Анотація до роботи:

Хижняк О.В. Діагностична й прогностична значущість дослідження субфракційного складу сироватки крові у хворих на гострий інфаркт міокарда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Харківський національний університет, Харків, 2008.

У дисертації на основі динамічного дослідження маркерів міокардіального некрозу, СССК за допомогою ЛКС та клінічного спостереження визначено значущість окремих показників маркерів некрозу міокарда, зокрема вмісту ТнІ плазми крові понад 3,1 нг/мл, а також діагностична та прогностична значущість оцінки СССК у хворих на ГІМ. Встановлено, що у перші години від початку ІМ у сироватці крові переважав частковий внесок часток з гідродинамічним радіусом до 70 нм, а з другої доби – 71 – 150 нм й більше. Виявлено значущі розбіжності у СССК пацієнтів з Q-позитивним й Q-негативним ІМ у перші 6 год від початку захворювання: внесок часток з гідродинамічним радіусом < 10 нм переважав у пацієнтів з Q-ІМ, а > 150 нм – у хворих на не Q-ІМ. Доведено, що використання тромболітичної терапії у хворих на ГІМ супроводжується зростанням часткового внеску у ЛК-спектр часток з гідродинамічним радіусом > 150 нм. Аналіз наслідків оцінки ризику розвитку ускладнень ІМ продемонстрував, що прогностична значущість ЛКС підвищується при одночасному визначенні також й рівню ТнІ.

Отримані результати засвідчують доцільність застосування ЛКС як додаткового методу діагностики ГІМ та прогнозування його ускладнень.

1. У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуального завдання кардіології – на підставі співставлювального дослідження маркерів міокардіального некрозу та ЛК-спектрів сироватки крові у хворих на гострий інфаркт міокарда виявлено закономірні зміни її субфракційного вмісту, що дозволило запропонувати лазерну кореляційну спектроскопію як додатковий метод ранньої діагностики ІМ та оцінки ризику розвитку його ускладнень.

2. Діагностична значущість визначення тропоніну І у хворих на інфаркт міокарду перевищує таку при визначені активності КФК-МВ, що засвідчує зростання рівню тропоніну І у 72% та активності КФК-МВ – у 58 % пацієнтів з Q-інфарктом міокарду, зростання рівню тропоніну І у 66,7% випадків, активності КФК-МВ – у 33,3 % пацієнтів з не Q-інфарктом міокарду протягом 3-6 год від початку захворювання.

Зростання рівню тропоніну І до 3,1 нг/мл й вище у 51 % пацієнтів з Q-інфарктом міокарду за відсутності означених величин тропоніну у хворих на не Q-інфаркт міокарду дозволяє розглядати перевищення порогового значення тропоніну І до 3,1 нг/мл й більше як додатковий діагностичний критерій Q-інфаркту міокарду.

3. На підставі аналізу ЛК-спектрів у хворих на гострий інфаркт міокарда встановлено, що у періоді до 3 год від початку захворювання у сироватці крові переважає частковий внесок частинок з гідродинамічним радіусом до 70 нм (59 %), впродовж 3 – 6 год означений ЛК-спектр домінує у 74%, за 6 год й більше згодом – у 81% пацієнтів. Впродовж другої й третьої доби у ЛК-спектрі 64% хворих фіксувалося зростання часткового внеску частинок з гідродинамічним радіусом 71-150 нм й більше. Встановлено наступні розбіжності у субфракційному складі сироватки крові пацієнтів з Q-позитивним й Q-негативним інфарктом міокарда у перші 6 год від початку захворювання: внесок частинок з гідродинамічними радіусами < 10 нм становить 31 й 10 %, > 150 нм – 15 й 60 %, відповідно. Встановлені закономірні зсуви у сироваточному гомеостазі у хворих на гострий Q- та не Q- інфаркт міокарду дозволяють використовувати лазерну кореляційну спектроскопію як додатковий метод діагностики означеної патології.

Використання тромболітичних препаратів у хворих на гострий інфаркт міокарда супроводжується зростанням часткового внеску до ЛК-спектру частинок з гідродинамічним радіусом > 150 нм (41 %).

4. У сироватці крові хворих з ускладненим перебігом інфаркту міокарда внесок частинок з гідродинамічним радіусом до 70 нм реєструвався удвічі частіше, аніж у пацієнтів з неускладненим перебігом захворювання – у 41 й 23% відповідно. У 78% пацієнтів, у сироватці крові яких впродовж 4 год від початку захворювання занотовувалося зростання внеску частинок з гідродинамічними радіусами до 70 нм, інфаркт міокарда ускладнювався гострою серцевою недостатністю.

5. Чутливість тесту з тропоніном І під час оцінки ризику розвитку ускладнень у хворих на гострий інфаркт міокарда сягала 41,2%, специфічність – 88 %, відповідно лазерній кореляційній спектроскопії 59,1 й 73,2 %. Позитивна прогностична цінність визначення тропоніну І дорівнює 70%, а негативна – 68,8%, відповідно лазерній кореляційній спектроскопії – 69 й 65,5 %.

6. Комбіноване використання методів визначення тропоніну І й лазерної кореляційної спектроскопії дозволило вітчутно підвищити прогностичну значущість оцінки розвитку ускладнень гострого інфаркту міокарду. При цьому позитивна прогностична цінність становила 93,3%, а негативна – 81,5 %.

Публікації автора:

1. Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Субфракционный состав сыворотки крови у больных с Q – инфарктом миокарда // Врачебная практика. – 2004. - № 4. – С. 26-29. Здобувачем самостійно проведено аналіз літератури за темою статті, обстежено хворих, сформульовано висновки, статтю підготовлено до публікації.

2. Хижняк О.В. Прогностична ефективність полісистемного аналізу при інфаркті міокарда // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 6. - С. 72-74.

3. Деклараційний патент України 64115А. Спосіб ранньої діагностики Q- інфаркту міокарда / Поляков А.Є., Хижняк О.В. – Опубл. 16.02.2004. - Бюл. № 2. Здобувачем самостійно проведено інформаційно-патентний пошук; виконано клінічну частину роботи, аналіз результатів, публікацію матеріалів.

4. Хижняк Е.В. Оценка риска развития осложнений у больных с острым инфарктом миокарда на основании исследования субфракционного состава сыворотки крови посредством лазерной корреляционной спектроскопии в сравнении с определением уровня тропонина I // Медицина неотложных состояний. – 2008. - № 4. – С. 60-64.

5. Ковальчук Ю.П., Носкин Л.А., Ланда С.Б., Бажора Ю.И., Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Экспресс-диагностика ургентных состояний по оценке гомеостаза методом лазерной корреляционной спектроскопии // Клинико-лабораторный консилиум. – 2005.- № 7. – С. 21-23. Здобувачем проведено набір половини фактичного матеріалу та проаналізовано отримані результати.

6. Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Перспективы применения лазерной корреляционной спектроскопии в ранней диагностике инфаркта миокарда с наличием зубца Q // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині (БІС-2002): Мат. конференції. – Одеса, 2002. – С. 29. Здобувачем самостійно виконано клінічну частину роботи, проаналізовано отримані результати.

7. Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Изучение субфракционного состава сыворотки крови в остром периоде инфаркта миокарда // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Київ.: СПД Коляда О.П. – 2004.- С. 256. Здобувачем самостійно виконано клінічну частину роботи, проаналізовано отримані результати.

8. Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Семиотические сдвиги, выявленные методом лазерной корреляционной спектроскопии, у больных острым инфарктом миокарда в сочетании с сахарным диабетом 2 типа. Метаболічний синдром- вектор сумісних зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань // Наук.-практ. конф. 1 грудня 2004 р. – Одеса: Одес.держ.мед.ун-т, вид-во КП ОМД, 2004. – С. 77-79. Здобувачем самостійно виконано клінічну частину роботи, проаналізовано отримані результати.

9. Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Использование метода лазерной корреляционной спектроскопии в прогнозировании развития кардиогенного шока у больных с инфарктом миокарда // Неотложная медицинская помощь. Выпуск 8: Сборник статей ХГКБСНМП. – Х.: ХИУ, 2005. – С. 127-129. Здобувачем самостійно виконано клінічну частину роботи, проаналізовано отримані результати.

10. Хижняк О.В., Ухаль Г.М. Прогностичне значення визначення вмісту тропоніна І хворих на гострий інфаркт міокарду // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса: Одеський державний медичний університет, 2006. – С.182. Здобувачем самостійно виконано клінічну частину роботи, проаналізовано отримані результати.

11. Хижняк Е.В. Сравнительный анализ диагностической ценности определения уровня тропонина І и суммарного лабораторного показателя миокардиального некроза у больных с Q- и не Q-инфарктом миокарда // Хвороби цівілізіції та медична практика: Тези доп.11 квітня 2007 року. – Одеса: Шеф майстер, 2007. – С. 94-95.

12. Поляков А.Е., Хижняк Е.В. Изменения в сывороточном гомеостазе у пациентов с осложненным инфарктом миокарда // Укр. кардіол. ж-л. Матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 20-22 вересня 2007 р.) - № 5. – 2007. - С. 160-161. Здобувачем самостійно виконано клінічну частину роботи, проаналізовано отримані результати.

13. Хижняк О.В. Особливості субфракційного складу сироватки крові у хворих на гострий інфаркт міокарда, яким була проведена тромболітична терапія // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Вчені майбутнього». – Одеса: Одеський державний медичний університет, 2007. – С. 94-95.