У дисертації наведені теоретичні узагальнення щодо ролі і місця держави в процесі залучення та ефективного використання іноземних інвестицій, обгрунтовано шляхи підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу, отримано практичні результати щодо удосконалення механізму державного регулювання інвестиційних процесів, вироблено методику оцінки інвестиційного клімату галузей та регіонів. 1. Збільшення обсягів та оптимізація структури іноземного інвестування можлива лише за умов підвищення привабливості інвестиційного клімату та створення відповідно до ринкових засад механізму взаємодії іноземного інвестора та органів державної влади (державного апарату), а також наявності сталого економічного росту та подальшої лібералізації економіки. Провідна роль у вирішенні цих проблем на сучасному етапі, без сумніву, повинна належати державі. 2. Нерезидент повільно реагує на застосування окремих важелів державної економічної політики (зокрема, податкових, амортизаційних, заходів щодо зайнятості та ін.), але уважно ставиться до системи пільг у приймаючій країні та гарантій захисту інвестицій. 3. Фондовий ринок виступає скоріше як приватизаційний, а не інвестиційний (як у інших країнах) елемент ринкової інфраструктури, а тому фондову діяльність треба переорієнтувати на інвестиційне та інноваційне забезпечення економіки (у тому числі за участю нерезидента). Для цього слід стандартизувати системи обліку і звітності, завершити формування інфраструктури фондового ринку, розвивати біржову та розрахунково-клірингову систему з цінних паперів, удосконалювати оподаткування операцій з цінними паперами, забезпечити стабільність правового регулювання фондового ринку. 4. Функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, на території яких діють суттєві пільги для інвесторів (у тому числі іноземних), не спричинило значних інвестиційних вкладень з-за кордону, оскільки такі зони були націлені не на вирішення проблем інвестиційного та інноваційного наповнення економіки, а на вирішення внутрішніх короткострокових завдань кризового періоду (наповнення місцевого бюджету, подолання безробіття, реалізація соціальних програм тощо). Необхідно переорієнтувати політику щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон на вирішення проблем стратегічного розвитку економіки, вжити подальших заходів державної підтримки інноваційних виробництв, зменшити адміністративне навантаження на господарську діяльність, забезпечити правову стабільність регулювання. 5. Статистичну інформацію щодо іноземного інвестування не можна визнати достовірною, що підтверджено конкретними прикладами та розрахунками. Мають місце помилки та недоліки організації збору та узагальнення статистичної інформації у сфері інвестиційної діяльності, в тому числі за участю нерезидентів. Необхідно розробити адекватну вимогам сьогодення систему статистичних показників щодо інформаційного забезпечення інвестиційної та будівельної діяльності на території держави, в тому числі в розрізі регіонів та галузей. У звітності слід відображати всі фактично здійснені капітальні вкладення, дані про джерела інвестиційних ресурсів, вести спостереження напрямів вкладення іноземних інвестицій, узагальнювати дані про рух портфельних інвестицій (у тому числі за участю нерезидента). Слід також провести роботу по запровадженню в практику розрахунків макроекономічних показників, які характеризують ефективність інвестування. 6. Проведено аналіз залежності обсягів залучених іноземних інвестицій від різних макроекономічних показників. Доведено залежність між збільшенням надходжень іноземних інвестицій та покращанням основних макроекономічних показників (змін ВВП, промислового виробництва, динаміки ставки по кредитах). Тобто вирішення проблеми збільшення обсягів залучених іноземних інвестиційних ресурсів значною мірою залежить від макроекономічної стабілізації і наявності тенденцій економічного зростання. Разом з тим нерезидент майже не реагує на коливання показників споживчого ринку. Це говорить про бажання крупних іноземних інвесторів “закріпитися” на ринку, розширити географію своєї присутності. 7. Для іноземного інвестора не треба вводити якихось особливих пільг. Необхідно прийняти окремий закон, який би врегулював порядок надання пільг інвесторам (і внутрішнім, і іноземним), що реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях чи регіонах. Механізм надання таких пільг повинен стати дієвим важелем державної інвестиційної політики. 8. Під час визначення інвестиційної привабливості галузей і регіонів доцільно застосовувати методику оцінки інвестиційного клімату макроекономічних об’єктів, розроблену на основі методу стандартизації показників досліджуваних явищ. Удосконалено базову методику, яка раніше використовувалась у мікроекономічних дослідженнях, зокрема, запропоновано враховувати значущість різних факторів при оцінці інтегрального показника інвестиційної привабливості, визначати та обґрунтовувати критерії, за якими можуть обиратися чинники для аналізу. Описано обмеження, характерні для аналізу макроекономічних об‘єктів. Результати, отримані за цією методикою, в цілому адекватно відображають наявні тенденції іноземного інвестування. |
