Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науково-методологічному та методичному вдосконаленні державного механізму попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки та розробці виокремленної регіонально-варіативної складової процесів декриміналізації економіки країни. У процесі дисертаційного дослідження були обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють удосконалити механізм попередження економічної злочинності: 1. Аналізом теоретичних основ системи національної безпеки України доведено, що апробовані методи державного управління сектором безпеки в міжреформений період виявились неефективними в період реформування, особливостями якого стають протиріччя між системами забезпечення безпеки і соціально-економічними відносинами, що впливає на зміну форм економічної злочинності. Дослідження показало, що ці протиріччя між державним управлінням безпекою й реальними соціально-економічними відносинами в найбільшому ступені проявляються в тому, що: характер впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ змінюється з високою швидкістю, а це ускладнює прогнозування стану сектору безпеки; на відміну від попередніх періодів актуалізується процес виникнення нових форм економічної злочинності, яка інтегрується й інституалізується; спектр адаптаційної поведінки суб’єктів економічної злочинності значно розширено порівняно з міжреформеним періодом; реакція легального сектору економіки є неадекватною процесам її криміналізації; реагуючий стиль впливу на економічну злочинність необхідно підсилювати превентивним. 2. Доведено, що існуючий організаційно-правовий механізм державного управління національною безпекою є неефективним у випадку попередження економічної злочинності, що обумовлено видозміненням форм економічної злочинності під впливом зростання ролі соціальних факторів та факторів управління у внутрішньому контурі системи економічної безпеки, а також політичних і правових факторів у зовнішньому контурі сектору безпеки. Досліджені джерела виникнення нових можливостей для злочинних угруповань у досягненні їх цілей. Обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення організаційно-правового механізму державного управління національною безпекою у напрямі формування нових організаційно-структурних елементів, створенні умов для їх взаємодії на регіональному рівні, ліквідації функціонального дублювання, більш чіткому розмежуванню компетенції і відповідальності між правоохоронними органами і органами виконавчої влади, актуалізації функції попередження економічної злочинності. 3. Оцінка стану економічної безпеки на національному та регіональному рівнях підтвердила наявність сильного впливу на систему економічної безпеки з боку детермінантів криміналізації економічних відносин та стимуляторів економічних загроз, сполучення яких утворює ядро економічної злочинності. Досліджено взаємопроникнення факторів, що сприяють забезпеченню економічної безпеки, та взаємозв’язок функцій щодо пріоритетного спрямування превентивних дій суб’єктів забезпечення економічної безпеки різних рівнів у міжнародній, національній та регіональній політиці з протидії злочинності в сфері економіки. Доведено, що механізм попередження економічної злочинності потребує врахування складової, що забезпечує упереджувальний вплив на економічну злочинність, але ще не набула достатнього впровадження в законодавчому, організаційному, управлінському та соціальному полі. 4. Розроблено базову модель виявлення рівня та характеру криміналізації економічних відносин, що побудовано з виявленням та врахуванням структури факторів економічної злочинності за ознакою їх здатності детермінувати економічну злочинність. Регіональна оцінка криміналізації економіки (на прикладі Донецької області) доводить наявність високої швидкості адаптації економічної злочинності до зовнішнього середовища. Доведено, що криміналізація всіх сфер економіки як негативна тенденція сучасного розвитку держави потребує застосування механізмів профілактики та упереджувального впливу на економічну злочинність. 5. Розроблено основні напрями реалізації політики економічної безпеки щодо декриміналізації економіки. Визначено шляхи та напрями вдосконалення механізму попередження економічної злочинності. Запропоновано впровадження аналізу стану національної економічної безпеки та її загроз, яка інтегрується в загальноорганізаційний контекст економічної безпеки, спрямована на реалізацію державної політики на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях і виходить з превентивної діагностики стану системи національної безпеки в сфері економіки. Викладено процедуру проведення оцінки процесу забезпечення реалізації стратегічних цілей попередження економічної злочинності на підставі визначення сфер основних протиріч, які стають джерелами економічної злочинності. Обґрунтовано необхідність визначення регіональних пріоритетів для регіональних програм протидії злочинності («Правопорядок») та програм профілактики правопорушень в економічній сфері. 6. Запропоновано алгоритм впровадження механізму упереджувального впливу на економічну злочинність. Визначено організаційну основу міжвідомчої взаємодії, інформаційного обміну та незалежної експертизи через створення Центру експертизи стану економічної безпеки при апараті Голови облдержадміністрації, як держаний захід, призначений для захисту національних інтересів і забезпечення економічної безпеки держави. | 