Анотація до роботи:

Савон Ігор Леонідович. Діагностичне і прогностичне значення процесів перекисного окисления ліпідів та стан антиоксидантної системи у хворих з тяжкими формами локалізованої ранової інфекції та сепсисом. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України, м.Донецьк, 2003р.

Захищається дисертаційна робота, у якій досліджений ступінь порушень окислювальних та протиокислювальних процесів у 87 хворих з тяжкими формами локалізованої ранової інфекції (ТФЛРІ) і 94 хворих сепсисом.

Первинними гнійними осередками як у хворих з ТФЛРІ, так і у хворих сепсисом були гнійно-запальні процеси м'яких тканин.

За віковими показниками, характеристикою гнійного осередку інфекції, супровідною патологією групи хворих були порівнювані.

Крім загального клініко-лабораторного дослідження, вивчалися рівень первинних та вторинних продуктів пероксидації, загальні ліпіди, прямий ферментативний окислювач-каталаза, водо- та жиророзчинні вітаміни (С,А і Є).

Аналіз одержаних результатів свідчить, що у хворих як з ТФЛРІ, так і сепсисом до початку лікування відзначається активація процесів ПОЛ та пригнічення антиоксидантного захисту. Але якщо зміни в системі ПОЛ-АОС у хворих з ТФЛРІ мають захисно-пристосувальний характер і досягали контрольних показників здорових на 12-16 добу лікування, то у хворих сепсисом ці порушення є патогенетичною основою численних ускладнень і потребують проведення спеціальних корекційних лікувальних та профілактичних заходів.

Установлено, що зростання концентрації первинних та вторинних продуктів ПОЛ у хворих з ТФЛРІ та сепсисом спостерігається при тяжкому перебігу захворювання, невдало підібраній антибактеріальній терапії, або при недостатній санації первинного гнійного осередку.

Вивчена ефективність корекції надлишково активованих первинних та вторинних продуктів ПОЛ шляхом підвищення антиокислювального потенціалу організму (тіотриазолін, вітамін А, С і Є), пригнічення факторів, що активують процеси ПОЛ (пентоксифілін, настоянка ехінацеї) та апаратними засобами (ВЛОК, плазмаферез) в порівняльному аспекті з метою дати чіткі рекомендації застосування останніх в системі комплексного лікування.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної задачі по вивченню процесів ПОЛ-АОС у хворих із ТФЛРІ і сепсисом, що дозволило визначити найбільш значимі показники в плані діагностики і рекомендувати найбільш ефективні методи корекції виявлених порушень.

2. Радикально проведена санація вогнища інфекції (досить широке розкриття і дренування) у хворих із ТФЛРІ приводить до нормалізації порушень у системі ПОЛ – АОС на 7 – 8 добу післяопераційного періоду і не вимагає призначення медикаментозних засобів.

3. Незважаючи на адекватну хірургічну обробку первинного вогнища інфекції (широке розкриття, висічення некротичних та парабіотичних тканин, обробка розсіяним променем СО₂-лазера) у хворих сепсисом, спостерігається активація продуктів пероксидації приводить до розвитку «оксидантного стресу», дисбалансу і виснаженню антиоксидантного захисту, що диктує необхідність проведення спеціальної корегуючої терапії.

4. Дослідження показників необхідно проводити в динаміці, при надходженні в стаціонар, на 7 – 8, 12 – 16, 25 – 30 добу, а по необхідності і щодоби, тому що порушення в системі ПОЛ-АОС не завжди відповідають клінічним проявам.

5. Збільшення показників МДА вище 19,13 ± 1,12 мкмоль/л і зниження активності каталазы нижче 18,32 ± 0,79 мкат/л у хворих із ТФЛРІ свідчать про виникнення ускладнень або нерадикальність проведеної хірургічної обробки гнійного вогнища, тоді як зміна вищевказаних показників у хворих сепсисом відповідно вище 23,12 ± 1,12 мкмоль/л і нижче 16,27 ± 1,34 мкат/л указує на наявність важкого ступеня эндотоксикозу і вимагає застосування апаратних методів сорбції.

6. Упровадження власних розробок у програму лікування хворих з тяжкими формами ранової інфекції дозволили знизити летальність у хворих із ТФЛРІ з 5,4 до 4,6 %, у хворих сепсисом – з 19,4 до 18,1% і зменшити терміни перебування в стаціонарі з 23,2 ± 2,3 до 19,8 ± 3,1 доби і з 56,7 ± 4,8 до 52,4 ± 4,3 доби.

Публікації автора:

1 Савон И.Л. Процессы пероксидации и антиоксидантная система у больных сепсисом // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава, 2000. - №3. – С.55-59.

2 Савон И.Л. Коррекция перекисного окисления липидов и компонентов антиоксидантной системы у больных сепсисом // Зб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2000. – Вип.9. – Кн.4. – С.956-960.

3 Савон И.Л. Выраженность антиокислительных процессов у больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей, осложненных сепсисом // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – Вип.4, №3. – С.358-360.

4 Шаповал С.Д., Трибушний О.В., Савон И.Л., Нечухаев В.С., Мартинюк В.Б., Василевская Л.А., Машура Ю.М. Использование эхинацеи пурпурной у больных сепсисом. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – 1998. – Т.134, часть I. – С.246 –252.

5 Ярешко В.Г., Шаповал С.Д., Трибушной О.В., Савон И.Л., Нечухаев В.С., Мартынюк В.Б., Василевская Л.А. Антибактериальная терапия сепсиса. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб.наук.статей. – Запоріжжя, 1999. – Вип.III. – С.313-319.

6 Шаповал С.Д., Нечухаев В.С., Трибушной О.В., Савон И.Л., Василевская Л.А., Мартинюк В.Б., Машура Ю.М. Хирургическое лечение первичного гнойного очага у больных сепсисом. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб.наук.статей. – Запоріжжя, 1999. – Вип.V. – С.204-208.

7 Шаповал С.Д., Мартинюк В.Б., Савон І.Л., Трибушний О.В., Василевська Л.А., Захарчук О.В. Вираженність ендотоксикозу та обсяг детоксикаційної терапії у хворих сепсисом. // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2001. – Вып. 10. – Кн. 4. – С.1200 – 1206.

8 ЯрешкоВ.Г., Шаповал С.Д., Василевська Л.А., Савон І.Л., Трибушний О.В., Мартинюк В.Б., Захарчук О.В., Якунич А.М. Емпірична та спрямована антибактеріальна терапія сепсису. // Acta Medica LeoPoliensia. – 2001. - Vol. 7. - №3. – Р.118 – 120.

9 Шаповал С.Д., Ярешко Н.А., Сицинский С.А., Рязанов Д.Ю., Савон И.Л. Некоторые аспекты абдоминального сепсиса при панкреонекрозе. // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – С.327-329.

10 Савон И.Л., Шаповал С.Д., Мартинюк В.Б. О некоторых диагностических критериях тяжести септического процесса. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – Донецкий государственный медицинский университет им.М.Горького, 2002. – Т.11,№2. – С.276.

11 Савон И.Л. Выраженность процессов пероксидации у больных сепсисом // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб.научн. работ, посвященный 100-летию городской клин.больн. №2 и 75-летию каф.хирургии и проктологии ХМАПО. – Харьков, 2000. – С.84-85.

12 Савон И.Л. Антиоксиданты в комплексном лечении сепсиса // Зб.наук. праць по матер. 61-й підсумкової наук.-практ. конф. – Запоріжжя, 2000. – С.94.

13 Нечухаев В.С., Трибушной О.В., Мартынюк В.Б., Савон И.Л., Василевская Л.А. Тактика лечения рожистого воспаления. // Сб. научн. трудов по матер. 59-й итоговой научно-практической конференции. – Запорожье, 1998. – С.21-22.

14 Савон И.Л. Применение тиенама при лечении больных с тяжелой раневой инфекцией // Сб. научн. трудов по матер. 59-й итоговой научно-практической конференции. – Запорожье, 1998. – С.22.