Подані теоретичні і практичні аспекти вирішення наукової проблеми, що полягають в обґрунтуванні вибору напрямків державного регулювання розвитку малого бізнесу в регіоні. Проведене дослідження показало: 1. Позитивні результати розвитку малого і середнього підприємництва свідчать про те, що малий бізнес є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства, за певних умов і при підтримці з боку держави – тенденційно інноваційні, гнучкі і витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень. Що на рівні малих підприємницьких структур людина має можливість найповніше проявляти ділові і особисті якості підприємця, такі як: ініціативу, бажання досягнути успіху і визнання в суспільстві, вміння безпосередньо виконувати виробничі та управлінські функції, пошук шляхів як робити речі кращими, дешевше, швидше тощо. 2. З різних економічних джерел відібрані критерії малого бізнесу, якісні і кількісні показники. Проаналізовано ряд показників за якими підприємства в економічно розвинутих країнах відносяться до суб’єктів малого бізнесу і висвітлено, що критерій чисельності не є досконалим для віднесенню підприємств до категорії малих у нашій країні. Запропоновано додаткові критерії, до яких відносяться граничні величини обсягів господарського обороту по галузях та розміри прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг; граничні розміри основного капіталу. 3. Більш детально розглянуто зміст таких основних функцій щодо ролі і місця малого бізнесу в національній економіці і в процесі дослідження умовно поділено на макро- та мікроекономічні. Відзначено не чітке ставлення держави до ролі малого підприємництва в соціально-економічному розвитку України (державну політику підтримки малого бізнесу лише продекларовано, немає дійового механізму його реалізації). Виділені недоліки діючої системи законодавства, що стосується малого підприємництва. Зокрема, концепція розвитку підприємництва та відповідна Програма мають бути не актами вищого органу виконавчої влади, що мають силу лише в системі цих органів, а документами загальнодержавного значення, тобто їх має бути схвалено Верховною Радою України. 4. Проведено порівняльний аналіз Національної програми, її стратегічних напрямів з попередніми програмами розвитку малого підприємництва в Україні. На основі цього аналізу та з урахуванням наведених даних про стан розвитку малого підприємництва в Україні, запропоновано рекомендації щодо вибору тих чи інших заходів в кожному з напрямів Національної програми. 5. Проаналізовано розвиток малого бізнесу в регіоні за кількісними і якісними показниками в динаміці за ряд років порівняно з відповідними даними по Україні, з їх максимальними і мінімальними значеннями по різних адміністративних одиницях регіону. Одним з основних показників, що характеризують процес становлення малого бізнесу є динаміка кількості діючих суб’єктів малого підприємництва. Так на початок 2002р. в регіоні функціонувало 3468 підприємств з середньорічною кількістю працюючих 34979 осіб, проти 1998р. кількість працюючих зросла на 33,3%. В середньому по області на 10 тис. осіб наявного населення припадає 30 підприємств. Порівняно з 2000р. цей показник зріс на 4 підприємства, а з 1996р. – на 20 підприємств. Тому сьогодні полягає завдання в тому, щоб створити відповідні умови для розвитку малого бізнесу в регіоні. 6. Кількісний аналіз та проведені автором розрахунки на основі відповідного математичного апарату економетричного моделювання дали змогу прослідкувати і спрогнозувати динаміку розвитку малих бізнесових структур і зайнятості на них до 2016 р., а також за допомогою математичної моделі розраховано значення коефіцієнту кореляційного звязку для адміністративних одиниць регіону. Враховуючи статистичну значимість оціночних параметрів регресійних рівнянь досліджено, що для всіх районів, крім Підгаєцького, на прогнозний період існує тенденція до зростання зайнятих в малих бізнесових структурах. Максимальний приріст населення (0,215) має Бережанський район. 7. Аналіз фактичного стану ринку праці в Тернопільській області та Україні в цілому показує, що завдання досягнення повної і продуктивної зайнятості неможливе без цілеспрямованого формування заходів активного державного впливу на розвиток підприємництва. Аргументовані необхідність і важливість інтенсивного та екстенсивного розвитку малого бізнесу, а також визначена важливість малих підприємницьких структур у пом’якшені негативних наслідків прихованого безробіття. У сукупності відмічені заходи сприятимуть зниженню соціальної напруги в сфері трудової зайнятості населення. Відродження економіки села є відродженням економіки регіону. Саме на цьому рівні слід сконцентрувати матеріальні та фінансові ресурси, здійснити комплекс організаційних заходів спрямованих на підтримку сільського бізнесу. В принциповому плані розвиток підприємництва на селі слід органічно ув’язати з потребами внутрішньорегіонального товарного ринку. 8. Однією з важливих проблем малого бізнесу є пошук інвестиційних ресурсів. У державі достатніх коштів на це немає. Отже, основним джерелом тут можуть бути кошти приватних інвесторів. Але проблема полягає в тому, що малий бізнес є ризикований для вкладення капіталу. Для зменшення підприємницького ризику в ході інвестування ми пропонуємо створити банк даних по підприємствах різних форм власності з метою оцінки рівня привабливості інвестицій. Основою банку даних повинна стати бізнес-карта, яка буде джерелом інформації про наявні можливості і умови інвестування для створення нових підприємницьких структур в кожному районі, про невикористані виробничі потужності, об’єкти незавершеного будівництва, про транспортну інфраструктуру, вільні трудові і сировинні ресурси. 9. Визначено основні суб’єктивні причини, що заважають інвестиційній діяльності. Одна з них – це відсутність кваліфікованої розробки інвестиційних проектів. Необхідною умовою формування сприятливого інвестиційного середовища є інвестиційна привабливість не тільки регіону, а і підприємств розвиток яких дадуть можливість забезпечити зростання темпів розвитку регіону. В основу методики визначення інвестиційної привабливості підприємств малого бізнесу покладено визначення інтегральної оцінки, що дає змогу поєднати різні за одиницями виміру та імовірнісною вагомістю чинників. Частими є випадки, коли окреме підприємство, незалежно від його підпорядкованості або інвестиційної непривабливості регіону, може бути інвестиційно привабливим. Розробка і впровадження методики визначення найпривабливіших об’єктів інвестування в регіоні та проведені дослідження дають змогу визначити малі підприємства інвестиційно най привабливіші, залучити потенційних інвесторів в тому числі іноземних. 10. Податкова система країни є одним із найважливіших важелів державного регулювання економіки, основним фактором впливу на підприємницьку активність та інвестиційний клімат. Існуюча податкова система в Україні не є сприятливою для розвитку малого бізнесу. Антистимулююча роль вітчизняного оподаткування проявляється не тільки у розмірах сплачених податків і зборів, а й у безпрецедентній практиці постійного внесення змін у податкове законодавство, нечіткості викладу інструктивного матеріалу, у складностях оскарження дій податкових органів. Для того, щоб показати на скільки сьогодні діюча система оподаткування підприємств малого бізнесу є доцільною і об’єктивною, автор проводила дослідження, аналізуючи активність переходу малих підприємств на спрощену систему оподаткування при застосуванні різних ставок оподаткування. 11. Для створення сприятливого клімату у нашій області необхідно організувати взаємодію та об’єднати зусилля всіх кіл, зацікавленим у реальному впровадженні економічних реформ. Це, по-перше, органи місцевої влади, по-друге – підприємці малого бізнесу, які можуть бути об’єднані шляхом створення регіонального центру сприяння розвитку підприємництва. Основна ідея підтримки та розвитку малого підприємництва в області може бути реалізована шляхом організації та взаємодії трьох сторін: “місцева влада – центр розвитку - профспілка”. При цьому забезпечується взаємодія в організаційному, консультативно-освітньому, соціальному, фінансово-інвестиційному та аналітичному напрямках. |
