Анотація до роботи:

Левін П.Б. Державне регулювання ефективного функціонування інноваційної інфраструктури в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.

У дисертаційній роботі розроблено основні напрями державного регулювання функціонування інноваційної інфраструктури з використанням організаційно-правових методів та методів оцінки економічної ефективності. Визначено сутність, показники розвитку і підходи до оцінки економічної ефективності інноваційного середовища. Запропоновано найбільш повну систему інноваційної інфраструктури на основі КВЕД.

На основі аналізу показників ефективності підприємств інноваційної інфраструктури рекомендовано розміри підприємств для основних видів інноваційної інфраструктури. Вирішено питання щодо формування і розвитку технопарків і лізингу. З метою методичного забезпечення економічних засобів державного регулювання функціонування інноваційної інфраструктури розроблено ряд методичних підходів до оцінки її економічної ефективності з позицій: організаційних, економічних збитків на макрорівні, інвестиційних, системних. Виявлено особливості визначення економічної ефективності окремих елементів інноваційної інфраструктури, запропоновано підходи до розрахунку їх загальних оцінних показників. Запропоновано основні напрями державного регулювання інноваційної інфраструктури.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень виконано теоретичне узагальнення і запропоновано нові рішення комплексу актуальних науково-методичних питань державного регулювання ефективного функціонування інноваційної інфраструктури. Основні наукові результати полягають у такому.

1. Роль і значення інноваційної інфраструктури у сучасних умовах посилюються. При розробці стратегій інноваційного розвитку країни та її регіонів поряд з розвитком основних елементів інноваційного процесу необхідно враховувати і розвиток інноваційної інфраструктури. Такий підхід сприятиме ліквідації явного протиріччя між значним науково-технічним потенціалом (скорочення чисельності науковців – носіїв потенціалу – ще його не знищило) та незначною частиною впроваджених науково-технічних розробок.

На основі дослідження інноваційної інфраструктури виявлено виконання нею таких основних функцій: забезпечення інноваційної сфери всіма видами послуг; забезпечення взаємодії елементів інноваційного процесу, сприяння дифузії інновацій у всі сфери економіки.

2. Державне регулювання має враховувати найбільш вагомі фактори, які впливають на інноваційне середовище, частиною якого є інноваційна інфраструктура: інституційні умови; конкретні організаційно-економічні умови сукупності суб'єктів інноваційної діяльності; концентрацію інтелектуального капіталу; розміщення науково-технічного потенціалу; нормативно-правову базу у питаннях стандартизації і сертифікації інноваційної продукції; рівень розвитку інноваційної інфраструктури; міжрегіональні і міжнародні зв'язки. При цьому слід зазначити, що в Україні у даний час елементи інноваційної інфраструктури розвинуті неоднаковою мірою. Практично відсутні такі елементи інфраструктури, як біржі (ярмарки) науково-технічних розробок, інноваційних проектів і науково-технічних інновацій, венчурний капітал, страхування інноваційних ризиків.

Стратегія формування інноваційної інфраструктури має враховувати тип інноваційного розвитку країни і відповідати обраним пріоритетам.

3. На основі запропонованої класифікації суб'єктів інноваційної інфраструктури проведено аналіз показників їх ефективності за групами з різною чисельністю працівників. Аналіз дозволяє виявити найбільш раціональні розміри підприємств інноваційної інфраструктури за видами діяльності. Ці рекомендації запропоновано органам державного управління та місцевого самоврядування для використання під час надання конкретних пільг.

4. Відповідно до потреб ефективного функціонування інноваційної інфраструктури пропонується довести чисельність інноваційних інфраструктурних підприємств за видами економічної діяльності до визнаних за кордоном пропорцій.

5. У Законі України “Про інноваційну діяльність” запропоновано напрями визначення державної підтримки недостатньо розвинутих елементів інноваційної інфраструктури: інформаційних баз даних нових технологій і запитів підприємств; нових технопарків, інкубаторів бізнесу; розвитку правової бази охорони інтелектуальної власності; страхування інноваційних ризиків; венчурного фінансування, лізингу шляхом введення в дію стимулюючих статей 21 і 22 зазначеного закону; скасування мораторію на створення технологічних парків; здійснення підготовки фахівців з цих напрямів.

Публікації автора:

1. Левін П.Б., Молчанова І.О. Розвиток інноваційної інфраструктури // Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку. – Донецьк: ІЕП НАН України. – 2002. – С. 57-60.

Особистий внесок: розглянуто особливості інноваційної інфраструктури у сучасний період та надано рекомендації з її подальшого розвитку.

2. Левін П.Б. Тенденції інноваційного розвитку України в перехідний період // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2001. – Т.2. – С. 277-286.

3. Левин П.Б. Технопарк как важнейшее звено инновационного развития // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2002. – Вип. 143. – С. 205 –210.

4. Левин П.Б. Экономическая эффективность формирования инновационной инфраструктуры: организационный аспект // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецьк: ДонНУ. – 2003. – Ч. II. – С. 524 - 527.

5. Левин П.Б. Обоснование экономических оценок инновационной среды // Вісник Донецького університету економіки та права. Сер. Економіка та управління. – 2004. – № 1. – С. 223-233.

6. Левин П.Б. Анализ инновационной инфраструктуры крупного города // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецьк: ДонНУ. – 2004. – Ч.I. – С. 403-405.

7. Левин П.Б. Методические вопросы определения эффективности инновационной инфраструктуры // Социально-экономические аспекты промышленной политики: теоретические аспекты регионального развития и модели инновационного развития территорий. Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины: Материалы всеукраинской науч.-практ. конф. (Донецк-Мелекино, 9-10 сентября 2002 г.). – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2002. – Т.1. – С. 469-474.