальну експлуатацію основних засобів;
- Міністерству освіти і науки України сприяти використанню матеріалів дисертації для підготовки фахівців за спеціальністю "Менеджмент антимонопольної діяльності";
- підприємствам - претендентам на франшизу у сфері холодного водопостачання розраховувати відправну ціну з урахуванням розробок щодо визначення амортизації.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях
1. Кривуцький В.В. Ефективні форми власності на природні монополії // Логістика: Вісн. Національного університету “Львівська політехніка”.– Львів, 2005. - № 526. – С. 80-84.
2. Стадницький Ю.І., Кривуцький В.В. Причини виникнення та існування природних монополій // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - № 10. – С. 25-40. Особистий внесок здобувача: розроблення алгоритму для характеристики ситуації монополії, класифікація причин виникнення та існування монополій, удосконалення визначення поняття "природна монополія".
3. Стадницький Ю.І., Кривуцький В.В. Методи формування ціни на продукцію природних монополістів // Регіональна економіка.-2003.- № 4.- С. 51-59. Особистий внесок здобувача: аналіз світового досвіду регулювання цін продукції природних монополістів, дослідження практики цінової дискримінації споживачів продукції природних монополістів.
4. Кривуцький В.В. Монополія у виробництві (постачанні) продукції: поняття та причини виникнення й існування // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Вісник НУ "Львівська Політехніка". – 2004. - № 478. - С. 228-325.
5. Стадницький Ю.І., Саган Т.Л., Кривуцький В.В. Амортизаційна політика держави щодо природних монополістів: вплив на розвиток малого бізнесу // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. пр. Вип. 4: Економічні науки. - Чернівці, 2003. - С. 264-265. Особистий внесок здобувача: оцінка рівня монополізації економіки України природними монополістами, аналіз державного регулювання встановлення цін цін на продукцію природних монополістів в Україні.
Брошури
6. Кривуцький В.В. Природні монополії та необхідність державного регулювання їх функціонування / за ред. Стадницького Ю.І. - Львів: ЗУКЦ, 2004. - 58 с.
7. Кривуцький В.В. Світовий та український досвід державного регулювання природних монополій / за ред. Стадницького Ю.І. - Львів: ЗУКЦ, 2005. - 65 с.
8. Кривуцький В.В. Шляхи удосконалення державного регулювання діяльності природних монополій в Україні /за ред. Стадницького Ю.І. -Львів: ЗУКЦ, 2005.-62 с.
Матеріали наукових конференцій
9. Стадницький Ю.І., Кривуцький В.В. Проблеми державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної науково-практичної конференції. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Ч. 1. – С. 300-303. Особистий внесок здобувача: аналіз сфери та предмету регулювання діяльності природних монополістів в Україні, обгрунтування висновку про недоцільність автоматичного використання в Україні світового досвіду державного регулювання діяльності природних монополій.
10. Кривуцький В.В. Ефективні форми власності на природні монополії // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2004. – С. 161-162.
