Анотація до роботи:

Ребкало М. М. Державне управління у сфері виконання покарань (організаційно-правовий аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене теоретичним та практичним проблемам організаційно-правового забезпечення державного управління у сфері виконання покарань. З урахуванням здобутків теорії державного управління досліджується кримінально-виконавча система України як об’єкт державно-управлінського впливу, розкривається зміст державного управління у сфері виконання покарань шляхом визначення цілей, завдань, функцій та принципів державного управління у цій сфері, а також аналізується стан нормативно-правового забезпечення державного управління у сфері виконання покарань та визначаються шляхи його розвитку в контексті приведення його у відповідність з вимогами міжнародного законодавства.

Значна увага приділяється дослідженню системи органів державного управління у сфері виконання покарань, з’ясуванню місця і ролі Кабінету Міністрів України, відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій системі, а також аналізу особливостей служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України як різновиду державної служби та основних чинників, які зумовлюють ці особливості. За результатами дослідження сформульовані відповідні висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення організаційно-правового забезпечення державного управління у сфері виконання покарань.

У дисертації проведено комплексне дослідження сучасного стану державного управління у сфері виконання покарань, наведено нове вирішення завдання щодо удосконалення механізмів управлінського впливу на організаційно-правове забезпечення кримінально-виконавчих процесів та підготовлено відповідні пропозиції органам виконавчої влади. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а їх узагальнення дає можливість сформулювати певні висновки та рекомендації.

1. Стан наукової розробки проблем державного управління у сфері виконання покарань засвідчує, що переважна більшість досліджень проводилась в умовах, коли існувала інша доктрина державної політики у сфері виконання покарань, а діюча на той час система управління цією сферою будувалась без урахування міжнародних пенітенціарних принципів та стандартів. Зокрема, недослідженими залишилися питання змісту державного управління у сфері виконання покарань, місця та ролі відповідних органів виконавчої влади у системі державного управління кримінально-виконавчими процесами, форм та методів їх діяльності, що певною мірою ускладнює пошук оптимальних шляхів удосконалення державного управління та механізмів реалізації державної кримінально-виконавчої політики України з урахуванням загальновизнаних міжнародних пенітенціарних норм та принципів.

Установлено, що управлінський процес у цій сфері зумовлений специфікою об’єкта державного управління, основним складовими якого є засуджені особи, що відбувають покарання, діяльність яких може мати як суспільно-корисну, так і негативну (деструктивну) спрямованість, та система органів, установ та закладів, які забезпечують виконання кримінального покарання.

2. Зміст державного управління у сфері виконання покарань розкривається через цілі, завдання, функції та методи управлінської діяльності органів державної влади, головною метою якої є створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами в контексті вимог міжнародних пенітенціарних стандартів. Доведено, що цілі кримінально-виконавчої політики реалізуються за допомогою управлінських функцій, які здійснюються в процесі державного управління сферою виконання покарань, а також за допомогою відповідних методів державного управління, які є засобами забезпечення належного функціонування кримінально-виконавчої системи. З’ясовано, що зміст функцій та методів управління опосередковується у повноваженнях (правах і обов’язках) органів державного управління у сфері виконання покарань, як визначені відповідними нормативно-правовими актами.

3. Систему принципів державного управління у сфері виконання покарань становлять загальні та спеціальні принципи, які відображають специфіку державного управління у сфері виконання покарань. З’ясовано їх сутність у контексті реалізації кримінально-виконавчої політики, ключовими засадами якої є впровадження нових засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, спрямованих на додержання прав і свобод людини і громадянина, недопущення приниження честі і гідності особи на стадії відбування покарання та повернення суспільству законослухняної людини.

4. Обґрунтовано, що законодавче забезпечення державного управління у сфері виконання покарань є цілісною системою правових норм, у яких визначаються зміст управлінської діяльності та правовий статус органів державного управління у цій сфері. Встановлено, що в системі нормативно-правового забезпечення державного управління у сфері виконання покарань важливу роль відіграють Конституція та закони України, в яких визначаються засади кримінально-виконавчої політики, цілі, завдання та принципи управління у сфері виконання покарань. Визначено, що розвиток законодавства, яке врегульовує управлінські процеси, має бути спрямований: по-перше на досягнення відповідності кримінально-виконавчого законодавства Конституції й законам України та міжнародним нормам; по-друге, на удосконалення механізму системи управління органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами; по-третє, на вжиття заходів щодо реорганізації системи виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, на засадах служби пробації; по-четверте, на оптимізацію діяльності кримінально-виконавчої служби; по-п’яте, на оновлення системи правового та соціального захисту персоналу кримінально-виконавчої служби; по-шосте, на поглиблення співробітництва державних органів та недержавних організацій з питань виконання покарань.

5. З’ясовано, що у сучасних умовах державне управління у сфері виконання покарань здійснюється через розгалужену систему органів державної влади, яка будується відповідно до конституційного принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Визначено, що ключову роль в управлінні сферою виконання покарань відіграють органи виконавчої влади, до яких належать: Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Доведено, що їх управлінський вплив спрямовується на нормалізацію кримінально-виконавчих процесів шляхом: забезпечення прав і свобод людини і громадянина на стадії відбування покарання; прогнозування розвитку кримінально-виконавчої системи та реалізації відповідних державно-цільових програм; створення належних умов для відбування покарання та ресоціалізації засуджених; забезпечення соціального та правового захисту персоналу органів виконання покарань.

6. Особливості проходження кримінально-виконавчої служби, яка є державною службою спеціального характеру, зумовлені тим, що на неї покладено виконання правоохоронних функцій. Доведено, що практична реалізація цілей і завдань державної кримінально-виконавчої політики вимагає подальшого удосконалення механізмів проходження служби в органах, установах та закладах виконання покарань. Установлено, що кримінально-виконавча служба є професійною діяльністю персоналу, який здійснює завдання та функції держави у сфері виконання покарань у межах своїх службових обов’язків. Практика функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України засвідчує необхідність її реформування, що передбачає вжиття комплексу економічних, організаційних, правових та інших заходів, спрямованих на приведення її у відповідність з міжнародними стандартами.

7. Установлено, що персонал Державної кримінально-виконавчої служби України складається із осіб рядового та начальницького складу, спеціалістів та працівників, які працюють за трудовим договором. З’ясовано, що характерними особливостями проходження кримінально-виконавчої служби особами рядового та начальницького складу є: встановлення вимог до фахової спеціальності; визначення номенклатури службових посад та переліку спеціальних звань; правовий статус; формування вимог службової дисципліни та етики професійної поведінки. Професійна діяльність спеціалістів кримінально-виконавчої служби регулюється законодавством про державну службу, а перелік посад та рангів для них визначається Кабінетом Міністрів України. Трудова дяльність працівників кримінально-виконавчої служби регулюється законодавством про працю та укладеними трудовими договорами. Працівники відповідно до свого професійного призначення поділятися на обслуговуючий та допоміжний персонал.

8. На підставі основних результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати такі рекомендації:

внести доповнення до Розділу I Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23 червня 2005 р. № 2713-IV, яким визначити статус Державної кримінально-виконавчої служби України в системі органів державної виконавчої влади;

внести зміни до пункту 2 статті 8 Закону України "Про Державну кримінально виконавчу службу України" від 23 червня 2005 р. № 2713-IV відповідно до пункту 9-2 статті 116 Конституції України про призначення керівника центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань;

внести відповідно до статей 29, 47, 50, 71 Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 р. № 1129-IV доповнення до Указу Президента України "Про затвердження положень про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України" від 21 серпня 1997 р. № 888/97 стосовно наділення Міністерства оборони повноваженням здійснювати виконання покарань;

розробити нове Положення про проходження кримінально-виконавчої служби та Дисциплінарний статут Державної кримінально-виконавчої служби України для врегулювання механізму проходження служби особами рядового і начальницького складу та управління службовою дисципліною.

Публікації автора:

1. Ребкало М. Нормативно-правове забезпечення управління у сфері виконання кримінального покарання України / М. Ребкало // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – Вип. 2. – С. 444-452.

2. Ребкало М. Форми управління у сфері виконання покарань та їх роль у забезпеченні ефективності функціонування кримінально-виконавчої системи України / М. Ребкало // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 1. – С. 433-442.

3. Ребкало М. Актуальні проблеми становлення кримінально-виконавчої служби України / М. Ребкало // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 2. – С. 466-471.

4. Ребкало М. Органи державного управління у сфері виконання покарань: організаційно-правовий аспект / М. Ребкало // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 4. – С. 384-390.

5. Ребкало М. Сучасний стан організаційно-правового забезпечення державного управління процесом реалізації прав і свобод людини на стадії відбування кримінального покарання в Україні та шляхи його вдосконалення / М. Ребкало // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 2. – С. 332-335.

6. Ребкало М. Проблеми державного управління у сфері виконання покарань в контексті тенденцій сучасної кримінально-виконавчої політики / М. Ребкало // Вісн. НАДУ. – 2007. – № 4. – С. 164-171.

7. Ребкало М. Основні напрями реформування пенітенціарної системи України з метою забезпечення відповідності стандартам Ради Європи / М. Ребкало // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф., Київ, 29 трав. 2002 р. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 193-195.

8. Ребкало М. Деякі організаційно-правові аспекти вдосконалення державного управління у сфері виконання покарань у контексті європейської інтеграції / М. Ребкало // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: матеріали наук.-практ. конф., Київ, 29 трав. 2003 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 2. – С. 30-34.

9. Ребкало М. Організаційно-правові аспекти формування Державної кримінально-виконавчої служби України / М. Ребкало // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф., Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Т.1. – С. 183-184.