У сукупності одержані результати дослідження дозволили розв’язати науково-прикладне завдання стосовно обґрунтування теоретичних засад та опрацювання методичних положень щодо вдосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР. На підставі поданих у дисертації матеріалів проведеного дослідження сформульовано такі загальні висновки. 1. Характерною ознакою сучасного природокористування є постійне збільшення потреб у МСР. В Україні розробляється понад 3000 родовищ корисних копалин (2450 підприємств видобувної промисловості). Необхідність узгодженого управління пошуком та розвідкою, видобуванням та використанням МСР обумовлена зростаючою роллю ресурсів надр у виробничих процесах, виснаженням родовищ, пов’язаними з цим міжнародними економічними, політичними та екологічними проблемами. 2. У формуванні загальнонаціональних цілей щодо природокористування держава відіграє провідну роль як найважливіша ланка політичної та економічної системи, ініціатор формування та реалізації національної політики, яка відображає загальні інтереси та протидіє вузько груповим інтересам, є потужним суб’єктом господарювання, вплив якого розповсюджується, передусім на галузі економіки, що базуються на природних ресурсах. Оскільки право розпорядження природними ресурсами, що є власністю народу України, за Конституцією належить органам державного управління, процес природокористування виступає об’єктом державного управління. 3. У сучасних умовах ускладнення екологічної ситуації мета державного управління природокористуванням набуває нового змісту і полягає в максимальному збереженні природних ресурсів, їх раціональному використанні, забезпеченні реалізації прав кожної людини щодо сприятливих умов життя та розвитку, відтворення навколишнього природного середовища для прийдешніх поколінь, формування у громадян ощадливого відношення до використання природних ресурсів. Усе це потребує подальшого вдосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР, спрямування його на розв’язання протиріччя між перспективними та поточними інтересами суспільства. 4. Прийняття управлінських рішень щодо використання природних ресурсів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування має враховувати принципи державного управління природокористуванням: комплексності, платності, екологізації, оптимізації, посилення участі держави у природоохоронних заходах, балансу інтересів суб’єктів процесу природокористування, децентралізації. 5. Законодавство України потребує доопрацювання в частині посилення адміністративної відповідальності за порушення умов надрокористування, відрахувань до місцевих бюджетів за користування надрами загальнодержавного значення, формування дозвільної системи для видобування загальнорозповсюджених МСР на регіональному рівні. 6. Для забезпечення раціонального використання ресурсів надр необхідно реорганізувати структуру управління даною сферою та створити спеціалізовані підрозділи контролю на державному і регіональному рівнях. Потребують опрацювання нормативно правові засади діяльності органів місцевого самоврядування в частині визначення конкретного механізму їхнього впливу на формування державної політики та здійснення контролю у сфері надрокористування. 7. Стратегія надрокористування має запобігати виникненню проблем, пов’язаних з неефективним використанням МСР, а також орієнтуватись на забезпечення країни власними МСР, що може бути реалізовано за умов збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт, зростання капіталовкладень у видобувну галузь, запровадження наукоємних технологій видобутку та використання сировини, розширення міжнародних стосунків, їх багатовекторної спрямованості. 8. Методологія планування використання МСР повинна враховувати особливості надрокористування, його індустріально-технологічну спрямованість, бути деталізованою за видами корисних копалин, довгостроковою (до 50 років), передбачати централізований вибір приорітетів, мати орієнтацію на економічне зростання, узгодженість з загальнодержавними концепціями та планами, підтримку громадян та ухвалення науковцями. 9. Удосконалення організаційного механізму державного управління використанням МСР вимагає уточнення цілей, методів, розширення повноважень суб’єктів управління та посилення їхнього впливу на процеси надрокористування. Підвищенню ефективності державного управління сприятиме розширення повноважень регіональних Управлінь екології та природних ресурсів в частині надання ліцензій на користування МСР місцевого значення, посилення рівня відповідальності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за рішення, що приймаються щодо вивчення, розробки та використання МСР. 10. Використання незалежних експертів з питань надрокористування на державному та регіональному рівні, спеціальна підготовка державних службовців з питань природокористування, надання органам державної влади, достовірної, комплексної геологічної та екологічної інформації забезпечить прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень. | 