У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання державного управління інвестиційною діяльністю в будівництві шляхом визначення теоретичних підходів, удосконалення механізму та розробки організаційних заходів. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і надати пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. 1. Визначено пріоритетні напрями економічної взаємодії підприємств і держави в процесі інвестиційної діяльності в сучасних умовах : виділення підприємствам на конкурсній основі державних інвестицій; надання підприємствам податкового інвестиційного кредиту; виконання державного замовлення; купівля підприємствами продукції і послуг державних підприємств і організацій; лізинг підприємствами державного майна; спільне проведення реформування і реструктуризації підприємств; здійснення зовнішньоекономічної діяльності. 2. У сфері інвестиційного співробітництва існує система факторів, що визначає необхідність розробки заходів державного управління. Виходячи з цього, держава повинна мати як довгострокову, так і поточну політику управління залученням інвестицій у будівництво. Сукупність заходів державного управління залучення іноземних інвестицій одержує своє вираження в поліпшенні як іміджу країни для іноземних інвесторів, так і інвестиційного клімату взагалі. 3. Активізація інвестиційної регіональної політики можлива при реалізації таких напрямів: створення інституційної інвестиційної структури; розширення законодавчої бази, що забезпечує інвестиційний процес; оптимізація інвестиційних фінансових ресурсів і напрямів інвестування; створення інформаційної бази; формування механізму ухвалення регіональних інвестиційних рішень. 4. З метою формування активної моделі регіональної інвестиційної політики запропоновано створити інституційну інвестиційну структуру, що включає комітет з інвестицій, інформаційний центр, уповноважені страхові організації, уповноважені банки, консалтингові фірми, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, консультаційні компанії. На початковому етапі потрібно розробити систему гарантій і захисту інвестицій для залучення їх у регіон, в законодавчому порядку встановити систему оцінки інвестиційних проектів; визначити і розмежувати повноваження у сфері формування регіональної інвестиційної політики за інвестиційними інститутами; систематизувати контроль за проведенням інвестиційних заходів і встановити систему санкції за порушення інвестиційного законодавства. 5. Державне управління інвестиційної діяльності в будівництві реалізується визначеною системою виробничих, функціональних, організаційних і інституціональних структур, що утворюють інвестиційно-будівельний сектор регіону. Серед основних напрямів регіональної політики залучення інвестиційного капіталу в будівництво доцільно виділити: впровадження відкритих консультацій органів виконавчої влади з представниками суб’єктів господарювання, поширення інформації про реальну економічну ситуацію, внутрішні і зовнішні ринки, кон’юнктурні процеси, нормативну базу; створення необхідних умов для діяльності суб’єктів господарювання незалежно від форми власності і походження капіталу; формування ефективного конкурентного середовища; створення додаткових економічних стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки; організаційну, консультаційну, правову й економічну підтримку реалізації іноземними інвесторами пріоритетних інвестиційних проектів. 6. Для пожвавлення інвестиційної активності на сучасному етапі потрібно створити на корпоративній основі структури для супроводу інвестиційного процесу від ідеї проекту до його повної реалізації. До складу такої організації мають увійти фінансові структури (банки, страхові компанії), структури з розробки й експертизи бізнес-планів і проектів, органи державної влади, лізингові компанії, інжинірингові компанії, постійнодіючі інформаційні і виставкові структури. Доповнити існуючу правову базу, сформувати правове поле, яке визначає механізм сприятливої роботи в ньому інвесторів, кредиторів і керівних структур області, необхідно випустивши такий ряд нормативно-правових актів: про поземельну книгу; про цільове використання кредитів; про гарантії керівництва області; про частки керівництва області й управління цими частками; про заставний фонд області; про пільги на реінвестицію капіталу. 7. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо державного управління інвестиційної діяльності в будівництві: - підготувати випуск інвестиційного-облігаційного займу та відповідну нормативну базу; - підвищити ефективність бюджетних інвестицій за допомогою використання лізингових схем; - впровадити механізм використання конкретних земельних ділянок, в якості засобів забезпечення інвестицій, які залучаються в проекти, котрі реалізовуються в межах області; - розробити механізм залучення позабюджетних джерел для фінансування програми іпотечного житлового кредитування; - підготувати заходи із розширення сфери послуг у вулично-дорожній мережі для залучення приватних інвестицій; - розробити інвестиційні проекти будівництва та експлуатації мережі платних автомобільних доріг, інших інженерних споруд та транспортних шляхів; - вивчити можливість залучення україномовної діаспори промислово-розвинутих країн для участі в інвестиційних проектах. |