Бабаєв Валерій Юрійович. Державне регулювання розвитку обслуговуючої кооперації в аграрній сфері : дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України; Харківський регіональний ін-т держ. управління. — Х., 2007. — 222арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 179-197.
Анотація до роботи:
Бабаєв В.Ю. Державне регулювання розвитку обслуговуючої кооперації в аграрній сфері. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2007.
У дисертації досліджено й обґрунтовано наукові засади державного впливу на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації як важливої складової аграрного сектора економіки України. Оцінюється державне регулювання розвитку цієї сфери в умовах аграрної реформи, зокрема визначається сутність та уточнюються поняття „обслуговуюча кооперація”, „аграрна реформа”, „механізм державного регулювання розвитку галузі” та ін., а також досліджуються концепції та механізми державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, узагальнюється вітчизняний і закордонний досвід.
Значна увага приділяється формуванню сприятливих передумов розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, аналізу факторів, що гальмують цей процес та регуляторного впливу держави на розширення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. У дисертації визначаються тенденції та шляхи удосконалення механізмів державного регулювання розвитку стратегічно важливого сектора економіки, пропонуються практичні рекомендації щодо підтримки розвитку обслуговуючої кооперації на селі.
Проведені дослідження за темою дисертації в сукупності розв’язують важливе науково-прикладне завдання удосконалення механізму державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні. Узагальнення наукових джерел та емпіричних даних дозволило сформулювати наступні положення, висновки та рекомендації:
Державне регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні ще не повною мірою відповідає потребам аграрної сфери та сучасним світовим стандартам і потребує подальшого теоретичного обґрунтування шляхів його удосконалення, уточнення і введення у науковий обіг таких термінологічних словосполучень, як „державне регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації” та „комплексний механізм державного регулювання розвитку СОК”. У загальному вигляді вони визначаються як цілеспрямований вплив органів державної влади на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації з метою реалізації пріоритетів державної кооперативної політики шляхом запровадження комплексу економічних, фінансових, юридично-правових, організаційних і соціальних заходів, встановлення відповідних правил поведінки, створення сприятливих умов ефективного функціонування суб’єктів кооперативних відносин.
Дослідження генезису владного впливу на СОК вказують на послідовність етапів її становлення і розвитку:
формування об’єктів державного впливу (початок 70-х – кінець 90-х років ХІХ ст.);
становлення системи державного регулювання розвитку сільськогосподарської кооперації (кінець 90-х років ХІХ ст. – 1918 р.);
апробація силових методів державної регламентації кооперативних відносин (1917 – 1920 рр.);
апробація форм стимулювання кооперативної діяльності (1920 – 1929 рр.);
регламентація кооперативної діяльності та запровадження політики згортання обслуговуючої кооперації (1929 – 1991 рр.);
реалізація правових методів державного впливу на розвиток СОК (з 1991 р.).
Майже на всіх етапах вплив держави на процеси кооперування селян був завжди визначальним, тобто ступінь розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації завжди залежить від інтенсивності, глибини та напряму регуляторних дій держави.
Світовий досвід державного регулювання розвитку СОК став основою опрацювання концепцій мінімального, помірного, значного та тотального державного впливу. Кожній з концепцій мають відповідати і спеціальні механізми державного регулювання, що відрізняються масштабом та глибиною проникнення, набором засобів та інструментів.
Аграрна реформа, що проводиться в Україні з 1990 р., створила підґрунтя ефективного розвитку СОК, але не активізувала ініціативу потенційних учасників кооперативного руху. Основними передумовами подальшого розвитку СОК слід вважати передачу землі у приватну власність селянам, виділення земельних паїв у натурі, розпаювання майна сільськогосподарських підприємств, реформування системи відносин в аграрній сфері, стимулювання приватного інтересу, створення правового поля для кооперативних організацій тощо.
Найбільш несприятливими факторами розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації є: обмежений доступ до інформації щодо СОК, відсутність ініціаторів та організаторів СОК, слабкість матеріально-технічної бази, дефіцит фахівців кооперативного профілю, недосконала законодавча база, неузгодженість в оподаткуванні та реєстрації СОК; некомпетентність працівників владних установ щодо забезпечення розвитку СОК, низький рівень довіри до кооперативних організацій, штучні перепони та негативне ставлення з боку посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Доведено, що найвпливовішими та найрезультативнішими заходами державного регулювання розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації є організаційна та фінансова допомога товаровиробникам, зокрема, спрощення процедури реєстрації СОК, забезпечення їх кваліфікованими кадрами, часткова компенсація витрат на створення СОК, стимулювання ініціаторів кооперативного руху, пільгове оподаткування, надання державних субсидій та компенсацій, запровадження доступного довгострокового кредитування, інформаційне та консультативне забезпечення.
Державний вплив на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації характеризується використанням методів прямого державного регулювання, інструментарій якого складають численні нормативно-правові акти та цільові комплексні програми. Головним протиріччям нормативно-правового забезпечення є розбіжність та неузгодженість їх окремих статей, що вимагає внесення до них відповідних доповнень та змін.
Крім заходів правового характеру, дієвим засобом державного регуляторного впливу на об’єкт дослідження слід вважати розробку загальнодержавних та регіональних програм розвитку СОК, які повинні передбачати ресурсне забезпечення їх реалізації.
В Україні визначилася тенденція посилення регуляторного впливу держави на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, що виявляється у вдосконаленні нормативно-правової бази, законодавчого уточнення сутності та особливостей СОК, формуванні відповідної нормативно-правової бази щодо їх організаційної побудови, встановленні особливого режиму їх оподаткування, антимонопольного регулювання, створенні Державної програми розвитку кооперативного сектора аграрної економіки на засадах європейських стандартів та системи державної підтримки розвитку СОК з використанням інформаційних, організаційних та економічних заходів.
Технологія державного регулювання розвитку СОК, що складається з трьох етапів (підготовчого, апробації та впровадження), у загальному вигляді повинна відповідати наступній послідовності: визначення мети державного регулювання – розподіл регуляторної діяльності за етапами – визначення програми послідовних дій та її виконання – аналіз результатів регулювання. Діяльність органів державної виконавчої влади у цьому контексті доцільно спрямовувати на моніторинг розвитку СОК у державі та регіонах, визначення основних заходів впливу на державному чи регіональному рівні.
Публікації автора:
Бабаєв В.Ю. Механізми державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації на селі // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. – № 1 (27). – С. 285-291.
Бабаєв В.Ю. Державне управління в кооперативному русі України: теорія та історія // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – № 2 (24): У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 9-15.
Бабаєв В.Ю. Державне регулювання розвитку кооперативних відносин в аграрному секторі // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. - № 2(21): У 2-х ч. – Ч. 2. – С. 13-19.
Бабаєв В.Ю. Відродження сільськогосподарської кооперації в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. - № 2(13): У 2-х ч. Ч. 1. – С. 32-36.
Бабаєв В.Ю. Забезпечення розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації як складової аграрних реформ // Механізми ефективного розвитку економіки аграрної сфери АПК України: [Моногр.] / Л.М.Анічин, Г.О.Андрусенко, Г.І.Мостовий та ін.; За заг. ред. проф. Л.М.Анічина. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. – С. 204-220.
Бабаев В.Ю. Влияние бюджетной политики на развитие обслуживающей кооперации в аграрном секторе Украины // Узбекистан и Украина: грани сотрудничества. – Ташкент: Изд-во „Akademiya”, 2006. – С. 115-122.
Бабаев В.Ю. Обслуживающая кооперация в системе государственного регулирования аграрного сектора // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования: Материалы Международной научно-практической конференции (21-22 апреля 2005 г.): В 2-х частях. Ч.І. – Мн.: Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2005. – С. 69-70.
Бабаев В.Ю. Развитие обслуживающей кооперации - стратегическое направление государственной политики в аграрной сфере экономики Украины // Основы государственного управления: Материалы Республиканской научно-практической конференции молодых ученых (Минск, 12 апреля 2005 г.) / Под общ. ред. И.И.Ганчеренка. – Мн.: Акад. упр. при Президенте Респ. Беларусь, 2005. – С. 68-70.
Бабаєв В.Ю. Розвиток інфраструктури аграрного ринку регіону // Теорія та практика державного управління. Випуск 2: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІІІ Міжнародного наукового конгресу 26 лютого 2003 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2003. – С. 149-152.
Бабаєв В.Ю. Формування інфраструктури аграрного ринку в Харківській області: проблеми та перспективи // Адміністративне реформування територіальних органів влади: Матеріали науково-практичної конференції 11 вересня 2002 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2002. – С. 154-157.
