Анотація до роботи:

Михальська В.В. Державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2007.

У дисертації розкрито теоретико-методологічну сутність механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва у системі державного регулювання, зміст понять підприємницької та бізнес-освіти, соціального підприємницького навчання, предметного (дисциплінарного, наукового) бізнес-навчання.

Визначено особливості формування і розвитку бізнес-освіти під впливом державного регулювання системи освіти. Змодельовано структуру бізнес-навчання в системі державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва.

Виокремлено функціональні елементи механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва в системі державного регулювання та обґрунтовано практичні заходи щодо державного управління ними. Розроблено модель безперервності бізнес-освіти в Україні в системі державного регулювання та основні принципи Національної освітньої програми з розвитку підприємництва. Науково обґрунтовані механізми та методи державного управління для оптимізації й розвитку системи бізнес-освіти України із урахуванням вимог Національної доктрини розвитку освіти та євроінтеграційних процесів в Україні.

У дисертаційній роботі на теоретичному й практичному рівнях вирішене актуальне наукове завдання щодо оптимізації та взаємоузгодження елементів механізму формування освітнього середовища для малого й середнього підприємництва системою державного регулювання. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки.

1. На основі аналізу вітчизняної й зарубіжної наукової літератури встановлено, що рівень дослідження проблеми державного регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва залишається недостатнім. В основних дослідженнях та наукових розробках з державного управління освітою не враховуються особливості підприємницької освіти та бізнес-освіти в цілому. Дослідження проблем бізнес-освіти стосуються переважно формування методичного базису для відповідної освіти, її змісту на рівні вищих навчальних закладів. Наукові праці, присвячені розвитку малого і середнього бізнесу, не акцентують увагу на забезпеченні відповідного навчання підприємницького сектора країни. На сьогодні дослідження, що стосуються проблем освіти та шляхів їх розв’язання, мають загальний характер, притаманний системі освіти в цілому, вони залишаються розрізненими та методологічно не об’єднаними.

2. Конкретизовано дефініції понять: “механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва”, “державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва”. Визначено, що державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва є окремою підсистемою в системі державного регулювання в країні, а отже, і сам механізм формування освітнього середовища для малого і середнього підприємництва є окремою підсистемою в системі державного регулювання в цілому, а елементи механізму – елементами державного регулювання. Оскільки освіта є видом економічної діяльності, а підприємництво здійснює свою діяльність виключно відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, то державне регулювання освітнього середовища для малого і середнього підприємництва фактично означає державне регулювання економіки країни через вплив освіти на розвиток підприємництва. Інакше кажучи, цей механізм є цілком ринковим, а тому основними важелями, що приводять його в дію, є попит і пропозиція відповідних освітніх послуг.

3. Розроблені автором моделі формування бізнес-знань за допомогою освіти і науки, процесу безперервності підприємницької освіти в Україні та структури післядипломної бізнес-освіти під впливом державного регулювання враховують принцип безперервності бізнес-освіти шляхом введення в систему державного регулювання елементів бізнес-освіти: загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти, спираючись на обгрунтовані потреби бізнес-середовища у відповідному навчанні для підвищення рівня бізнес-знань за допомогою освіти та науки.

4. Визначено, що інвестиції в людський капітал підприємництва на сьогодні є не досить ефективними: загальний зовнішній позитивний опір інвестиційного середовища становить 25-49% від потенційно можливих 100%, а так званий “коефіцієнт корисної дії” бізнес-компетенцій, який ми визначили як валідність бізнес-компетенцій, здобутих у ВНЗ, становить приблизно 0,6 (60%). Розроблена система показників валідності бізнес-компетенцій: абсолютний показник валідності; коефіцієнт валідності компетенцій післядипломної освіти; коефіцієнт валідності компетенцій, який підтверджує або спростовує рівень оцінки знань випускників НЗ та надає додаткову інформацію для атестації та акредитації НЗ; коефіцієнт валідності компетенцій, що свідчить про реальну капіталовіддачу для країни людських ресурсів і є вимірником ефективності інвестицій в освіту для держави.

5. Науково обгрунтовані основні напрями вдосконалення державного регулювання освіти для розвитку малого і середнього підприємництва і доведена необхідність вироблення національної підприємницької кадрової політики України та її реалізації у національній освітній підприємницькій політиці і національній освітній програмі з розвитку підприємництва; зазначені основні концепції їх формування та виокремлені елементи механізму формування освітнього середовища для МСП (система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації підприємців та ін.), що підлягають упорядкуванню системою державного регулювання.

6. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного і світового досвіду, потреб сучасного розвитку бізнес-освіти в Україні дає підстави запропонувати такі рекомендації для органів державного управління України щодо оптимізації системи бізнес-освіти з метою їх подальшого впровадження в практичну діяльність:

доповнити Національний Класифікатор наук однією позицією (позиція № 26) – Науки ділового адміністрування) для наукового розвитку бізнес-знань, бізнес-умінь та бізнес-навичок;

реформувати післядипломну бізнес-освіту шляхом введення поряд із традиційною системою системи бізнес-шкіл ВНЗ; післядипломна бізнес-освіта має стати дворівневою: 1-й рівень – здобуття звичайної другої освіти або додаткової до вищої (1-1,5 роки навчання), 2-й рівень – отримання більш високого рівня освіти – доктора ділового адміністрування (відмінного від доктора філософії, що означає не наукову, а професійну спрямованість навчання) – 1-1,5 роки навчання;

розробити Комплекс нормативної документації для стандартизації освіти, додаткової до вищої;

реформувати систему організації прийому до ВНЗ на навчання за державним замовленням шляхом введення критеріїв: 1) відповідності здібностей до навчання абітурієнта певному напряму спеціальності (середній бал із відповідної групи предметів, отриманих у ЗСО, які узгоджуються із загальним напрямом обраної спеціальності, не менший за 10); 2) морально-психологічної відповідності абітурієнта обраній спеціальності і напряму (за рахунок тестової оцінки, розробленої психологами та педагогами, яка виявить: моральний рівень абітурієнта і можливості його розвитку; рівень комунікабельності і спроможності взаємодіяти із людьми; рівень психологічної адаптованості до обраної спеціальності).

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо: наукову розробку економічної моделі обґрунтування управлінських рішень у бізнес-освіті на рівні держави та оцінки ефективності їх упровадження (створення системи наукової оцінки соціально-економічної ефективності та доцільності введення і функціонування бізнес-спеціальностей, за якими відбувається навчання у ВНЗ; розробка система економічного обґрунтування обсягів державного замовлення на бізнес-спеціальності тощо).

Публікації автора:

1. Михальська В.В. Економічні аспекти і методи державного регулювання розвитку малого підприємництва: основні тенденції та проблемні питання // Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк: Норд-Прес, 2005. – Вип. 48. – С. 26-36. – (Сер.: держ. упр.).

2. Михальська В.В. Державне регулювання вищою освітою як складовою інтелектуальної бази для здійснення підприємницької діяльності: Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – Вип. 37. – С. 164-178. – (Сер.: держ. упр.).

3. Михальська В.В. Формування і розвиток підприємницького середовища під впливом промислової політики держави // Зб. наук. пр. ДонДУУ. – Донецьк: Норд-Прес, 2004. – Вип. 35. – С. 207-222. – (Сер.: держ. упр.).

4. Михальська В.В. Регуляторна політика України у сфері малого і середнього підприємництва та її вплив на формування бізнес-середовища країни // Зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 3 (23). – С. 106-118.

5. Михальська В.В. Безперервність бізнес-навчання в Україні: реальності, тенденції та можливості освітнього простору країни // Вісн. КНУКіМ: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 13. – С. 104-111.

6. Михальська В. В. Освітній потенціал розвитку малого і середнього підприємництва. // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К.: НДЕІ МЕУ, 2005. – Вип. 12(55). – С. 154-157.

7. Коміренко В.І., Михальська В.В. Бізнес-освіта у контексті приєднання України до Болонського процесу // Проблеми державного будівництва в Україні: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. професор.-виклад. складу Київ. міжнар. ун-ту. – К.: КіМУ, 2005. – С. 200-207. – Авторські с. 200-206.

8. Михальська В.В. Формування бізнес-знань у малому і середньому бізнесі під впливом регуляторної політики України // “Дні науки 2005”: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Д.: Наука і освіта, 2005. – Т. 13. – С. 24-26.

9. Михальська В.В. Безперервність бізнес-навчання в Україні // The science: theori and practice: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Julay, 20-th – august, 5th, 2005 Volume 7. Publishing Hause “Education and Science”, Prague; Nauka i osvita, Dnepropetrovsk; Rusnauchkniga. – Belgorod, 2005. – С. 63-66.