Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Шаблиста Любов Миколаївна. Державне регулювання структурних зрушень в економіці України: Дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Інститут економіки. - К., 2002. - 463арк. - Бібліогр.: арк. 403-436.



Анотація до роботи:

Шаблиста Л.М. Державне регулювання структурних зрушень в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Інститут економіки НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і методологічних засад удосконалення механізму державного регулювання структурних зрушень в національній економіці в умовах її ринкової трансформації. Проаналізовано сучасні тенденції структурних зрушень в економіці України, дана оцінка їх ефективності, розкрито основні причини інерційності структури вітчизняної економіки. Визначено роль податкового, бюджетного і кредитного механізмів в регулюванні структурних зрушень і обгрунтовано конкретні рекомендації щодо їх удосконалення, виходячи із світового досвіду регулювання структури економіки.

Розвинута ідея щодо розробки національної комплексної програми структурної перебудови економіки України, в основу якої закладено принцип організаційного поєднання двох типів державних цільових програм – структуроформуючих і структурозабезпечуючих. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інструментарію планування та прогнозування з урахуванням світового досвіду.

Інтегральним науковим результатом дисертаційного дослідження є комплексна розробка теоретико-методологічних засад державного регулювання структурних зрушень в економіці України в умовах її ринкової трансформації. Сформульовано ряд принципових висновків і пропозицій щодо напрямків, методів та механізмів реалізації державної структурної політики.

1. Вихідною методологічною базою для дослідження структури економіки є багатоаспектне бачення останньої як багаторівневої системної конструкції, що включає господарські системи підприємств, організацій, корпорацій; економіку регіонів; макроекономіку із своєю господарською системою, які об’єднуються в єдине ціле галузевими економіками, різними інфраструктурами (виробничою, ринковою, інформаційною, соціальною) і фінансовою системою. Основою аналізу структури економіки має бути відтворювальний підхід.

Сучасна структура національної економіки може бути представлена у вигляді постійно відновлюваного відтворювального циклу, в якому проявляються основні структурні залежності, а також притаманний йому механізм самоорганізації, самоуправління економічної відтворювальної системи, формування основних факторів саморозвитку. В ній відображаються і реалізуються наступні пропорції: матеріально-речові, вартісні, соціально-економічні й соціальні, макроекономічне регулювання яких є об’єктом структурних реформ.

2. Структурну політику слід розглядати як підсистему економічної, що пов’язана і активно взаємодіє з іншими її підсистемами – інвестиційною, науково-технічною, інноваційною, промисловою, аграрною, валютно-фінансовою, зовнішньоекономічною тощо. В сукупності державних політик структурна політика займає особливе місце, обумовлене загальністю стійких і упорядкованих зв’язків між складовими елементами в усіх господарських, соціальних, науково-технічних та інших системах.

В трансформаційний період цілеспрямована структурна політика має стати стрижнем економічної політики, яка б спрямовувалась на реалізацію стратегічної цілі розвитку суспільства – зростання добробуту народу, враховувала закономірності технічного переозброєння галузей економіки і базувалась на реально можливих фінансових і матеріальних ресурсах.

3. Структурну перебудову економіки як складний, багатоаспектний, масштабний і довготривалий процес необхідно поставити на фундаментальну планову основу і здійснювати через систему коротко-, середньо- і довгострокового планування на основі методів індикативного планування. Індикативні плани повинні розроблятись за участю і з урахуванням пропозицій ділових кіл і наукового співтовариства. Сама процедура розробки планів має на меті завдання формування загальнонаціонального консенсусу пріоритетів соціально-економічного розвитку країни і повинна спиратися на роботу інститутів соціального партнерства. Для розробки індикативних планів необхідно зробити відкритою для державного контролю економічну інформацію, на основі якої здійснюється цей процес, створити розгалужену систему планових і сприяючих органів і налагодити їх взаємодію.

4. Ефективним інструментом реалізації стратегічних змін в структурі економіки є система державних цільових програм. У вітчизняній практиці використання державних цільових програм відзначено низку суттєвих недоліків. Основні з них: безсистемне формування переліку програм; велика кількість програм і відсутність жорстких критеріїв їх відбору; декларативність, надмірна широта запланованих заходів; необґрунтованість очікуваних кінцевих результатів; нескоординованість програм по строках виконання; відсутність ефективного механізму багатоканальності джерел фінансування програм, планування і розподілу фінансових ресурсів у рамках програм, що фінансуються з бюджету; нечіткість у розподілі виконавчої та контрольної функцій по управлінню програмами. Внесено пропозиції щодо розробки національної комплексної програми структурної перебудови економіки, в якій би чітко визначались послідовність структурних зрушень; комплекс заходів, які передбачають узгоджений розвиток технологічно пов’язаних між собою галузей і виробництв; створення відповідних науково-технічних заділів по новій техніці і технології; розвиток кооперації та інтеграції, а також інструментів державного регулювання процесом структурної перебудови.

5. Регулюючі функції управління програмами можуть зміщуватись на рівень фірм-виконавців. З цією метою можуть засновуватись на договірних началах спеціальні державні, приватні, змішані незалежні компанії, консорціуми, агентства із спеціальними повноваженнями і відповідальністю. Організація управління державними програмами в ході виконання може модифікуватись з метою підвищення їх ефективності.

6. В регулюванні структурних зрушень в економіці України недостатньо ефективно використовується фінансово-кредитний механізм та його регулятори. Перешкодою служать недоліки в формуванні податкової системи та суперечності в проведенні податкової політики. Так, гальмом для здійснення прогресивних структурних зрушень стали нерівномірний розподіл податкового тягаря між різними секторами (галузями) економіки; значна частка в структурі податкової системи непрямих податків, які є ціноутворюючим фактором; слабка розвинутість ресурсних платежів; нерозвинутість стимулюючої функції податків; низький рівень збираності податків, слабка захищеність вітчизняних товаровиробників від недобросовісної зовнішньої конкуренції, нестабільність податкового законодавства тощо.

7. При реформуванні податкової системи України доцільно враховувати позитивний досвід розвинутих країн щодо використання податкового механізму для стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, ресурсозбереження, концентрації капіталів, регулювання зайнятості. З досвіду країн, що розвиваються, можна запозичити механізм залучення приватних інвестицій (в основному іноземних) до розвитку пріоритетних сфер економіки, а також регулювання експортно-імпортних операцій, враховуючи особливості соціально-економічного розвитку національного господарства. Повчальним для України є досвід країн з перехідною економікою щодо удосконалення оподаткування фізичних осіб, регулювання співвідношення між податками на юридичних і фізичних осіб.

8. Для підтримки структурно-технологічних зрушень інноваційного типу в економіці та окремих її секторах (галузях) необхідно активізувати стимулюючу функцію податкової системи, що в перспективі забезпечить перехід до нового технологічного укладу, стимулюватиме перелив трудових, матеріальних і фінансових ресурсів у прогресивні виробництва, а з іншого – стримуватиме нагромадження морально та фізично застарілого устаткування та розвиток неефективних виробництв. Тільки запровадження комплексу стимулів для розширення масштабів і підвищення ефективності виробництва дає можливість перевести економіку в режим динамічного розвитку.

З огляду на це, об'єктом пільгового оподаткування має бути конкретний проект, що реалізує ключові напрями, визначені національною комплексною програмою структурної перебудови, а суб'єкти господарювання, що приймають участь в його реалізації, зобов’язані брати на себе конкретні зобов'язання (зниження витрат, впровадження ресурсозберігаючих технологій, реструктуризація виробництва тощо). При цьому фінансові ресурси, що залишаються в розпорядженні суб'єктів господарювання завдяки пільговому оподаткуванню, мають стати об'єктом державного контролю. У разі нецільового використання цих ресурсів, пропонується суму прибутку, залишеного як пільга, оподатковувати в загальному режимі.

9. Одним з нагальних завдань в області оподаткування, спрямованих на підвищення стимулюючої функції податків, є продовження вдосконалення ПДВ на основі позитивного досвіду розвинутих країн, адаптації його до європейських норм з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. Для цього необхідно, по-перше, поетапно (в міру скорочення пільг) знижувати ставку ПДВ; по-друге, враховуючи регресивний характер ПДВ, диференціювати його ставку, встановивши понижену ставку (10 %) на соціально значущі товари широкого вжитку, споживання яких важливе для низькодохідних груп, і більш високі, ніж стандартні – на окремі блага і предмети розкоші, які споживаються в основному високодохідними категоріями населення. По-третє, для зменшення негативного впливу ПДВ на ціну кінцевої продукції потрібно прискорити процес формування концернів та інших видів об’єднань, що дасть змогу зменшити кількість проміжних ланок (посередників), які нині широко розповсюджені і в яких на кожній наступній стадії нараховується ПДВ; по-четверте, удосконалити механізм відшкодування дебетового сальдо ПДВ з бюджету, запровадивши спеціальні рахунки для зарахування цього податку. Після проведення зазначених заходів ПДВ не лише джерела доходів бюджету, а й важливого дієвого інструменту регулювання економіки.

10. Через відсутність в Україні повноцінного ринкового середовища, усунення структурних деформацій економіки та закріплення позитивної динаміки зростання не може бути забезпечене лише за допомогою податкового механізму. Це пов’язано з існуванням досить інерційної структурно-технологічної залежності галузей, що відповідно зумовлює тривалий період їх переоснащення чи реконструкції і загрожує консервацією існуючого укладу. Тому нагальним є розширення бюджетно-інвестиційна підтримка реального сектора економіки.

11. Інвестиційні програми рекомендовано фінансувати через бюджет розвитку, який слід вивести із зведеного бюджету, і виконувати їх необхідно через інститути розвитку. До бюджету розвитку мають бути включені передбачені в бюджеті централізовані капітальні вкладення, кошти для фінансування програм розвитку, доходи від приватизації державного майна та управління державними пакетами акцій корпоративних підприємств; зв’язані іноземні кредити; частина амортизації підприємств державної власності під довгострокові зобов’язання уряду або НБУ (з наступним погашенням за рахунок прибутку від створених об'єктів. При цьому державні кошти важливо використовувати як засіб створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій в пріоритетні галузі економіки, що гарантуватиме цільове спрямування інвестиційних ресурсів.

Доцільно розробляти середньострокові бюджети розвитку, що сприятиме забезпеченню наступності в процесі річного перехідного фінансування інвестицій, націленості річних бюджетів на вирішення середньо- і довгострокових завдань структурної перебудови економіки. Тоді в рамках середньострокового балансу можна збалансувати загальну суму дефіциту і суму бюджетних надлишків за всі роки циклу.

12. Для більш широкого залучення банківських кредитів для здійснення структурної перебудови економіки необхідно проводити державну політику дешевого і ефективного кредиту шляхом створення банків з високою часткою державної участі, розвитку кредитної кооперації, формування спеціалізованих інвестиційних банків. Зокрема, пропонується диференціювати норми мінімальних резервів. Так, для комерційних банків, що працюють на ринку фіксованих ресурсів (вклади і депозити), ставка повинна бути нижчою порівняно з тими банками, які орієнтуються лише на залишки фондів підприємств та комерційних структур. А для комерційних банків, які видають довгострокові кредити під інвестиційні проекти, доцільно встановити податкові пільги. Належну увагу потрібно приділити розвитку системи державного страхування кредитів.

13. З метою досягнення скоординованості дій органів економічного, фінансового та монетарного регулювання економічних процесів в Україні слід було б розширити повноваження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України стосовно визначення інструментів реалізації комплексної програми структурної перебудови економіки. Водночас для достовірного відображення соціально-економічної ситуації в країні пропонується надати Державному комітету статистики України статус незалежного органу управління, аналогічний нинішньому статусу НБУ. Під незалежністю в даному випадку розуміється захищеність від впливу з боку будь-яких органів влади і управління, лобістів всіх видів і різних політичних сил.

Публікації автора:

  1. Шаблиста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки. – К.: Інститут економіки НАН України, 2000. – 217 с. (рецензії на монографію див.: Василик О.Д. Системне дослідження податкових проблем // Фінанси України. – 2000. – № 10. – С. 151 – 152; Кваснюк Б.Е. Податкова складова механізму структурної політики // Економіка України. – 2000. – № 10. – С. 89 – 90.

  2. Механізм структурних зрушень в економіці України. – К.: НАН України, Інститут економіки, 2002. – 288 с. (16,8 д.а.) (особистий внесок: розділ 2 “Програмне забезпечення структурної перебудови економіки”. – 2,2 д.а. С. 63 – 102).

  3. Проблемы интенсивного развития производства / отв. ред. Багрий П.И. – К.: Наукова думка, 1978. – 330 с. (17,4 д.а.) (особистий внесок: розділ 3 “Интенсивное расширение производства и качественные изменения социалистической экономики”. – 4,3 д.а. С. 130 – 210).

  4. Шаблиста Л.М. Якісні фактори зростання. – К.: Вид-во політичної літератури України, 1980. – 112 с.

  5. Вопросы интенсификации и сбалансированности расширеного воспроизводства в период развитого социализма / Под ред. чл-кор. АН СССР А.И.Ноткина. – М.: Наука, 1981. – 365 с. (20,9 д.а.) (особистий внесок: аналіз тенденцій зміни основних виробничих пропорцій в Україні і визначення перспектив їх удосконалення – в розділі 3 «Пропорции развития народного хозяйства Украниской ССР» (співавтор розділу Кононенко В.І.). – 0,5 д.а. С. 323 – 337).

  6. Факторы экономического роста в условиях развитого социализма / отв. ред. Кононенко В.И. – К.: Наукова думка, 1983. – 327 с. (17,2 д.а.) (особистий внесок: розділ 6 «Совершенствование структуры общественного производства как фактор экономического роста». 2,2 д.а. С. 170 – 210).

  7. Экономические проблемы развитого социализма: В 4 т., 5 книгах / Т. 3: Повышение эффективности социалистического воспроизводства / Ред. кол. тома В.И.Кононенко (отв. ред.), А.К.Агафонов, А.В.Марьенко, Л.Н.Шаблистая. – К.: Наукова думка, 1985. – 271 с. (14,3 д.а.) (особистий внесок: розділ 3.1 «Формирование оптимальной пропорциональности производства». – 0,4 д.а. С. 79 – 86; розділ 3.2 «Факторная сбалансированность и эффективность производства». – 0,6 д.а. С. 87 – 99; розділ 3.4 «Влияние структурной сбалансированности на эффективность производства». – 0,4 д.а. С. 113 – 122; розділ 3.5 “Сбалансированность основных и инфраструктурных отраслей и эффективность производства”. – 0,4 д.а. С. 122 – 129).

  8. Усиление действенности хозяйственного механизма на современном этапе / Отв. ред. Кононенко В.И. – К.: Наукова думка, 1987. – 293 с. (15,5 д.а.) (особистий внесок: розділ 3.1 «Повышение научного уровня планирования структуры общественного производства». – 0,9 д.а. С. 58 – 75).

  9. Интенсификация социалистической экономики: В 5 т., 6 книгах. / Т. 1: Теория интенсификации общественного производства / ред. кол. тома И.И.Лукинов (отв. ред.), В.К.Черняк, Л.К.Безчастный. – К.: АН УССР Институт экономики, 1989. – 534 с. (28,1 д.а.) (особистий внесок: розділ 5.2 “Структурная перестройка экономики”. – 0,9 д.а. С. 406 – 423).

  10. Хозяйственный механизм в условиях интенсификации социалистической экономики / отв. ред-ры Лукинов И.И., Окали И. – АН Украинской ССР, Институт экономики; Словацкая АН, Экономический институт. – К.: Наукова думка, 1989. – 295 с. (15,5 д.а.) (особистий внесок: розділ 2.3 «Переориентация структурной политики на рост эффективности общественного производства». – 0,6 д.а. С. 84 – 95).

  11. Экономические регуляторы воспроизводственного процесса / Отв. ред. Кононенко В.И. – К.: Наукова думка, 1992. – 282 с. (16,7 д.а.) (особистий внесок: розділ 2 “Роль планового начала в рыночной экономике”. – 1,8 д.а. С. 39 – 69).

  12. Формування ринкових регуляторів в перехідній економіці України / Від. ред. Кононенко В.І. – К.: НАН України, Інститут економіки, 1996. – 164 с. (10,5 д.а.) (особистий внесок: розділ 1.2 “Розвиток системи макроекономічного регулювання” – 0,8 д.а. С. 14 – 27; розділ 3.1 “Роль процентної політики в становленні і функціонуванні ринкових відносин”. – 0,5 д.а. С. 60 – 68; розділ 3.3 “Податки як регулятор ринкової економіки”. – 0,5 д.а. С. 81 – 90; в розділі 5.3 “Економічна обґрунтованість зовнішньоекономічних та внутрішніх цін на імпортну продукцію“ (співавтор Шевченко Л.І.) – обгрунтування необхідності підвищення регулюючої ролі держави в установленні взаємовигідних зовнішньоекономічних зв’язків. – 0,2 д.а. С. 140 – 147; в розділі 5.4 “Методичні основи економічного обгрунтування імпортозаміщення і важелі його державного регулювання” (співавтор Шевченко Л.І.) – обгрунтування доцільності розробки довгострокової програми розвитку імпортозамінюючих виробництв в Україні, визначення важелів регулювання імпортної діяльності та стимулювання імпортозаміщення. – 0,2 д.а. С. 148 – 155.

  13. Система регуляторів перехідної економіки / відп. ред. Кононенко В.І. – К.: НАН України, Інститут економіки, 1999. – 333 с. (19,3 д.а.) (особистий внесок: розділ 4.2 “Тенденції розвитку оподаткування та їх вплив на ціноутворення в Україні”. – 1,7 д.а. С. 189 – 217; розділ 4.3 “Напрями послаблення податкового тиску на ціни”. – 0,7 д.а. С. 217 – 229).

  1. Шаблиста Л.М. Основні тенденції удосконалення галузевої структури суспільного виробництва в умовах його інтенсифікації // Проблеми соціалістичного відтворення: Темат. збір. – К.: АН УРСР Ін-т економіки, 1977. – С. 21 – 29.

  2. Шаблистая Л.Н. Совершенствование отраслевой структуры общественного производства как фактор повышения его эффективности // Проблемы совершенствования структуры социалистического воспроизводства: Темат. сбор. – К.: АН УССР, Институт экономики, 1978. – С. 3– 12.

  3. Шаблистая Л.Н. Рациональное использование капитальных вложений – важное средство достижения сбалансированности общественного производства в условиях его интенсивного развития // Проблемы сбалансированности интенсивного воспроизводства: Темат. сбор. – К.: АН УССР, Институт экономики, 1979. – С. 30 – 45.

  4. Шаблистая Л.Н. Роль повышения качества продукции в совершенствовании отраслевой структуры и ускорения роста общественного производства // Теоретические основы экономического роста в условиях развитого социализма: Темат. сбор.. – К.: АН УССР, Институт экономики, 1980. – С. 23 – 34.

  5. Шаблистая Л.Н. Особенности структурной политики в условиях интенсивного развития производства. // Повышение эффективности социалистического воспроизводства: Сб. науч. тр. – К.: АН УССР Ин-т экономики, 1982. – С. 8-12.

  6. Шаблистая Л.Н. Взаимосвязь структурных сдвигов и эффективности общественного производства // Повышение эффективности и совершенствование методологии исследования основных фаз воспроизводства: Сб. науч. тр – К.: АН УССР Ин-т экономики, 1982. – С. 22-27.

  7. Шаблистая Л.Н. Некоторые вопросы обеспечения сбалансированности общественного производства // Совершенствование хозяйственного механизма на современном этапе: Сб. науч. тр. – К.: АН УССР, Ин-т экономики, 1983. – С. 8-14.

  8. Шаблистая Л.Н. О пропорциональности развития промышленности и сельского хозяйства // Экономические проблемы развития межотраслевых народнохозяйственных комплексов: Сб. науч. тр. – К.: АН УССР, Ин-т экономики, 1983. – С. 5 – 12.

  9. Шаблистая Л.Н. Роль воспроизводственной структуры капитальных вложений в повышении эффективности их использования // Экономические проблемы улучшения использования капитальных вложений: Сб. науч. тр. – К.: АН УССР, Ин-т экономики, 1984. – С. 3 – 8.

  10. Анализ итогов экономического эсперимента и предложения по его дальнейшесу развитию / Отв. ред. И.И.Лукинов. – К.: АН Украинской ССР, Ин-т экономики, 1985. – 68 с. (особистий внесок: роздыл 1 «Оценка результатов хозяйственной деятельности в условиях экономического эксперимента». – С. 4 – 15).

  11. Шаблистая Л.Н. Повышение обоснованности планов производства предметов потребления. // Усиление воздействия хозяйственного механизма на повышение эффективности социалистического воспроизводства: Сб. науч. тр. – К.: АН УССР Ин-т экономики, 1989. – С. 13-18.

  12. Шаблистая Л.Н. Перестройка планирования на уровне первичного звена управления // Механизм интенсивного хозяйствования: Сб. науч. тр. АН УССР Ин-т экономики, 1989. – С. 31-38.

  13. Шаблистая Л.Н. Перестройка народнохозяйственного планирования // Экономика Советской Украины – 1989. – №1. – С. 56-61.

  14. Шаблистая Л.Н. Плановые рычаги стабилизации потребительского рынка // Формирование рынка в СССР: Сб. науч. тр. – К.: АН УССР Ин-т экономики 1991 – С. 23-39.

  15. Концепція стратегії економічного розвитку України. – К.: АН України, Інститут економіки, 1992. – 108 с. (особистий внесок: обгрунтування необхідності докорінної зміни податкової політики в розділі 1.2 “Докорінна зміна цінової, податкової, фінансової і кредитної політики”. – С. 13 – 17).

  16. Стратегія соціально-економічного розвитку України. – К.: НАН України, Інститут економіки, 1994. – 231 с. (особистий внесок: розділ 4.3 “Методи і засоби державного економічного управління”. – С. 138 – 142.

  17. Шаблиста Л.М. Формування системи макроекономічного регулювання. // Ринок та державне регулювання у перехідній економіці України: Зб. наук. пр. – К.: АН України, Ін-т економіки, 1994. – С. 12-27.

  18. Шаблиста Л.М. Досвід становлення і функціонування податкових систем у зарубіжних країнах // Проблеми використання світового досвіду державного регулювання економіки: Зб. наук. пр. К.: НАНУ, Ін-т економіки, 1997. – С. 15-30.

  19. Концепція економічної стабілізації та зростання в Україні // Економіка України. – 1997. – № 12. – С. 4 – 17 (особистий внесок: пропозиції щодо посилення стимулюючої функції податків в економічному зростанні).

  20. Шаблиста Л. Сучасна податкова система в Україні та шляхи її удосконалення // Ефективність реформування Української економіки: Зб. наук. пр.– К.: –НАНУ Ін-т економіки, 1999. – С. 61-66.

  21. Шаблиста Л.М. До питання взаємозв’язку податків і державних витрат // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. – 2000. – № 45. – С. 44 – 45.

  22. Шаблиста Л.М. Податкова реформа в Україні: цілі та концептуальні основи // Вісник Київського державного університету технологій та дизайну. Збірник наукових праць. – 2001. – № 2. – С. 22 – 28.

  23. Шаблиста Л.М. Податкова політика України в трансформаційний період // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. – К.: ВНЗ “Національна академія управління”, 2001. – № 3 – 4. – С. 26 – 33.

  24. Шаблиста Л.М. Посилення інвестиційної складової державного бюджету // Вісник Київського Національного університету ім. Т.Шевченка, серія “Економіка”. – 2002. – № 60 – 61. – С. 97 – 99.

  25. Шаблистая Л.Н. Совершенствование методологических основ планирования производства товаров народного потребления // Проблемы совершенствования хозяйственного механизма: Тезисы докладов респ. науч. конф., часть 1. – К.: 1984. – С. 40.

  26. Шаблистая Л.Н. Усиление планового воздействия на совершенствование структуры общественного производства // Всесоюзная научная конференция «Совершенствование хозяйственного механизма в условиях расширения экономической самостоятельности производственных объединений (предприятий): Тезисы докладов. – Секция II. Совершенствование планирования промышленного производства. – Москва, 25-27 ноября 1986 г. – С. 14-16.

  27. Шаблистая Л.Н. Механизм планового регулирования производства на уровне первичного звена в условиях рыночной экономики // Комплексное совершенствование хозяйственного механизма (народнохозяйственный и региональный апсекты) / Тезисы докладов Всесоюзной конференции. Секция 1. – Минск, 16-17 октября 1990 г. – С. 29-31.

  28. Шаблистая Л.Н. Усиление планового начала в нормализации потребительского рынка // Всесоюзная научно-практическая конференция: «Рынок в СССР: современный этап и перспективы» / Тезисы докладов. –Москва, декабрь, 1991 г. – С. 271-273.

  29. Л.Н. Шаблистая Механизм управления структурными сдвигами в условиях перехода к рыночной экономике // Развитие производственных отношений и становление новых хозяйственных форм / Тезисы докладов конференции. – Киев: Академия наук Украины Институт экономики, 12-13 декабря 1991 г. – С. 234-236.

  30. Шаблиста Л.М. Формування системи державного регулювання економіки України, адекватної ринковій формі господарювання // Республіканська науково-практична конференція «До нової України – шляхом реформ / Тези виступів, 14-16 березня 1992 р. – Київ, НМК В6, 1993. – С. 177-179.

  31. Шаблиста Л.М. Сучасний стан податкової системи України і напрямки її реформування // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми вдосконалення податкової системи України” (24-25 жовтня 1996 року, м. Київ). – С. 107-109.

  32. Шаблиста Л.М. Підвищення регулюючої функції податків // Економічні реформи і автомобілебудування в Україні / Матеріали науково-практичної конференції. – К.: Інститут проблем людини, 1997. – С. 233 – 240.

  33. Шаблиста Л.М. Податковий тягар в Україні: оцінка рівня та шляхи оптимізації // “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України” / Матеріали науково-практичної конференції – м. Ірпінь, травень 1998 р. – С. 38-40.

  34. Шаблиста Л.М. Методологічні засади стабілізації податкових доходів та їх міжбюджетного розподілу // Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України / Матеріали науково-практичної конференції – м. Ірпінь, жовтень 1999 р. – С. 35-38.

  35. Шаблиста Л.М. Створення і функціонування вільних (спеціальних) економічних зон в Україні: проблеми та перспективи // Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине / Материалы всеукраинской научно-практической конференции 28-29 октября 2000 г. – Донецк, 2000. – С. 87-89.

  36. Шаблиста Л.М. Податки і податкова політика в системі економічної безпеки України // Україні в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку / Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів. Частина І. – Львів, 22-26 травня 2000 р. – С. 86-88.

  37. Шаблиста Л.М. Зовнішньоекономічна політика як інструмент структурної перебудови економіки // Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України): матеріали IX міжнародної науково-теоретичної конференції. – К.: Київський націонал. ун-т ім. Т.Шевченка Ін-т міжн. віднос., 2001. – с. 70 – 73.

  38. Шаблиста Л.М. Податкова реформа як засіб для підвищення дієвості системи оподаткування // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць за матеріалами конференції. – Ірпінь; ДПА Академія державної податкової служби, 2001. – С. 321 – 323.

  39. Шаблиста Л.М. Виступ на засідання “круглого столу” “Безпека економічних трансформацій” на тему: “Від тактики “нічного сторожа” – до стратегії держави-реформатора”. – К., Інститут стратегічних досліджень, 2000. – С. 31 – 32.