Анотація до роботи:

Іхсан Алі Саламех Аль-Салаймех. Дія анестетиків на сполучений з обміном аніонів транспорт іонів Н⁺ і осмотичну чутливість еритроцитів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13. - фізіологія людини і тварин. Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2006.

У дисертації досліджуються вплив n-алканолів (гексанол, бутанол) і катіонних амфіфілів (хлорпромазин) на швидкість транспорту іонів Н⁺, сполученого з транспортом аніонів (хлориду і сульфату) у мембрані еритроцитів, і швидкість вивільнення іонів Н⁺ у циклі Якобса-Стюарта, а також на рівень і швидкість гіпотонічного гемолізу еритроцитів курки і барана в середовищах, що містять електроліт (NaCl, Na₂SO₄) і неелектроліт (сахарозу ).

Показано, що n-алканоли зменшують швидкість транспорту іонів Н⁺ в еритроцити сполученого з транспортом сульфату і хлору, а отже інгібують аніонний транспорт, опосередкований білком смуги 3.

Передбачається, що розходження в ефективності досліджуваних речовин в електролітних і неелектролітних середовищах, зв'язано, імовірно, зі зміною транспортних процесів і проникності мембрани, а також з обмеженнями, що накладаються на зв'язування досліджуваних речовин з поверхнею мембрани.

У роботі проведене порівняльне дослідження транспорту аніонів у мембранах еритроцитів барана і курки, виявлені розходження в осмотичному поводженні цих клітин, а також вивчено вплив деяких анестетиків на досліджувані процеси, що дозволило зробити припущення про механізм взаємодії цих речовин з мембранами клітин.

1. n-Алканоли (n-гексанол і n-бутанол) зменшують швидкість транспорту іонів Н⁺ в еритроцити курки і барана, сполученого з транспортом Cl^- і SO₄^2- , що вказує на інгібування транспорту аніонів, опосередковуваного білком смуги 3. При цьому швидкість транспорту іонів Н⁺ у нормі і при дії n-алканолів є більш високою у випадку еритроцитів курки, що відображує розходження параметрів функціонування обмінників Cl^-/HCO^3- і Cl^-/SO₄^2- - Н⁺ в еритроцитах курки і барана.

2. При вивільненні іонів Н⁺ у ході циклу Якобса-Стюарта n-бутанол виявляє більш виражену інгібуючу ефективність стосовно еритроцитів барана і меншу стосовно еритроцитів курки. У той же час n-гексанол ефективний стосовно обох видів еритроцитів. n-Гексанол і n-бутанол однаково ефективно інгібують транспорт іонів Н⁺ у клітини, як у випадку еритроцитів курки, так і у випадку еритроцитів барана.

3. Рівень і швидкість гемолізу еритроцитів барана і курки при переносі в гіпотонічне середовище визначається видовою приналежністю клітин. Зміна осмотичних умов середовища впливає на рівень гемолізу еритроцитів барана, але не впливає на швидкість процесу, у той час, як у випадку еритроцитів курки осмотичні умови впливають не тільки на рівень, але і на швидкість гемолітичного процесу.

4. Оцінка індексу осмотичної крихкості (І₅₀) і коефіцієнту граничного ушкодження (І₁₀) показує, що в електролітному (NaCl) і неелектролітному (сахароза) середовищі стійкість еритроцитів курки до гіпотонічного гемолізу є більш високою в порівнянні з еритроцитами барана. Заміна в електролітному середовищі аніонів Cl^- на аніони SO₄^2- приводить до вирівнювання реакцій клітин на осмотичний вплив, і в цьому випадку чутливість еритроцитів барана і курки до гіпотонічного гемолізу вірогідно не відрізняється.

5. Рівень гіпотонічного гемолізу еритроцитів барана і курки знижується при включенні в середовище нейтральних амфіфілів n-гекcанола і n-бутанола, що відносяться до класу n-алканолів і є анестетиками. Дія n-алканолів залежить від складу середовища, воно менш виражено в неелектролітному середовищі, що включає сахарозу, і більш - в електролітному середовищі, що включає як аніони Cl^-, так і аніони SO₄^2-. При цьому ефективні концентрації n-гексанолу на порядок нижче таких у випадку n-бутанолу.

6. n-Гексанол виявляє істотно більш виражений, у порівнянні з n-бутанолом, інгібуючий ефект на розвиток гіпотонічного гемолізу еритроцитів барана, у той час як у випадку еритроцитів курки інгібуюча ефективність n-алканолів виявляє подібний характер. Як у випадку еритроцитів барана, так і у випадку еритроцитів курки інгібуюча дія бутанола зростає при заміні в середовищі аніонів Cl^- на аніони SO₄^2- і при максимальних концентраціях n-бутанола ефективність в еритроцитах курки істотно більш виражена в порівнянні з еритроцитами барана.

7. Хлорпромазин, що є катіонним амфіфілом і відноситься до амінних анестетиків, має захисну дію по відношенню до гіпотонічного гемолізу еритроцитів курки, зменшуючи як рівень, так і швидкість гемолізу, і неефективний стосовно еритроцитів барана. Ефективність хлорпромазину при дії на еритроцити курки зростає при додаванні його в середовище після початку гемолітичного процесу. Подібний ефект у випадку n-алканолів, n-гексанола і n-бутанола, відсутній.

Публікації автора:

1. Нипот Е.Е., Мелихова С.В., И. Али-Саламех Аль Салаймех,

Бондаренко В.А.. Влияние бутанола и гексанола на анионный транспорт в эритроцитах.// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Біофізичний вісник. – 2005. – Вип.2(16), №716. – С. 25-29. (Дисертантом проведений підбір найбільш ефективних концентрацій алканолів).

2. Ихсан Али-Саламех Аль Салаймех, Мелихова С.В., Нипот Е.Е.,

Бондаренко В.А. Влияние n-бутанола и n-гексанола на температурно-осмотическую чувствительность эритроцитов.// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2006. – Вип.3, №729. – С. 275-280. (Дисертантом проведена серія експериментів по визначенню температурної чутливості еритроцитів до дії алканолів).

3. Мелихова С.В., И. Али Саламех Аль-Салаймех, Е.Е. Нипот, Бондаренко В.А. Модифицирующее влияние n-бутанола и n-гексанола на чувствительность эритроцитов к изменению осмотических и температурных параметров среды.// Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип.1. – С. 34-42. (Дисертантом здійснені пошук, добір та підготовка літературних джерел за темою статті).

4. Нипот Е.Е., И. Али-Саламех Аль Салаймех, Мелихова С.В., Бондаренко В.А. Влияние хлорпромазина на гипотонический гемолиз эритроцитов цыплёнка.// Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип.2. – С. 54-58.(Дисертант брав участь у підборі умов експерименту).

5. Рамазанов В.В., Писаренко Н.А., И. Али Саламех Аль-Салаймех, Бондаренко В.А. Залежність між структурним станом цитоскелету та осмотичною поведінкою еритроцитів.// - Матеріали I З’їзду Українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004.- С.57. (Дисертант брав участь у пошуці та обробці одержаної інформації).

6. Рамазанов В.В., Мелихова С.В., Маданат Важди , И. Али Саламех Аль-Салаймех, Бондаренко В.А. Факторы контроля транспорта анионов в эритроцитах при изменении температурных и осмотических параметров среды. //Матеріали I Української наукової конференції «Проблеми біологічної і медичної фізики». – Харьков, 2004. – С. 121. (Дисертантом проведений експеримент по вимірюванню транспорту аніонів при зміні осмотичних умов середовища).