Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Лутай Ярослав Михайлович. Діагностичне і прогностичне значення маркерів системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST на електрокардіограмі: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Лутай Я.М. Діагностичне і прогностичне значення маркерів системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST на електрокардіограмі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню проблеми системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST на електрокардіограмі. Встановлено, що хворі на ГКС характеризуються підвищенням запальної відповіді, а визначення рівня маркерів запалення у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану дозволяє виділити хворих з високим ризиком розвитку ускладнень. Найбільша прогностична значущість належить показникам вихідного рівня С-реактивного білка. Рівень ШОЕ визначає перебіг госпітального періоду, а фібриногену – розвиток коронарних подій протягом 12 місяців спостереження. Хворі на ГКС без елевації сегмента ST, у яких згодом встановлено наявність вогнищевого ураження міокарда, мають суттєво вищій рівень С-реактивного білка у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану, ніж пацієнти на нестабільну стенокардію. Це може бути використано як додатковий діагностичний критерій гострого ІМ. Раннє призначення сімвастатину знижує рівень фібриногену крові вже через 7 діб лікування, а також призводить до більш сприятливого перебігу госпітального періоду захворювання та зменшення частоти виникнення коронарних подій впродовж 12 місяців. Встановлено більш суттєве зниження рівня С-реактивного білка на тлі лікування дальтепарином (ніж нефракціонованим гепарином), що супроводжувалося зменшенням частоти ускладнень госпітального та постгоспітального (3 місяці) періодів захворювання.

  1. Хворі на ГКС характеризуються підвищенням рівня маркерів запалення, визначення яких у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану дозволяє проводити ранню діагностику вогнищевого ураження міокарда та виділити хворих з високим ризиком розвитку ускладнень впродовж госпітального періоду і 12 місяців спостереження. Сімвастатин та дальтепарин натрію мають протизапальні властивості, а їх призначення у ранні терміни захворювання хворим на ГКС супроводжується зменшенням ускладнень госпітального та постгоспітального періодів захворювання.

  2. У хворих на ГКС з рецидивами ангінозного болю впродовж госпітального періоду реєструється підвищення вихідного рівня С-реактивного білка (на 35,3%, p<0,05) та ШОЕ (на 27,7%, p<0,05), при цьому максимальні значення С-реактивного білка визначаються у хворих з подальшим розвитком рефрактерної стенокардії.

  3. Підвищений рівень С-реактивного білка 15,2 мг/л дозволяє виявити групу хворих з високим ризиком розвитку зворотної та рефрактерної стенокардії протягом госпітального періоду, а також ускладнень постгоспітального періоду [кардіальна смерть, нефатальний ІМ, госпіталізація з приводу НС] впродовж 6 і 12 місяців спостереження; вихідний рівень ШОЕ 11 мм/ч – групу з високим ризиком розвитку гострої серцевої недостатності та ангинозних приступів, які потребують введення наркотичних анальгетиков, а рівень фібриногену 3,75 г/л – групу з високим ризиком розвитку ускладнень [смерть, ІМ, НС] через 6 та 12 місяців спостереження.

  1. Для хворих на ГКС без елевації сегмента ST на ЕКГ з заключним діагнозом гострого ІМ характерно більш значне підвищення рівня С-реактивного білка у перші 72 години від дестабілізації клінічного стану, ніж для хворих на НС (на 114,2%, p<0,001). При цьому рівень С-реактивного білка 12,1 мг/л може використовуватись як ранній біохімічний критерій для діагностики вогнищевого ураження міокарда у хворих на ГКС (чутливість – 73,8%, специфічність – 71,3%, позитивна передбачувальна цінність – 66,2%).

  2. Для хворих на ГКС без елевації сегмента ST з ускладненим перебігом госпітального та/чи постгоспітального (12 місяців) періодів захворювання характерно зменшення впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на регуляцію діяльності серця у спокої та зниження реактивності вегетативної нервової системи у відповідь на стандартний подразник (проба з гіпервентиляцією) впродовж перших 72 годин від дестабілізації клінічного стану. Встановлено зворотній кореляційний зв’язок між вихідним рівнем С-реактивного білка і показниками PL (r=-0,28, р<0,05) та PT (r=-0,27, р<0,05) варіабельності ритму серця після проби з гіпервентиляцією.

  3. Застосування сімвастатину у дозі 40 мг з першої доби госпіталізації у хворих на ГКС веде до зниження рівня фібриногену крові, не впливає на динаміку інших маркерів системного запалення та супроводжується зменшенням ускладнень госпітального періоду та розвитку коронарних подій (смерть, ІМ, НС) впродовж 12 місяців спостереження.

  4. Застосування дальтепарину натрію у хворих на ГКС без елевації сегмента ST на ЕКГ призводить до зниження рівня С-реактивного білка, поліпшенню перебігу госпітального періоду захворювання та зниженню частоти розвитку коронарних подій (смерть, ІМ, НС) протягом 3 місяців спостереження.

Практичні рекомендації.

  1. Для оцінки ризику розвитку ускладнень госпітального та післягоспітального періодів хворим на ГКС без елевації сегмента ST показано вимірювання рівня С-реактивного білка на момент надходження у стаціонар. Підвищення рівня С-реактивного білка 12,1 мг/л рекомендовано використовувати як ранній біохімічний маркер розвитку вогнищевого ураження міокарда (чутливість – 73,8%, специфічність – 71,3%, позитивна предбачувальна цінність – 66,2%), а рівень 15,2 мг/л - для визначення групи хворих з найбільшим ризиком повторних епізодів ішемії міокарда та рефрактерної стенокардії протягом госпітального періоду, а також розвитку коронарних подій впродовж 6 і 12 місяців спостереження.

  2. У хворих на ГКС для визначення групи високого ризику повторних епізодів ішемії міокарда та розвитку гострої серцевої недостатності під час госпітального періоду рекомендовано визначати вихідний рівень ШОЕ та використовувати значення показника 11 мм/год.

  3. У хворих на ГКС рекомендовано визначати вихідний рівень фібриногену та використовувати його значення 3,75 г/л для виділення пацієнтів з високим ризиком розвитку коронарних подій (смерть, нефатальний ІМ, госпіталізація з приводу НС) впродовж 6 та 12 місяців спостереження.

  4. Для підвищення ефективності медикаментозної терапії у хворих на ГКС без елевації сегмента ST на ЕКГ, рекомендовано раннє (з першої доби) призначення антигіперліпідемічної терапії сімвастатином 40 мг один раз на добу на фоні адекватної медикаментозної терапії.

Публікації автора:

  1. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М, Пономарева Г.В., Брыль Ж.В. Диагностическое и прогностическое значение маркера системного воспаления С-реактивного протеина у больных с острыми коронарными синдромами // Український кардіологічний журнал. – 2002. - № 1.– С. 5 – 11. (Обстежував 96 хворих: моніторинг клінічного стану, взяття крові для визначення рівня маркерів системного запалення та показників ліпідного спектру крові, отримував данні для оцінки результатів довготривалого спостереження обробляв та аналізував результати біохімічних досліджень, здійснював статистичну обробку даних роботи, оформив результати у вигляді статті).

  2. Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Пономарева Г.В. Применение дальтепарина натрия у больных с острым коронарным синдромом без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме и его влияние на маркеры воспаления и эндотелиальной дисфункции // Український кардіологічний журнал. – 2002. - № 4.– С. 17 – 21. (Обстежував 65 хворих: моніторинг клінічного стану, взяття крові для визначення рівня маркерів системного запалення та показників ліпідного спектру крові, а також приготування замороженої цитратної плазми для визначення вмісту фактора Віллебранда, отримував данні для оцінки результатів довготривалого спостереження обробляв та аналізував результати біохімічних досліджень, здійснював статистичну обробку даних роботи, оформив результати у вигляді статті).

  3. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М, Брыль Ж.В. Безопасность и эффективность раннего применения симвастатина у больных с острыми коронарными синдромами без элевации сегмента ST на электрокардиограмме // Український кардіологічний журнал. – 2002. - № 6. – С. 19 – 23. (Обстежував 83 хворих: моніторинг клінічного стану, взяття крові для визначення рівня маркерів системного запалення та показників ліпідного спектру крові, приймав активну участь у розробці нової схеми застосування сімвастатину, приймав участь у реєстрації поверхневої електрокардіограми високого підсилення з аналізом наявності пізніх потенціалів шлуночків, отримував данні для оцінки результатів довготривалого спостереження обробляв та аналізував результати біохімічних та електрофізіологічних досліджень, здійснював статистичну обробку даних роботи, оформив результати у вигляді статті).

  4. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М., Шумаков А.В., Довгань Н.В., Заика В.И. Оценка вариабельности ритма сердца и электрофизиологических свойств миокарда у больных с острым коронарным синдромом без элевации сегмента ST на электрокардиограмме: значение для определения ближайшего и отдаленного прогноза // Український кардіологічний журнал. – 2003. - № 1. – С. 22-27. (Дисертант приймав участь у обстеженні та лікуванні 80 хворих на гострий коронарний синдром, проводив моніторинг клінічного стану, реєстрація поверхневої електрокардіограми високого підсилення з аналізом наявності пізніх потенціалів шлуночків та фактору нормальності, показників варіабельності серцевого ритму, отримував данні для оцінки результатів довготривалого спостереження, взяття крові для визначення рівня С-реактивного білка та кардіоспецифічних ферментів у плазмі крові, обробляв та аналізував результати біохімічних досліджень, здійснював статистичну обробку даних роботи, оформив статтю до друку).

  5. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М. Безопасность и эффективность применения представителя нового поколения блокаторов b - адренорецепторов со свойствами модулятора метаболизма оксида азота небилета (небиволола) у больных с острыми коронарными синдромами без подъема сегмента ST на электрокардиограмме // Український медичний часопис. – 2001. - № 2 (22). – С. 24-29. (Обстежував та лікував 32 хворих: проводив оцінку госпітального періоду захворювання, приймав участь у реєстрації поверхневої електрокардіограми високого підсилення з аналізом наявності пізніх потенціалів шлуночків та фактору нормальності, показників варіабельності серцевого ритму, приймав участь у статистичній обробці даних та поданні статті до друку).

  6. Лутай М.И., Гавриленко Т.И., Корнилина Е.М., Якушко Л.В., Ломаковский А.Н., Лутай Я.М. Цитокининдуцирующая активность мононуклеаров периферической крови у больных со стабильной и нестабильной стенокардией // Український кардіологічний журнал. – 2002. - № 5. – С. 17– 21. (Приймав активну участь у обстеженні та лікуванні 24 хворих на нестабільну стенокардію з проведенням забору крові для визначення рівня прозапальних цитокінів та активності клітин імунної системи, здійснював статистичну обробку даних роботи, приймав активну участь у оформленні результатів у вигляді статті).

  7. Деклараційний патент на винахід UA A61B5/145G01N33/48 Спосіб визначення вогнищевого враження міокарда у хворих на гострий коронарний синдром без стійкого підйому сегмента ST на електрокардіограмі / Пархоменко О.М., Лутай Я.М., Бриль Ж.В., Іркін О.І., Пономарьова Г.В. // (Україна) №54215А. Заявл. 12.06.2002; Опубл. 17.02.2003, Бюл. №2. (Провів теоретичне обґрунтування та практичне втілення нового способу діагностики інфаркту міокарда, самостійно оформив, подав заявку та отримав деклараційний патент України на винахід).

  8. Пономарева Г.В., Лутай Я.М., Пархоменко А.Н. Определение уровня С-реактивного белка как маркера системного воспалительного процесса у больных острыми коронарными синдромами // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. – Київ - Луганськ, 2002. - №8 - С. 251-254. (Обстежував 35 хворих: моніторинг клінічного стану, взяття крові для визначення рівня С-реактивного білка та кардіоспецифічних ферментів у плазмі крові, обробляв та аналізував результати біохімічних досліджень, здійснював статистичну обробку даних роботи, приймав активну участь у оформленні результатів у вигляді статті).

  9. Lutay Y.M., Parkhomenko A.N., Lutay M.I., Lomakovsky A.N. The diagnostic and prognostic accuracy of the markers of systemic inflammation process in patients with coronary artery disease // Atherosclerosis. – 2001. - Vol. 2 (No. 2.) - Р. 801. (Лікував та проводив обстеження хворих, аналізував основні показники по групах порівняння, написав та оформив тезиси).

  10. Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Пономарева Г.В., Брыль Ж.В., Козловский В.И. Диагностическое и прогностическое значение маркеров системного воспаления у больных острыми коронарными синдромами без элевации ST на электрокардиограмме // Материалы Российского Национального конгресса кардиологов “Кардиология: эффективность и безопасность диагностики и лечения”. – Москва, 2001. – С. 232-233. (Приймав участь у лікуванні хворих, їх обстеженні, аналізі маркерів системного запалення у хворих в залежності від заключного діагнозу, написав та оформив результати у вигляді тезисів).

  11. Лутай Я.М., Пономарьова Г.В., Бриль Ж.В., Іркін О.І.. Визначення факторів системного запалення у хворих з нестабільними коронарними синдромами // Матеріали української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів". – Київ, 2001. - С. 227-228. (Лікував та обстежував хворих, аналізував основні показники по групах порівняння, оформив тезиси та доповів результати на конференції).

  1. Іркін О.І., Бриль Ж.В., Кожухов С.М., Шумаков О.В., Лутай Я.М.. Значення підвищеного рівня лейкоцитів у хворих з гострим інфарктом міокарда // Матеріали української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”. – Київ, 2001. - С. 66-67. (Приймав участь у обстеженні хворих та їх лікуванні, оформленні отриманих результатів у вигляді тезисів).

  2. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М, Пономарева Г.В., Иркин О.И., Брыль Ж.В. Определение выраженности системного воспалительного процесса у больных острыми коронарными синдромами // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. – Київ, 2000. - С. 47. (Приймав участь у обстеженні та лікуванні хворих, проводив статистичну обробку результатів дослідження, написав та оформив результати у вигляді тез).

  3. Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Довгань Н.В., Пономарева Г.В. Влияние раннего назначения симвастатина на выраженность системного воспаления и результаты ближайшего и отдаленного прогноза у больных с ОКС без элевации сегмента ST // Науково-практичний журнал кардіологія СНД. – 2003. – Т.1, №1. – С. 175. (Приймав участь в обстеженні хворих, аналізі даних та оформлені тез).