Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


266. Жуковський Володимир Степанович. Діагностичне та прогностичне значення вмісту черевної порожнини при травмі живота: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Тернопільська держ. медична академія ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2004. : табл.



Анотація до роботи:

Жуковський В.С. Діагностичне та прогностичне значення вмісту черевної порожнини при травмі живота – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2004.

Робота присвячена питанням оптимізації хірургічного лікування різних ушкоджень органів черевної порожнини на основі оцінки ефективності і можливостей комплексного клінічного та інструментального обстеження травмованих, лабораторного, бактеріологічного дослідження ВЧП й індивідуальних особливостей клінічного перебігу ТЖ.

Автором здійснено комплекс досліджень та виявлено взаємозв’язок найбільш інформативних клініко-діагностичних показників лабораторного, біохімічного, бактеріологічного дослідження, результатів лапароцентезу, ДПЛ, лапароскопії, УЗД, рентгенологічного обстеження потерпілих залежно від характеру ушкодження, тяжкості травми, часу з моменту її отримання та наявності ускладнень. Вперше вивчено характер мікрофлори черевної порожнини розроблена схема профілактики й лікування гнійно-септичних ускладнень та розширенні показання до реінфузії крові при травмах живота, залежно від тяжкості травми, ступеня крововтрати, інфікування черевної порожнини та часу отримання травми. Розроблений в клініці лікувально-тактичний алгоритм прийняття рішень та упорядкування термінів операції дав можливість своєчасно і диференційовано (до розвитку ускладнень) підходити до вибору хірургічного лікування в залежності від тяжкості та ймовірного прогнозу перебігу ТЖ, що дозволило значно покращити результати лікування, попередити виникнення різних ускладнень, частота яких зменшилася за останні три роки з 23 % до 8 %, а післяопераційна летальність з 4,2 % до 3,87 % .

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що знайшло своє відображення у розробці алгоритму діагностики та диференційного підходу до вибору лікувальної тактики потерпілих залежно від ступеня ризику та ймовірного прогнозу клінічного перебігу травми живота. В результаті вирішення поставленого завдання розроблено такі наукові та прикладні висновки:

1. У 98,8% потерпілих верифікувати діагноз ушкодження органів черевної порожнини і своєчасно обґрунтувати показання до операції, дозволяють лапароцентез, лапароскопія й цитологічне, біохімічне та бактеріологічне дослідження вмісту черевної порожнини.

2. Критеріями позитивної оцінки лапароцентезу та діагностичного перитонеального лаважу при пошкодженнях паренхіматозних ОЧП є наявність крові більше 10 мл чи іншого вмісту або наявність у перитонеальному діалізаті еритроцитів >0,11012/л, лейкоцитів >0,5109 та гемоглобіну >2 г/л. Наростання “індексу співвідношення клітин” у діалізаті (ІСКК > 1) свідчить про пошкодження порожнистих органів черевної порожнини.

3. При закритих пошкодженнях паренхіматозних і порожнистих органів, а також при проникаючих пораненнях живота, без поранення внутрішніх органів, до 6 годин вміст черевної порожнини залишається стерильним, або мінімально забрудненим (КУО <103 в 1 мл). При пошкодженнях товстої кишки швидко наступає контамінація черевної порожнини, що є одним із основних чинників розвитку гнійно-септичних ускладнень.

4. У потерпілих з пошкодженнями органів черевної порожнини виникають порушення імунного стану, які проявляються зниженням кількості CD4-лімфоцитів, підвищенням вмісту CD8-лімфоцитів, пригніченням активності лімфоцитів, фагоцитозу, зниженням концентрації імуноглобулінів. Проведення імунокоригуючої терапії сприяло покращенню показників імунограми та зниженню післяопераційних ускладнень у 2,5 рази.

5. При масивній гострій крововтраті у потерпілих з травматичними ушкодженнями селезінки і печінки ведуче місце у програмі інфузійно-трансфузійної терапії належить реінфузії крові. При жеттевозагрозливих станах потерпілих та відсутності донорської крові, її компонентів, препаратів для здійснення негайних реанімаційних заході доцільно використовувати для реінфузії незабруднену кров при пошкодженнях (1-ІІ ступенях) і порожнистих органів у перші 6 годин з моменту травми.

6. Використання розробленої програми комплексного обстеження потерпілих з травмами живота дозволило об’єктивно оцінити стан потерпілих, виявити групи ризику хворих, прогнозувати ймовірність клінічного перебігу та визначити раціональну хірургічну тактику в кожному конкретному випадку травми живота: а) ускладнена травма живота із несприятливим прогнозом перебігу (більше 20 балів) виконуються – екстрені операції; б) з сумнівним прогнозом перебігу (15-20 балів) – термінові операції; в) з сприятливим прогнозом перебігу (10-14 балів) – відстрочені операції.

7. Комплексне обстеження потерпілих з травмами живота за розробленим тактично-лікувальним алгоритмом дало можливість значно покращити результати хірургічного лікування травм живота та попередити виникнення різних тяжких інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, частота яких зменшилася за останні три роки з 23 % до 8 %, а післяопераційна летальність з 4,2 % до 3,87 %.

Публікації автора:

1.Жуковський В.С., Сайдаковський Ю.Я., Філь Ю.Я. Діагностична цінність лапароцентезу і перитонеального лаважу у хворих з поєднаною травмою // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). – 2001. – №2. – С. 20-22. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 60 % хворих з поєднаною травмою, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

2.Жуковський В.С., Філь Ю.Я., Трут’як І.Р., Хім’як Л.С., Корнійчук О.П., Півник О.В. Результати дослідження мікробного забруднення черевної порожнини при травмах живота // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. -2001. – №2. – С.120-123.(В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 40 % хворих з множинними та поєднаними пошкодженнями органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

3.Жуковський В.С., Філь Ю.Я., Сайдаковський Ю.Я., Цвих А.А., Корнійчук О.П., Хім’як Л.С. Прогнозування гнійно-септичних ускладнень та їх профілактика при травмі живота // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). – 2002. – №1. – С. 45-49. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 60 % хворих з множинними та поєднаними пошкодженнями органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

4.Філь Ю.Я., Жуковський В.С., Підлісецький Т.М., Філь А.Ю. Діагностика і лікувальна тактика при поєднаній травмі таза // Acta Medica Leopoliensia (Львівський медичний часопис). – 2002. – №3. – С. 75-77. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 40 % хворих з поєднаною травмою таза, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

5.Жуковський В.С., Філь Ю.Я., Данилейченко В.В., Корнійчук О.П., Хім’як Л.С. Діагностичне значення бактеріологічного дослідження вмісту черевної порожнини при травмі живота // Галицький лікарський вісник. – 2002. – № 3. – С. 135-137.(В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 70 % хворих з множинними та поєднаними пошкодженнями органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку)

6. Деклараційний патент на винахід №55632 А від 15.04.2003 р. Скоба фіксаційна для лікування переломів ребер та грудини” у хворих з поєднаним пошкодженням реберного каркасу грудної клітки та органів черевної порожнини / Філь Ю.Я., Філь А.Ю., Жуковський В.С. (Україна). – Заявка № 2002021398; Заявлено 19.02.2002.; Опубл.: 15.04.2003. Бюл. №. 4.

7.Трутяк І.Р., Федорчак С.М., Жуковський В.С.,Трутяк О.І., Серафин Ю.Я. Клінічні аспекти діагностики і лікування травматичних пошкоджень підшлункової залози // Матеріали ювілейної науково-практ. конф., присв. 25-річ. ЛМКЛШМД “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги”. – Львів. -1997. – Книга. І. – С. 172-173. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 20 % хворих з травматичним пошкодженням підшлункової залози, здійснено статистичну обробку матеріалу).

8.Трутяк І.Р., Сайдаковський Ю.Я., Тимощук Р.М., Жуковський В.С., Королюк О.В. Хірургічні операції на органах черевної порожнини при політравмах // Матеріали. науково.-практ. конф., присвяченої 30-річ. 8-ї МКЛ м. Львова.. – Львів. – 1999. – С. 75-77. (В основу даної статті автором покладені результати особистого обстеження та лікування 30 % хворих з пошкодженням органів черевної порожнини при політравмі, та здійснено підготовку матеріалу до друку).

9.Жуковський В.С., Хім.’як Л.С. Визначення бактеріального забруднення черевної порожнини при травмі живота // Матеріали. науково.-практ. конф “Актуальні питання множинної і поєднаної травми”. – Львів. – 2000. – С. 22. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 70 % хворих з пошкодженням органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

10.Жуковський В.С., Філь Ю.Я., Сайдаковський Ю.Я., Цвих А.А. Діагностичний перитонеальний лаваж при поєднаній травмі живота // Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. “Проблеми військової охорони здоров’я”. – Випуск 11. – Київ. – 2002. – С. 405-413. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 70 % хворих з множинними та поєднаними пошкодженнями органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

11.Трутяк І.Р., Перетятко Р.О., Жуковський В.С., Королюк О.В., Бац І.М. Стандарти діагностики і хірургічного лікування пошкоджень підшлункової залози // Матеріали науково-практ. конф. “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів. – 2004. – С. 199-200. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 30 % хворих з пошкодженнями підшлункової залози).

12.Трутяк І.Р., Філь Ю.Я., Папст А.І., Перетятко Р.О., Жуковський В.С., Лунь Я.М. Основні етапи оперативного втручання при травмі органів черевної порожнини // Матеріали науково-практ. конф. “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів. – 2004. – С. 200-202. (Автором здійснено збір матеріалу до статті).

13.Філь Ю.Я., Трутяк І.Р., Жуковський В.С., Королюк О.В., Лабай О.М. Сучасні стандарти хірургічного лікування травматичного пошкодження селезінки // Матеріали науково-практ. конф. “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів. – 2004. – С. 204-205. (Автором здійснено збір матеріалу до статті. В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 50 % хворих з поєднаною травмою таза, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

14.Жуковський В.С., Хім.’як Л.С. Можливості реінфузії крові при травмі живота // Всеукраїнський симпозіум з міжнародною участю “Безкровна хірургія сучасна концепція гемотрансфузійної терапії”. – Львів. – 2000. – С. 87-89. (В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 70 % хворих з пошкодженням органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

15.Жуковський В.С., Філь Ю.Я, , Трутяк І.Р.,Мостовик З.Т. Інтенсивна терапія в комплексному лікуванні множинних та поєднаних пошкоджень ОЧП // Матеріали ІУ з’їзду гематологів та трансфузіологів України “Гематологія і переливання крові”. – Київ. – 2001. – С. 155.(В основу даної статті покладені результати особистого обстеження та лікування 40 % хворих з множинними та поєднаними пошкодженнями органів черевної порожнини, здійснено статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).