Анотація до роботи:

Григанська С.В. Державне регулювання системи вищої освіти в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних засад удосконалення державного регулювання системи вищої освіти. Удосконалено механізм державного регулювання системи вищої освіти. Досліджено особливості діяльності закладів вищої освіти. Запропоновано напрями вдосконалення діяльності дорадчих органів при Президентові України. Проаналізовано сучасний стан державного регулювання системи вищої освіти. Удосконалено систему бюджетного фінансування вищої освіти; визначено засади застосування механізму освітнього страхування фізичних осіб через створення Фонду підтримки вищої освіти. Удосконалено систему оцінювання якості вищої освіти через інституціалізацію громадського контролю в особі Громадської асоціації контролю вищих навчальних закладів.

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення державного регулювання системи вищої освіти шляхом визначення напрямів і механізмів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Державне регулювання системи вищої освіти визначено як систему економічних, соціальних, правових, політичних та організаційних форм і методів впливу держави на суб’єктів освітніх процесів, яка створює умови для реалізації ними тих цілей і завдань, які одночасно відповідали б як стратегічним інтересам держави, так і безпосереднім інтересам самих цих суб’єктів.

2. За результатами дослідження встановлено, що механізм державного регулювання системи вищої освіти має полягати у поєднанні державної стратегії розвитку вищої освіти із концепцією прогнозування та програмування вищої освіти. Удосконалений механізм державного регулювання системи вищої освіти дасть змогу вдосконалити діяльність органів державного управління у сфері освіти; спрямувати навчально-виховний процес у системі вищої освіти на всебічний розвиток особистості, задоволення її потреб, виховання свідомого громадянина, забезпечення запитів суспільства та ринку праці в конкурентоспроможних, компетентних та відповідальних фахівцях; визначити відповідальність виробників освітніх послуг за надану їх якість.

3. Особливості діяльності закладів вищої освіти в Україні полягають у тому, що навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах ще далекий від досконалості, не відповідає сучасним потребам розвитку людини та вимогам розвитку ринкової економіки. Знизився престиж педагогічної й наукової праці, відбувається відплив перспективної творчої молоді в інші галузі економіки та за межі України, має місце процес старіння педагогічних і науково-педагогічних кадрів. Діюча мережа вищих навчальних закладів малоефективна через їх численність. Територіальна розпорошеність вищих навчальних закладів та їх різне підпорядкування не сприяють впровадженню ефективного управління галуззю на загальнодержавному рівні й на рівні регіонів. Поки що відсутня відповідальність за якість наданих освітніх послуг. Порушилися партнерські зв’язки підприємств та організацій з вищими навчальними закладами. Роботодавці поки що не беруть участі у формуванні змісту вищої освіти та забезпеченні належної професійно-практичної підготовки молоді.

4. Існуюча модель державного управління вищою освітою не повністю відповідає сучасним вимогам демократичності: розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій управління між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Недостатньо ефективно проводиться моніторинг якості вищої освіти, а також оцінювання діяльності вищих навчальних закладів та оприлюднення його результатів. Ці проблеми посилюють необхідність державного втручання у розвиток вищої освіти.

5. Потребує вдосконалення діяльність суб'єктів державного регулювання освітньої сфери. У зв'язку з цим запропоновано створити координаційну раду при Президентові України з метою координації та контролю за виконанням різноманітних освітніх програм і проектів. Створення такого органу надасть змогу посилити президентський контроль у сфері освіти та оптимізувати роботу органів державного управління освітньою сферою, наукових установ з метою розробки державної стратегії розвитку вищої освіти, вироблення єдиної державної освітньої політики, а також визначити пріоритетні напрями розвитку вищої освіти на законодавчому рівні.

6. Встановлено, що відносні обсяги бюджетного фінансування вищої освіти за останні десять років значно зменшились, що свідчить про тенденції до перерозподілу коштів Державного бюджету України в бік стратегічно важливих напрямів розвитку економіки та країни в цілому. Бюджетне фінансування не стимулює розвитку вищих навчальних закладів. Брак бюджетних коштів не забезпечує належного фінансування поточних видатків вищих навчальних закладів. Вищі заклади освіти не можуть планувати свою поточну діяльність, поліпшувати свою матеріально-технічну базу.

7. Дослідження системи бюджетного фінансування вищої освіти дало змогу вдосконалити підхід до організації бюджетного фінансування системи вищої освіти. Зокрема, запропоновано виділити видатки з Державного бюджету України на фінансування оплати праці професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, а з місцевих бюджетів у зв’язку з постійним дефіцитом коштів у Державному бюджеті України на фінансування поточних видатків вищих навчальних закладів фінансувати видатки вищих закладів освіти на утримання будівель, матеріально-технічної бази, оплату комунальних послуг. У зв'язку з цим необхідно в Бюджетному кодексі України закріпити відповідні бюджетні повноваження центральних та місцевих органів державної влади щодо фінансування видатків з Державного та місцевого бюджету на розвиток вищої освіти. Такий механізм децентралізації бюджетного фінансування видатків дасть змогу оптимізувати фінансування бюджетних коштів на розвиток вищих навчальних закладів та покращити ефективність їх діяльності.

8. З метою застосування механізму освітнього страхування фізичних осіб запропоновано створити Фонд підтримки вищої освіти, діяльність якого полягатиме в оплаті навчання студентів у вищих навчальних закладів через механізми освітнього страхування фізичних осіб. Створення такого Фонду надасть можливість майбутнім абітурієнтам ще зі школи вносити необхідні страхові платежі через страхові компанії, які при вступі до вищого навчального закладу на контрактній основі будуть слугувати необхідною сумою оплати за весь період навчання. Такий механізм полегшить фінансове навантаження для сімей у майбутньому при оплаті за надані вищим навчальним закладом освітні послуги та створить прозорість та прогнозованість надходження фінансових ресурсів у сферу вищої освіти.

9. Дослідження показало недосконалу систему оцінки якості вищої освіти. У зв'язку з цим запропоновано вдосконалити оцінювання якості вищої освіти шляхом інституціалізації громадського контролю в особі Громадської асоціації контролю діяльності вищих навчальних закладів. Основним призначенням такої організації має стати розробка спільно з Державною службою зайнятості України та її регіональними відділеннями єдиних критеріїв оцінювання якості освітніх послуг для різних типів вищих навчальних закладів, координація розвитку системи вищої освіти з ринком праці. Співпраця Громадської асоціації із службами зайнятості створить механізми для узгодження навчальних програм у вищих на середніх навчальних закладах, визначення реальної потреби у відповідних фахівцях на національному та регіональних ринках праці.

10. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів державного регулювання системи вищої освіти належать: проведення парламентських слухань з питань розвитку вищої освіти та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань державної стратегії розвитку вищої освіти, визначення єдиних загальнодержавних критеріїв оцінювання якості вищої освіти, обґрунтування напрямів інноваційного розвитку вищої освіти, створення сприятливих умов діяльності вищих навчальних закладів недержавної форми власності, підвищення ефективності державного та громадського моніторингу стану розвитку вищої освіти, забезпечення належного, не нижче від гарантованого державою рівня бюджетного фінансування діяльності вищих навчальних закладів.

Публікації автора:

1. Григанська С.В. Державно-громадський контроль в сфері вищої освіти / С.В. Григанська // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2006. – №2. – С. 25-28.

2. Григанська С.В. Фінансове забезпечення розвитку вищих навчальних закладів на державному рівні / С.В. Григанська // Державне будівництво [Електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. – 2007. – № 2. – Режим доступу до журн.: .

3. Григанська С.В. Удосконалення державного управління вищою освітою/ С.В. Григанська // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2007. – № 4. – С. 52-58.

4. Григанська С.В. Механізми реалізації державної політики в галузі вищої освіти / С.В. Григанська // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2008. – № 1. – С. 59-69.

5. Григанська С.В. Розвиток національного законодавства щодо реформування вищої освіти / С.В. Григанська // Економіка та держава. – 2008. – № 4. – С. 103-106.

6. Григанська С.В. Розробка заходів розвитку вищої освіти в Україні / С.В. Григанська // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2008. – № 2. – С. 50-54.

7. Григанська С.В. Державне регулювання відносин на ринку послуг вищої освіти / С.В. Григанська // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України : матеріали науково-практичної конференції. 27 листопада 2007 року. – Харків : Видав-во ХарРІ НАДУ : Магістр, 2007. – С. 56-58.

8. Григанська С.В. Визначення основних пріоритетних напрямів діяльності держави у сфері освіти та науки / С.В.Григанська // Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України : збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції. 11-12 жовтня 2007 року. – Запоріжжя : ГУ “ЗІГМУ”, 2007. – Т. 3. – С. 31-32.

9. Григанська С.В. Визначення пріоритетних напрямів державного фінансування освіти / С.В. Григанська // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 року. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – Т. 1 . С. 41-43.

10. Григанська С.В. Ринок освітніх послуг як об'єкт державного регулювання // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2008”. 3-5 січня 2008 року. – Софія : “Бял ГРАД- БГ” ООД, 2008. – Т.5. – С.90-91.

11. Григанська С.В. Досвід реформування вищої освіти в країнах Центральної та Східної Європи і його значення для України / С.В.Григанська // Наука і вища освіта : збірник тез доповідей 16-ї міжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 року: у 4 т., Класичний приватний університет. – Запоріжжя : КПУ, 2008. – Т. 2. – С. 214-215.