У дисертаційній роботі дано теоретичне обгрунтування економічної природи та суті державного боргу з урахуванням ринкових умов трансформації економіки, виявлено специфічні особливості та досліджено тенденції формування державного боргу в Україні, розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення управління держаним боргом. У результаті проведеного дисертаційного дослідженя сформульовані наступні висновки та пропозиції: 1. Доповнено теоретичне обґрунтування державного боргу як об'єктивно зумовленої частини фінансової системи країни, який за своєю сутністю є перерозподілом вільних фінансових ресурсів як у середині держави, так і на міждержавному рівні, що здійснюється з метою досягнення більш ефективного фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб країни. В умовах побудови ринкової моделі економіки державний борг суттєво впливає на фінансову безпеку країни, інфляційні процеси, стабільність національної грошової одиниці, є важливим чинником економічного зростання. 2. Узагальнення зарубіжного досвіду формування та обслуговування державного боргу дало підстави обґрунтувати висновок, що у країнах, які здійснюють перехід до ринкових умов господарювання, стрімке зростання заборгованості може стати економічною загрозою для держави та її населення. Соціально-економічною базою збільшення державної заборгованості в країнах, що розвиваються, слугує спад виробництва та звуження на цій основі податкової бази, що зумовлює пошук інших джерел фінансування державного бюджету у вигляді запозичень. 3. Встановлено, що використання державних запозичень у середньо- та довгостроковій перспективі дозволяє втримувати споживання на прийнятному рівні внаслідок проведення більших витрат, чим отриманий національний дохід; стимулює попит за рахунок дефіцитного фінансування витрат; при продуктивному використанні прискорює темпи зростання ВВП за рахунок фінансування, яке не забезпечується внутрішніми заощадженнями; сприяє задоволенню соціально-економічних потреб суспільства та впровадженню програм соціального розвитку. 4. Доведено, що у довгостроковій перспективі державна заборгованість призводить до уповільнення інвестиційних процесів в економіці внаслідок дії ефекту витіснення більш доходними державними цінними паперами фінансових вкладень у ризикові та довгоокупні проекти розвитку малого та середнього бізнесу; зниження рівня споживання, що негативно відображується на малозахищених верствах населення; відбувається посилення податкового тиску у результаті зростання видаткової частини бюджету на обслуговування боргу, що веде до тінізації економіки та скорочення наявних ресурсів держави, які виділяються на втілення соціально-економічних та політичних програм. 5. До числа важливих чинників, що суттєво впливають на стан боргової ситуації у країні, віднесено зовнішні запозичення підприємницьких структур під державні гарантії та внутрішні запозичення для покриття дефіциту державного бюджету. У дисертації запропоновано напрями вдосконалення механізму зовнішніх і внутрішніх запозичень та обслуговування державного боргу. Обґрунтовано шляхи підвищення ефективності використання залучених коштів за рахунок посилення контролю за цільовим використанням кредитів та здійснення експертних оцінок ефективності проектів, на які передбачається залучення коштів. 6. Дослідження наслідків впливу державної заборгованості на економічну ситуацію дозволило розробити концепцію державних запозичень: внутрішні запозичення мають проводитися в межах, що не перевищують приватне інвестування; при залученні зовнішніх ресурсів пріоритет повинен надаватися прямим іноземним інвестиціям; запозичення мають здійснюватися на капітальний розвиток та фінансування пріоритетних видів економічної діяльності, а не на споживання та фінансування дефіцитів бюджетів; державні гарантії повинні надаватися по самоокупним проектам, доходність яких перевищує витрати на обслуговування боргу. 7. Обгрунтовано необхідність зниження відносної величини державного боргу до рівня, за якого допустима величина державних доходів буде спрямовуватися на його обслуговування. На основі застосування критеріїв та показників економічної безпеки держави визначено заходи проведення економічної та соціальної політики, яка забезпечить відновлення фінансової стійкості та платоспроможності держави. Пропонується знизити вартість запозичень до 6%, яка практикується у світі, та змінити структуру запозичень на користь довгострокових. Для подальшого зниження видатків на обслуговування боргу та його зменшення необхідно досягти профіциту бюджету на рівні 2%. 8. Запропоновано економіко-математичні моделі управління державною заборгованістю в умовах ринкової економіки та формування ринків цінних паперів, що дозволило оцінити основні параметри позик та визначити їх вплив на макроекономічну ситуацію країни. Боргова політика держави в умовах перехідної економіки повинна бути спрямована на розширення інвестиційних можливостей держави, що забезпечить поступове соціально-економічне зростання України. | 