У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів шляхом визначення напрямів і механізмів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і зробити пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. Встановлено, що державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів є функцією державного управління земельними ресурсами. Державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів є сферою діяльності держави для здійснення цілеспрямованого впливу на поведінку учасників земельних відносин з метою забезпечення пріоритетів державної політики України. Об'єктивна необхідність державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів пояснюється потребою подолання вад ринкового саморегулювання та виконання економічних функцій держави.
Державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів є системою взаємопов'язаних економічних, технічних, організаційно-господарських і правових заходів, яких вживає держава в особі її уповноважених органів влади і спрямовані на впорядкування земельних відносин, організацію раціонального використання земельних ресурсів і їх охорону на користь як усієї країни, так і різних власників, землекористувачів і землевласників. Одним з напрямів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів є проведення земельної реформи, під якою розуміється врегульована земельним законодавством система дій різних суб'єктів земельних відносин та сукупність організаційних, економічних, екологічних, науково-технічних, землевпорядних і державно-правових засобів, спрямованих на докорінне перетворення (зміну) та вдосконалення земельних правовідносин відповідно до сучасних вимог розвитку суспільства й держави, забезпечення земельних потреб людини та громадян України.
Держава як обов'язковий учасник земельної реформи реалізує взятий на себе загальний обов'язок із здійснення земельно-реформаційних заходів. Правове регулювання земельної реформи здійснюється в межах інституту земельного права – правової основи земельної реформи, в основу якої покладено цілепокладання в напрямі досягнення соціальних параметрів розвитку. У зв’язку з наявністю значних законодавчих прогалин та з метою належного правового забезпечення подальшого проведення земельної реформи в Україні запропоновано внести зміни до чинного Земельного кодексу України, додавши до нього окремий розділ «Правове забезпечення земельної реформи». Такі законодавчі зміни дадуть змогу більш системно здійснювати земельну реформу, визначити відповідальні органи державної влади та створити ефективний механізм державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів. Дослідженням з’ясовано, що низькими темпами впроваджуються заходи, пов'язані з інвентаризацією земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення за їх межами, визначенням грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, розмежуванням земель державної та комунальної власності тощо. Практично не виконуються заходи з охорони земель. Дотепер не запроваджено автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру та систему ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень. Залишається неефективною система реєстрації правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що спричинює зростання напруженості в регіонах та зумовлює численні звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та правоохоронних органів. Більшість порушень пов’язана з неналежним виконанням органами місцевого самоврядування та державної виконавчої влади повноважень стосовно розпорядження земельними ресурсами. Саме це призводить до значних втрат місцевих та державного бюджетів. Тривала неврегульованість проблемних питань у сфері земельних відносин призводить до поширення фактів порушення законних прав та інтересів громадян України, обмежує їх можливості як суб'єктів ринку землі скористатися конституційним правом щодо розпорядження належними їм на праві власності земельними ділянками та захистити свої права. Масові звільнення професійних кадрів з державних органів, що мали місце протягом останніх років, негативно позначилися на управлінні у сфері земельних відносин та професійному підході до вирішення земельних питань.
Для створення єдиного інформаційного банку даних у сфері державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів запропоновано створити інтегровану земельну інформаційну систему, основними завданнями якої має стати: надання юридично обґрунтованих і достовірних даних про права на земельні ділянки й міцно пов'язану з ними нерухомість для органів управління, судів, банків, юридичних і фізичних осіб; забезпечення захисту прав власників, власників і користувачів землі та міцно пов'язаної з нею нерухомості; забезпечення встановлення й реєстрації правового режиму користування земельними ділянками, будівлями та приміщеннями; інформаційне забезпечення збору земельного податку й податку на нерухомість.
Створення такої системи приведе до ефективної інформаційної підтримки вирішення комплексних цільових завдань соціально-економічного й екологічного розвитку території; повноти, достовірності інформації, що надається юридичним і фізичним особам; доступу до інформаційних ресурсів різних сфер діяльності держави та суспільства. У дослідженні проаналізовано існуючу методику складання щорічного державного земельного балансу земель, де основною одиницею обліку земель є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар, та запропоновано нову облікову одиницю – обліковий земельний контур для територій адміністративних районів області.
Обліковий земельний контур має стати частиною території, що входитиме до складу блоку або була представлена самостійним кадастровим кварталом, є відокремленою обліковою одиницею, обмеженою базисними лініями, що збігаються з межами населених пунктів, лінійними елементами, природними рубежами (залізниці, автомобільні дороги, річки, водосховища). Сума площ облікових земельних контурів на території одного адміністративного району в комплексі з площами всіх населених пунктів того самого району складають єдину облікову адміністративну одиницю – район. Кожна область складається з територіальних одиниць, що включають адміністративні райони й міста, сума площ яких становить єдину облікову адміністративну одиницю – область. Пропонована методика ведення державного земельного кадастру має допомогти розв’язати проблему державного контролю за постійною зміною меж земельних ділянок у межах району, області чи певного населеного пункту. Встановлено, що в Україні відсутній механізм державного моніторингу стану земельних ресурсів. У зв’язку із цим розроблено рекомендації Кабінету Міністрів України щодо створення Національної програми «Державний моніторинг земельних ресурсів на 2010-2015 роки», яка покращить ефективність діяльності органів управління земельними ресурсами, створить прозорі умови для функціонування ринку землі та передумови для впровадження ефективних механізмів державного моніторингу стану використання земельних ресурсів.
10. Для покращення ведення державного земельного кадастру та державного моніторингу стану земельних ресурсів запропоновано розширити повноваження Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах щодо проведення державного моніторингу за станом земельних ресурсів. Центр державного земельного кадастру має розробляти за погодженням із зацікавленими органами виконавчої влади й затверджувати в установленому порядку нормативні, інструктивно-методичні та інші документи з питань організації й проведення державного земельного контролю. Основними цілями державного моніторингу за станом земельних ресурсів є: діагностика стану земельного фонду для своєчасного виявлення змін, їх оцінки і вироблення рекомендацій щодо запобігання й усуненню наслідків негативних процесів; інформаційне забезпечення державного земельного кадастру, раціонального землекористування та землеустрою, контролю за використанням і охороною земель. Розширення таких повноважень Центру приведе до своєчасного виявлення змін стану земельних ресурсів, визначення оцінки цих змін, спростить прогноз і розробку рекомендацій щодо запобігання й усунення наслідків негативних процесів; прискорить інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, державний земельний контроль за використанням і охороною земельних ресурсів, забезпечить громадян інформацією про стан навколишнього середовища в частині стану земельних ресурсів. 11. Досліджено, що формування ефективної державної земельної політики на регіональному рівні можливе шляхом упровадження концепції управління земельними ресурсами на регіональному рівні. Реалізація концепції повинна бути організована в рамках регіональної програми соціально-економічного розвитку регіону, яка затверджується місцевою обласною радою. Концепція управління земельними ресурсами в регіоні має стати ідеологічною основою формування регіональної політики і стратегії при веденні державного земельного кадастру. Основними цілями такої концепції є розробка й систематизація організаційних, правових і методологічних механізмів ведення державного земельного кадастру на обласному рівні. Концепція управління земельними ресурсами на регіональному рівні надасть можливість систематизувати процеси, що відбуваються в структурі управління земельними ресурсами й об'єктами нерухомості області; визначити напрями формування оптимальної інфраструктури державного земельного кадастру обласного рівня; розробити системний підхід і методологічну основу використання державного земельного кадастру на обласному рівні. 12. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів належать: проведення парламентських слухань з питань розвитку державної політики використання земельних ресурсів та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань необхідних законодавчих актів з питань підвищення ефективності управління земельними ресурсами та протидії рейдерським атакам на ринку землі, визначення єдиних загальнодержавних критеріїв оцінювання якості стану земельних ресурсів, створення інституцій громадського контролю за використанням земельних ресурсів в Україні, розробка методики формування ціни на землі державної та комунальної форми власності з метою здійснення якісної грошової оцінки земельних ресурсів та прозорості подальшої приватизації земельного фонду. |
