У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. 1. Основною проблемою розвитку промисловості в сучасних умовах становлення ринкових відносин є переведення її на інвестиційний тип розвитку. Без цього неможливо здійснити інтенсифікацію промислового виробництва. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє науково обґрунтована політика держави в активізації інвестиційної діяльності в промисловості. В українському законодавстві при визначенні інвестиційної діяльності не враховується цільове використання інвестицій. Рішення такої проблеми вимагає розробки й упровадження в практику спеціальних механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності, які б ефективно забезпечували цільове використання інвестицій. Це, у свою чергу, потребує вдосконалення правового, організаційного й економічного механізму регулювання інвестиційної діяльності. 2. Незважаючи на наукове значення і практичну важливість проблеми розвитку інвестиційної діяльності, в наукових публікаціях наявне досить неоднозначне тлумачення понять інвестиційного процесу та інвестування. Крім того, втрачається розгляд їх сутності та взаємозв’язку у складі інвестиційної діяльності. Тому інвестиційний процес пропонується розглядати в рамках цілісного підходу, тобто у взаємозв'язку з господарськими процесами. Це дає змогу вичерпно описати місце і роль інвестиційного процесу в промисловості та в системі регіональних відносин. 3. Доведено, що сучасна теорія державного регулювання інвестиційної діяльності будується на неокласичній основі, яка включає у поле наукового аналізу поведінку індивідуального інвестора у міжнародній інвестиційній діяльності, що не охоплена кейнсіанською та інституціональною теоріями. Тому глобалізація економік об'єктивно зумовлює необхідність розробки єдиних засад, що регулюють діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності на міжнародному ринку. 4. Встановлено, що, незважаючи на зростання останніми роками валової доданої вартості та обсягів промислового виробництва Запорізької області, обсяги інвестицій у промисловість залишаються ще не достатніми. Причинами цього є нерозвиненість інфраструктури підтримки інвестицій, як зарубіжних, так і вітчизняних, закриття вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, незначні трансферти з державного бюджету, недосконалість вітчизняного законодавства, великі бюрократичні перешкоди. Збільшенню обсягів залучених інвестицій у промисловість Запорізької області будуть сприяти впровадження нових інвестиційних проектів, розвиток провідних напрямів інноваційного виробництва шляхом участі у реалізації державних і цільових програм, активізація процесів модернізації виробництва, впровадження енергоощадних технологій, упровадження систем управління якістю продукції. 5. З метою створення позитивного міжнародного іміджу в роботі запропоновано до формування інвестиційну карту регіону. Складовими такої карти є: конкурентні переваги регіону, його унікальність та неповторність у контексті перспективи реалізації інвестиційних проектів і досягнення іноземним інвестором своїх цілей. Це дасть іноземному інвестору змогу оцінити сферу потенційного застосування власного капіталу, зорієнтуватися у загальній перспективі регіону та спланувати гіпотетичні напрями розвитку власного бізнесу. 6. Залишається неефективною система регулювання використання інвестиційних ресурсів. Головна проблема на даному етапі економічних перетворень полягає в тому, що зберігаються обмеженими можливості формування внутрішніх нагромаджень у країні, в розпаді механізмів трансформації нагромаджень у реальні інвестиції і в нездатності приватних інвесторів повною мірою компенсувати брак капіталовкладень для подолання інвестиційного спаду. 7. Запропоновано застосування системного підходу при формуванні інвестиційної політики на державному рівні. Він дає змогу розглядати інвестиційну політику як єдність взаємопов’язаних компонентів: мети, обмежень, входу, процесу і виходу. Важливу роль у системі інвестиційних процесів відіграє зворотний зв'язок, який вказує на взаємозалежність результатів інвестиційної діяльності і прогнозованого розвитку інвестиційних процесів. 8. Діючий порядок регулювання інвестиційної діяльності має ряд недоліків: відсутня чітко виражена схема управління інвестиціями; відсутня єдина схема розрахунку ефективності інвестиційних проектів; не розв'язується проблема складного пошуку інвестора, який має довгострокові інвестиційні ресурси, що необхідні економіці регіону. Тому в роботі розроблено модель управління інвестиціями в регіоні, яка, на відміну від діючої, передбачає надання державних гарантій на регіональному рівні. Цим спрощується процедура подання інвестиційних проектів промисловими підприємствами. 9. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання інвестиційної діяльності в промисловості: - у податковій сфері: законодавчо чітке розмежування технічних помилок й умисного ухилення від сплати податків; - у бюджетній сфері: орієнтація на посилення інвестиційного потенціалу і зростання власних бюджетних доходів суб'єктів держави й органів місцевого самоврядування; - у грошово-кредитній сфері: ясність у валютному законодавстві; - в амортизаційній політиці: надання пільг підприємствам з капітальних вкладень щодо сплати податку на прибуток при інвестуванні в нематеріальні активи; - у митній політиці: зменшення тиску з боку митних органів. |