Анотація до роботи:

Шамес Й.А. Діагностування психологічних детермінант профе-сійної спрямованості студентів вищих навчальних закладів культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2003.

У роботі обгрунтовано з позицій культурно-історичної психології, психоаналізу, теорії інформатики та знакових систем, загальної та професійної педагогіки і психології методологічні підходи та методичні принципи проведення комплексного (симптоматичного, етіологічного та типологічного) діагностування провідних ендо– екзо– та онтопсихологічних детермінант професійної спрямованості студентів ВНЗ культури, встановлено головні нормативні параметри, що потрібні для їх оптимальної професійної самореалізації. На основі узагальнення даних психометрії щодо специфіки глибинних ендоособистісних детермінант професійної спрямованості – культурно-темпераментальних архетипів понад 1700 дослід-жуваних, а також серії експериментів на підтвердження їх валідності –підготовлено й впроваджено рекомендації з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та його подальшої індивідуалізації.

1. Аналіз теоретичних та методичних засад психодіагностики детер-мінант професійної спрямованості особистості дозволив:

– встановити, що важливе призначення такої діагностики ще зі стародавніх часів полягало у багатовимірному розпізнанні психологічних характеристик тих культурних героїв, які могли б надати потужні імпульси для суспільного розвитку в часи корінних змін у засобах матеріального та духовного виробництва;

– визначити головні структурні складові професійної спрямованості особистості до навчання у ВНЗ культури та класифікувати її психологічні детермінанти за ендо– екзо– та онтоознаками;

– встановити культурно-психологичні типи особистості, що за ендо-природженими (архетипи), екзо (соціокультурні) та онтоадаптаційними (комунікативно-міжособистісніми) детермінантами їх професійної спрямо-ваності здатні успішно самореалізуватися у сучасній культурно-дозвіллєвій галузі;

– дійти висновку, що первинну й найбільш значиму стартову роль у детермінації психологічного потягу до роботи в сфері культури відіграють аполлонівський (естетичний) та діонійський (соціальний) культурно-тем-пераментальні архетипи.

2. На базі цих методологічних положень вдалося:

– знайти коло стандартизованих психометричних методик, що мають чітку дискримінантно-розпізнавальну валідність для діагностування ендо– екзо– та онтодетермінант спрямованості до навчання у ВНЗ культури;

– констатувати, що найбільш релевантні результати та високу прогно-стичність знайдені методики дають при їх спільному (комплексному) засто-суванні;

– розробити комплексний психометричний тест спрямованості особи-стості до професійної самореалізації у культурно-дозвіллєвій сфері (СОДОПС), в якому враховані головні нормативно-типологічні показники психодетермінаційного профілю репрезентативної вибірки досліджуваних;

– виявити за результатами впровадження СОДОПС значну питому вагу ціннісних та соціоцентричних екзодетермінант у професійному само-визначенні студентів ВНЗ культури;

– пояснити на цій підставі той факт, що при занепаді профорієн-таційної роботи у сучасній загальноосвітній школі переважаюча кількість досліджуваних професійно самовизначається і вступає у ВНЗ культури, керуючись прагненнями до естетичного самовираження та значною мірою – альтруїстичними намірами.

3. У формуючому експерименті з перевірки можливостей підвищення ефективності педагогічного процесу за наслідками діагностування глибинних психологічних детермінант професійної спрямованості досліджуваних до-ведено, що:

– у результаті виявлення та активізації архетипічних ендотермінант спрямованості особистості все більшу потужність в її професійному розвитку набувають механізми самодетермінації; які за методами гуманістичної психо-логії ідентифікуються через підвищення рівня показників саморозуміння дос-ліджуваних;

– певний корекційний ефект у результаті впровадження засобів розвитку правопівкульного мислення може бути досягнуто серед студентів епіметеївської ендопсихологічної архетипіки, які найменш професійно при-датні до навчання у ВНЗ культури.

На основі знайдених параметрів психодетермінаційного профілю дос-ліджуваних та результатів формуючого експерименту, що підтверджують робочу гіпотезу дослідження, розроблено системно-дескриптивну модель виявлення та активізації психологічних детермінант спрямованості до тих професій, на які можна орієнтувати студентів відповідних культурно-психо-логічних типів у фаховій підготовці. Зокрема, представники домінуючого на масиві типу ENFР з яскраво вираженою архетипічно-аполлонівською ендодетермінацію найбільш плідно здатні самореалізуватися у таких професіях, як сценарист, режисер, актор, диктор радіомовлення і теле-бачення, організатор презентацій, соціальний педагог, психолог, мистецтвоз-навець, вчитель з естетики, менеджер із шоу-бізнесу.

4. Виконане дослідження дозволило сформулювати такі рекомендації:

Міністерству культури і мистецтв України – стосовно доцільності відкриття нових спеціальностей у ВНЗ галузі, що відповідають специфіці психологічних детермінант професійної спрямованості репрезентативної вибірки досліджуваних.

Викладачам ВНЗ культури – щодо розвитку глибинних чинників спрямованості студентів до навчання та його більш ефективної інди-відуалізації на основі урахування особливостей їх “іменних” культурно-пси-хологічних темпераментів.

Приймальним комісіям вищих навчальних закладів різних типів та різних рівнів акредитації, які готують фахівців мистецько-художнього про-філю, щодо підвищення адекватності оцінок із професійної придатності майбутніх працівників сфери культури на базі використання СОДОПС й комп’ютеризованої системи конкурсного відбору абітурієнтів, у якій врахо-вано пріоритетні психодетермінаційні показники, необхідні для набуття ними належних фахових якостей.

Проведена робота не вичерпує всієї глибини проблеми діагностування психологічної детермінації професійної спрямованості студентів ВНЗ куль-тури. Подальшого дослідження потребують питання визначення законо-мірностей самоідентифікації майбутніх працівників культури зі справою но-сія й розповсюджувача головних цінностей, символіки, кращих життєт-ворчих традицій та історико-культурної героїки народу України.

Публікації автора:

1. Шамес Й. А. Діагностика професійної спрямованості студентів вузу культури: Методичний посібник. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 1998. – 100 с.

2. Шамес Й. А. Психодіагностика культурно-професійної спрямовано-сті студентів в індивідуалізації педагогічного процесу // Неперервна профе-сійна освіта: теорія і практика. – К. – 2002. – Вип. 1. – С. 81 - 92.

3. Шамес Й. А. Діагностування психологічних детермінант професій-ної спрямованості студентів вищих навчальних закладів культури // Неперер-вна професійна освіта: теорія і практика. – К. – 2002. – Вип. 2. – С. 119 – 129.

4. Шамес Й. А. Культурально-темпераментна архетипіка в психо-логічних детермінантах професійної спрямованості студентів // Нові техно-логії навчання: Науково-методичний збірник. – К.: Науково-методичний центр вищої освіти МОН України. – 2002. – Вип. 33. – С. 146 – 160.

5. Шамес Й. А. Комплексний підхід у методах психодіагностики про-фесійної спрямованості людини // Nauczyciel i Szkola. – Mislowice: – 2002. – № 1-2.
С. 120 – 127.

6. Шамес И. А. Автоматизированная экспертная система “Менеджер-тест” и её применение в тренинге деловых качеств библиотекарей // Методы активного обучения: формирование мотивации учебной деятельности сту-дентов. – Николаев. – 1992. – С. 72 – 78.

7. Мейжис И. А., Шамес И. А. Социально-психологические факторы эффективности деятельности научной библиотеки // Научные и технические библиотеки. – М. – 1993. – № 3. – С. 18 – 25.

8. Шамес Й. А. Дослідження культуральної спрямованості української еліти місцевого самоврядування Півдня України // Актуальні проблеми істо-рії та культури України: Збірник наукових праць. – Миколаїв-Одеса. – 2000. – С. 182 – 187.