Здійснене дослідження дозволило зробити такі висновки: 1. На підставі аналізу та систематизації літературних джерел виділено декілька етапів становлення педагогічної діагностики як галузі науки. Перший етап – передісторія (до 1920 року) – характеризується використанням учителями методів для виявлення здібностей учнів. Оцінювання успішності відбувалось інтуїтивно, без наукового аналізу. Другий етап – класичний (1920-1960 роки) – характеризується першими дослідженнями в галузі педагогічної діагностики та впровадженням дидактичних тестів. Як свідчить історико-педагогічний аналіз проблеми, у нашій країні педагогічна діагностика розглядалась у системі педологічної служби. Третій етап – технологічний ( починаючи з 1970 року), упродовж якого зростає інтерес до тестового контролю знань учнів. Тестові завдання допомагають учителю підвищувати якість викладання та навчання, а також визначати шкільну успішність. Установлено, що ця галузь навіть у донауковому прояві була складовою педагогічної діяльності. Унаслідок цього стає зрозумілим, що на сучасному етапі педагогічна діагностика є важливим науковим напрямком оптимізації та вдосконалення навчально-виховного процесу і всієї освітньої системи. 2. Визначено, що становлення системи оцінювання успішності учнів у Великій Британії розпочалося з вимірювання інтелекту, що призвело до появи науки євгеніки. Науковці Великої Британії вказують на те, що на 70% інтелект (IQ) визначається генотипом, а на 30% - чинниками середовища (культура, виховання, сім’я, освіта, соціоекономічний статус). Такі наукові дослідження фахівців Великої Британії заклали фундамент освітньої політики, котра стала однією з причин появи селективних механізмів, які перешкоджали дітям, батьки яких займалися ручною працею, отримати освіту, тому що діти “соціальної еліти” краще складали іспити. На противагу англійській системі оцінювання навчальних досягнень, у якій функція із встановлення контролю над середньою освітою належить університетам, де вперше було запроваджено для випускників “локальні екзамени”, в українській освітній системі така практика відсутня. 3. Виокремлено такі сутнісні характеристики Національного Зовнішнього Оцінювання (Standard Assessment) Великої Британії: мета - перевірка рівня володіння учнями знань, набуття компетентностей, закладених національним навчальним планом (National Curriculum); діагностування навчальних досягнень здійснюється на ключових етапах КЕ 1 (7 років), КЕ 2 (11 років), КЕ 3 (14 років) та КЕ 4 (16 років – національний іспит на отримання Загального свідоцтва про середню освіту (General Certificate of Secondary Education); дату та час проведення тестування визначає Департамент Освіти (Department of Education), вони є однаковими для шкіл усієї країни; національне зовнішнє оцінювання доповнює поточне оцінювання успішності та тести на рівні школи. Це дає можливість визначити динаміку розвитку кожного учня відносно до критеріїв, а також представити інформацію батькам (“Батьківське право”). Оцінювання відбувається за 7-рівневою шкалою –A, B, C, D, E, F, G, після чого здійснюється диференціація учнів за такими формами: 1) розподіл учнів однієї паралелі на класи на основі оцінки їх навчальних досягнень; 2) створення тимчасових груп відповідно до здібностей учнів; 3) організація змішаних класів з різними здібностями. Основними пріоритетними складовими сучасної освітньої політики науковці Великої Британії вважають: підвищення об’єктивності оцінки досягнень учнів, розробка єдиних вимог та програм, проведення по кожному нововведенню дискусії щодо сучасних вимог, спрямування педагогічних тестів на практичну підготовку до життя. 4. Розкрита позитивна роль спілкування вчителя та учнів у процесі діагностування навчальних досягнень, що забезпечує зворотний зв’язок від учня до вчителя, який допомагає стежити за ходом засвоєння компетентностей кожного учня з метою своєчасного внесення корективів. Окрім цього, центр уваги зміщується на завдання управління процесом засвоєння знань шляхом систематичного контролю за рівнем оволодіння матеріалом та прогалинами в підготовці учнів. Важливим є те, що в школах Великої Британії існують спеціальні вказівки для підготовки та організації учнів під час іспитів. Ці рекомендації доступні і сприяють конструктивній взаємодії вчителя та учнів. Спостерігається орієнтація англійської школи на застосування вчителями якісної оцінки, як наприклад: “ти – молодчина” (“You are darling”), “чудово” (“Marvelous”), “ти – унікальна особистість” (“You are unique”) тощо. Звідси випливає важливий момент – виникають сприятливі умови для розкриття здібностей учнів та прояву навичок кожної дитини. 5. Здійснений аналіз позитивного досвіду Великої Британії дає змогу говорити про доцільність адаптування, конструювання та використання його в школах України. Якщо метою є не лише оцінювання навчальних досягнень, а їх діагностування, то слід дотримуватись таких чинників: об’єктивність тестування, систематичність оцінювання компетентностей; установлення чіткого часу для виконання тестів; різноманітність завдань; забезпечення оптимальних умов для визначення рівня досягнень школярів; дотримання дидактичних основ педагогічної діагностики, відповідно до запитів часу; відкритість результатів з метою отримання інформації про якість освіти; здійснення переходу до використання критеріально-орієтованих педагогічних тестів; розробка зрозумілої та доступної форми звіту про результати оцінювання. Період реформування - не просто межовий стан, а період, який спонукає до осмислення колишніх здобутків, що зберігають зерна досвіду, зібрані раніше, і завдяки їм модернізація здійснюється по спіралі прогресу; це період здобуття нових стратегій через усвідомлення та аналіз зарубіжного досвіду, зокрема Великої Британії; період створення власних теорій та підходів до оцінювання навчальних досягнень. На закінчення зазначимо, що актуальними для подальших досліджень педагогічної діагностики видаються такі питання: створення спеціальних центрів з використанням сучасних інформаційних технологій у процесі розробки тестів, їх обробки; забезпечення зворотнього зв’язку між навчальними закладами та центрами; висвітлення результатів діагностування в регіональних засобах масової інформації. Подальшу розробку проблеми вбачаємо у використанні усного та графічного методів під час діагностування, аналізі форм оцінювання, розробці варіантів освітньої політики щодо впровадження зовнішнього оцінювання. Основний зміст і результати дослідження висвітлено у таких публікаціях автора: 1. Бутенко Г. П. Історичний аспект застосування діагностичних тестів в педагогіці (ХІХ- початок ХХ ст.) // Гуманізація навчально – виховного процесу. Збірник наукових праць. / За заг. ред. проф. В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2003. –С. 244-247. 2. Бутенко Г.П. Принципи діагностування загальних компетентностей учнів // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича . Збірник наукових праць. Випуск 181. – С.28-33. 3. Бутенко Г.П. Проблеми діагностування, тестування та критеріїв їх оцінювання в праці вчителя //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / ред. кол. Н.В. Гузій ( відп. ред.) та інші. –Вип. 10. – К., НПУ, 2003. – С.235-242. 4. Бутенко Г.П. Теоретичні та експериментальні підходи англійських науковців до проблеми інтелекту // Гуманізація навчально–виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХІІ./ За загальною редакцією професора В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2004. – С. 3-7. 5. Бутенко Г. П. До питання історичних витоків педагогічного діагностування учнів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 26 / За заг. редакцією академіка АПН України М. Б. Євтух, укладач – О.В. Михайличенко. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – С. 28-30. 6. Бутенко Г.П. Діагностування навчальних досягнень учнів як простір взаємодії // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наукових праць. Випуск ХХІІ. / За ред. проф. В.І. Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2004. – С.189-193. 7. Бутенко Г. П. Тести досягнень у шкільній освіті Великої Британії // Рідна школа. – 2004.- №12. – С.42-45. | 