Анотація до роботи:

Філик Н. В. Державно-правові засади громадянського суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національна академія внутрішніх справ України. – Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню державно-правових засад функціонування громадянського суспільства.

Автор вважає, що державно-правові засади відіграють важливий вплив на становлення громадянського суспільства, проте такий вплив не носить сталий характер. Так, на етапі ствердження основних інститутів громадянського суспільства вплив держави є значно відчутнішим, ніж тоді, коли такі інститути належним чином функціонуватимуть і не будуть потребувати суттєвої опіки держави.

В роботі стверджується, що стосунки між державою і громадянським суспільством повинні носити характер не протиставлення, а партнерства, повинні взаємодоповнювати один одного.

В роботі проводиться дослідження ролі і місця людини в системі громадянського суспільства в умовах гуманізації державно-правових засад громадянського суспільства.

На основі проведеного аналізу констатується потреба законодавчого закріплення дефініції “громадянське суспільство” в Конституції України та внесення змін в чинне законодавство з метою забезпечення функціонування основних інститутів громадянського суспільства в Україні.

Дисертант приходить до висновку, що більшість західних країн функціонують на засадах громадянського суспільства, а тому вважає, що Україна, орієнтуючись на вступ до Євросоюзу, повинна в першу чергу закріпити основи громадянського суспільства в законодавстві і ствердити в практиці державотворення.

1. Вперше здобувачем було сформульовано поняття державно-правових засад та обумовлено їх вплив на становлення громадянського суспільства. Під державно-правовими засадами громадянського суспільства в широкому розумінні дисертант пропонує визнати певну сукупність правових норм, у яких знайшли відображення основні принципи, ідеали, доктрини, поняття, категорії щодо громадянського суспільства та державні інститути, які здійснюють вплив на формування громадянського суспільства та знаходяться у правових відносинах з ним, що реалізується у формі здійснення державної діяльності. Таким чином уявляється можливим виділити ті явища, які складають разом структуру механізму впливу держави на громадянське суспільство:

норми права є одним із базових елементів у системі державно-правових засад;

правові відносини між державними інститутами і громадянським суспільством;

державна діяльність як комплекс заходів держави по відношенню до громадянського суспільства, в тому числі і інституційна основа державної діяльності, тобто інститути держави, які носять організаційно-управлінський характер;

функції державної діяльності, мета та принципи такої діяльності.

У вузькому розумінні державно-правових засад громадянського суспільства – це лише сукупність правових норм як один з основних елементів функціонування правової системи.

2. Враховуючи різноманітність підходів до співвідношення держави і громадянського суспільства, вважаємо, що найвиваженішими вони виглядають як результат співпраці і партнерських взаємовідносин, за яким вони існують паралельно і не посягають на чітко обумовлені сфери. До сфери громадянського суспільства відносимо сім’ю, церкву, неполітичні форми організації громадян, комерційні організації і пов’язані з ними відносини власності, місцеве самоврядування, засоби масової інформації, вибори, референдуми як форму репрезентації суспільної думки, а також певні елементи судової системи та правоохоронної діяльності, групи тиску як форми захисту інтересів членів громадянського суспільства, народне обговорення, відкрите правове мислення, громадянську та правову освіту та низку інших факторів. Проте окремі інститути є як приналежністю громадянського суспільства, так і держави. Вони і виступають тією ланкою, котра забезпечує взаємодію громадянського суспільства і держави.

3. Здобувач робить висновок, що значно відчутнішим є вплив держави на інститути громадянського суспільства на етапі їх становлення. По мірі їх утвердження вплив держави зменшується. Подібна ситуація пояснюється, на думку здобувача, тим фактом, що держава часто є ініціатором становлення громадянського суспільства, адже цінності правової, соціальної, демократично-орієнтованої держави збігаються із низкою цінностей громадянського суспільства, тому наявність розвинутого громадянського суспільства дає можливість державі з часом перекласти частину своїх функцій на таке суспільство і зосередити свою увагу лише на тих сферах, які потребують державного врегулювання.

4. На основі проведеного дисертаційного дослідження автор дійшов висновку, що для громадянського суспільства України мають бути характерні такі ознаки:

основною цінністю громадянського суспільства є людина, її права, свободи, потреби, інтереси, переконання тощо;

у громадянському суспільстві існує пріоритет інтересів суспільства над державою, остання повинна регулювати за допомогою права суспільні відносини та гарантувати і забезпечувати права та свободи кожної конкретної людини, і не втручатися у сферу громадянського суспільства;

громадянське суспільство повинно сприяти реалізації приватного інтересу індивідів, у ньому має існувати різноманітність та недоторканність власності членів суспільства, в якому основою є “середній клас”, який в Україні перебуває у стані становлення;

громадянське суспільство повинно забезпечити економічну свободу для своїх членів та їх об’єднань і в разі потреби - захист економічних прав;

у громадянському суспільстві мусить існувати політична, ідеологічна духовна свобода особистості;

громадянське суспільство повинно забезпечити захист соціальних прав своїх членів, а також впроваджувати норми справедливості, гуманності, толерантності, терпимості;

відносини в громадянському суспільстві мають регулюватися на основі правового закону, в ньому повинен діяти принцип верховенства права;

громадянське суспільство створює атмосферу вільного формування різноманітних поглядів у людей, воно є цариною вільної громадянської думки;

для громадянського суспільства характерний високий рівень правосвідомості та правової культури громадян;

громадянське суспільство сприяє зростанню добробуту своїх членів, звільняє людей від страху і забезпечує їм душевний спокій;

громадянське суспільство – це спільнота високоморальних індивідів;

діяльність державних органів здійснюється з врахуванням і забезпеченням різноманітних потреб та інтересів індивідів та соціальних груп (спільностей).

5. Пропонуємо внести зміни в чинне законодавство з метою сприяння становленню окремих інститутів громадянського суспільства, а саме у:

Закон України “Про місцеве самоврядування ” – положення щодо розширення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування з метою сприяння становленню “первинного” рівня громадянського суспільства;

Закон України “Про підприємницьку діяльність” – визначити чітку мету підприємницької діяльності, розробити дієву систему кредитного сприяння “малому” і “середньому” бізнесу;

Закон України “Про всеукраїнський і місцевий референдум” – положення, яке б закріпило позицію законодавця з приводу можливості проведення такого референдуму як консультативний як в межах всієї держави так і на місцевому рівні;

Закон України “Про політичні партії” – внести зміни щодо відповідальності депутатів, обраних за партійним списком в разі міжпартійного переходу.

У контексті побудови громадянського суспільства доцільним виглядає правове закріплення механізмів співпраці громадських організацій правозахисного характеру з Уповноваженим ВРУ з прав людини з метою максимального захисту прав і свобод людини та громадянина.

Публікації автора:

Філик Н. Взаємовідносини особи і держави в громадянському суспільстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - № 2. - 2002. – С. 49-56.

Філик Н. Громадянське суспільство та проблема захисту прав людини // Підприємництво, господарство і право. - № 8. - 2003. – С. 61-65.

Філик Н. Власність і громадянське суспільство в Україні: основні проблеми і шляхи їх вирішення // Підприємництво, господарство і право. – № 10. – 2003. – С. 71-74.

Філик Н. Особливості становлення громадянського суспільства в сучасному світі: компаративістський підхід (аналіз) //Підприємництво, господарство і право. – № 12. – 2003. – С. 61-64.

Філик Н. В. Про деякі аспекти взаємозв’язку правової держави і громадянського суспільства //Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності. Спеціальний випуск. У п’яти частинах. – Частина 4. – 2004. - С. 190-195.

Філик Н. Взаємозв’язок особи, громадянського суспільства і держави. “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю 30 травня 2001 року. Київ. – Том 1.- С. 134-137.

Філик Н. Необхідність побудови громадянського суспільства в Україні // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”. Хмельницький, 2002. – Спецвипуск № 1. – С. 30-32.

Філик Н. Власність і громадянське суспільство //Міжнародна студентська наукова конференція “Актуальні проблеми прав людини, правової системи та держави”. - 7-8 травня 2003 р. Тези доповідей. – Львів: Юридичний факультет ЛДУ. – 2003. – С. 22-24.

Філик Н. Подолання правового нігілізму та розвиток правової освіти – умова формування громадянського суспільства в Україні // Актуальні питання реалізації Державної програми розвитку юридичної освіти в Україні. Матеріали науково-методичного семінару.- К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – С. 113-121.