Анотація до роботи:

Бахарева Л.В. Діагностичне значення клініко-параклінічних особливостей атеросклеротичних оклюзійно-стенотичних уражень екстракраніальних сегментів сонних артерій для вибору тактики лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15-нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2005.

У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової задачі – на підставі оцінки особливостей клініки, стану церебральної гемодинаміки, цереброваскулярного резерву, ехоморфоструктури атеросклеротичної бляшки і даних морфологічного дослідження резектованих сегментів артерій, розроблений диференційований підхід до показань до хірургічного лікування хворих судинно-мозковою недостатністю, обумовленої стенозом ВСА. В результаті проведених досліджень було виявлено, що клінічні прояви судинно-мозкової недостатності в хворих з атеросклеротичним стенозом ВСА не мають визначеної залежності від збільшення ступеня стенозу і до 70 % спостережень обумовлені помірними (50-70%) стенозами. Доказано, що клінічні прояви ішемії мозку при атеросклеротичному стенозі внутрішньої сонної артерії корелюють з ехоморфологією атеросклеротичної бляшки: у "симптомних" хворих (із транзіторними ішемічними атаками і завершеним інсультом) у 81% виявлені ембологенні бляшки, у "асимптомних" хворих (з безсимптомним плином і дисциркуляторною енцефалопатією) у 80% виявлені щільні бляшки, що вказує на провідну роль артеріо-артеріальної емболії в патогенезі розвитку церебральної ішемії. Алгоритм скрінінгового дослідження хворих судинно–мозковою недостатністю, обумовленою патологією брахіоцефальних артерій, ґрунтується на даних клінічних досліджень, пальпації й аускультації брахіоцефальних судин, даних ультразвукового дослідження з оцінкою цереброваскулярного резерву і дуплексного сканування. Каротидна ендартеректомия показана хворим з помірними (від 50 до 70%) стенозами внутрішньої сонної артерії і ембологенними (м'якими і гетерогенними) бляшками, що має високий ризик розвитку порушення мозкового кровообігу, незалежно від стадії ішемії мозку. У зв'язку з відсутністю лікувального ефекту і високою питомою вагою летальних ісходів у віддаленому післяопераційному періоді операція каротидної ендартеректомії не показана хворим з помірними і вираженими залишковими явищами завершеного інсульту, при виявленні щільної атеросклеротичної бляшки, незважаючи на виражену (більш 70%) ступінь стенозу внутрішньої сонної артерії. Розроблена програма діагностики і хірургічного лікування хворих судинно-мозковою недостатністю, обумовленою патологією екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій дозволяє одержати безпосередні позитивні результати в 97,7%, віддалені – у 82,8% хворих.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове рішення актуальної наукової задачі, що полягає у розробці діагностичних критеріїв диференційованого підходу для показань до хірургічного лікування хворих судинно-мозковою недостатністю, обумовленої атеросклеротичними оклюзійно-стенотичними ураженнями сонних артерій, на підставі оцінки особливостей клініки, стану церебральної гемодинаміки, цереброваскулярного резерву, ехоморфоструктури атеросклеротичної бляшки і даних морфологічного дослідження резектованих сегментів артерій.

2. Стан мозкової гемодинаміки і низький індекс коллатерального кровообігу, що відбиває недостатню коллатеральну компенсацію кровообігу по сполучних артеріях Віллізієва кола в басейні оклюзованної ВСА, у сполученні з клінічними даними є визначальним чинником для гемодинамічних показань до рішення питання про хірургічну корекцію мозкового кровоплину.

3. За результатами клініко-параклінічних зіставлень встановлено, що клінічні прояви судинно-мозкової недостатності в хворих з атеросклеротичним стенозом ВСА не мають визначеної залежності від збільшення ступеня стенозу і до 70 % спостережень обумовлені помірними (50-70%) стенозами.

4. Клінічні прояви ішемії мозку при атеросклеротичному стенозі внутрішньої сонної артерії корелюють з ехоморфологією атеросклеротичної бляшки: у "симптомних" хворих (із транзиторними ішемічними атаками і завершеним інсультом) у 81% виявлені ембологенні бляшки, у "асимптомних" хворих (з безсимптомним перебігом і дисциркуляторною енцефалопатією) у 80% виявлені щільні бляшки, що вказує на провідну роль артеріо-артеріальної емболії в патогенезі розвитку церебральної ішемії.

5. Дуплексне сканування є високоінформативним методом дослідження, що дозволяє вірогідно визначити ступінь стенозу внутрішньої сонної артерії, як при помірних, так і при виражених стенозах. Чутливість методу в порівнянні з ангіографією складає 93,8%, що дозволяє прогнозувати клінічний результат захворювання і визначати показання до каротидної ендартеректомії без ангіографії.

6. При зіставленні результатів дуплексного сканування і морфологічного дослідження атеросклеротичних бляшок, висічених з ділянок ВСА під час каротидної ЕАЕ, було встановлено, що метод ДС має високу ефективність у діагностиці морфоструктури атеросклеротичної бляшки, чутливість методу ДС склала 90,2%.

7. Порівняльний аналіз між эхощільністю атеросклеротичної бляшки і наявністю в ній крововиливів, виявлених при гістопатологічному дослідженні, доводить, що ембологенні (м'які, гетерогенні) атеросклеротичні бляшки вірогідно (Р < 0,01) частіше піддані геморрагічним ускладненням, у зв'язку з чим становлять ймовірну небезпеку як джерело артеріо-артеріальної емболії.

8. Діагностичний алгоритм неінвазийного скрінінгового дослідження хворих судинномозковою недостатністю, обумовленою патологією магістральних церебральних артерій, ґрунтується на даних клінічних досліджень, пальпації та аускультації брахіоцефальних судин, даних ультразвукового дослідження з оцінкою цереброваскулярного резерву і дуплексного сканування дозволяє істотно підвищити кількість виявлених хворих, вчасно направляти їх на виконання операцій на сонних артеріях, що знижує ризик цереброваскулярних ускладнень.

9. Хірургічна корекція оклюзійно-стенотичних уражень сонних артерій є високо ефективним методом терапії і профілактики порушень мозкового кровообігу.

10. Каротидна ендартеректомия показана хворим з помірними (від 50 до 70%) стенозами внутрішньої сонної артерії і ембологенними (м'якими і гетерогенними) бляшками, що має високий ризик розвитку порушення мозкового кровообігу, незалежно від стадії ішемії мозку.

11. У зв'язку з відсутністю лікувального ефекту і високою питомою вагою летальних ісходів у віддаленому післяопераційному періоді операція каротидної ендартеректомії не показана хворим з помірними і вираженими залишковими явищами завершеного інсульту, при виявленні щільної атеросклеротичної бляшки, незважаючи на виражену (більш 70%) ступінь стенозу внутрішньої сонної артерії.

12. Розроблена програма діагностики і хірургічного лікування хворих судинно-мозковою недостатністю, обумовленою патологією екстракраніальних відділів сонних артерій дозволяє одержати безпосередні позитивні результати в 97,7%, віддалені - у 82,8% хворих.

Публікації автора:

1. Бахарева Л.В. Целесообразность хирургического лечения больных с патологией магистральных артерий головы. Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики, 1999г. Збірник наукових статей, випуск 4, с 120-123.

2. Клименко А.В., Бучакчийская Н.М.. Бахарева Л.В., Серга В.В., Амелина Н.В. Комплексное лечение больных с окклюзирующими процессами магистральных артерий головы // Збірник наукових праць співробітників ЗІУЛ.-2002.-С.126-128. (Внесок здобувача полягає в аналізі результатів обстеження за методами ультразвукової допплерографії, статистичної обробці матеріалу, підготовці статті до друку).

3. Бучакчийська Н.М., Бахарева Л.В. Целесообразность хирургического лечения больных при стенозирующем поражении экстракраниальных отделов магистральных артерий головного мозга. //Интегративная медицина и здравоохранение, Запорожье-2002.-с.135-137. (Внесок здобувача полягає у клінічному обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, підготовці статті до друку).

4. Клименко А.В., Бахарева Л.В. Основи лікувально-реабілітаційних заходів у хворих з неврологічними проявами дегенеративно-дистрофічної патології. Український вісник психоневрології, тім 10, вип. 1(30) 2002. (Внесок здобувача полягає в підборі хворих, в опрацюванні одержаних результатів).

5. Бучакчийськая Н.М., Клименко А.В., Бахарева Л.В., Серга В.В. Порівняльний аналіз віддалених результатів хірургічного та консервативного лікування хворих окклюзійно-стенотичнимн ураженнями прецеребральних артерій. Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць, вип-65, Запоріжжя 2004, с.31-36 (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі і обстежені хворих, аналізі результатів хірургічного лікування, статистичній обробці матеріалу, підготовці статті до друку).

6. Котова Т.П., Бучакчийская Н.М., Бахарева Л.В. Состояние церебральной гемодинамики у пациентов после ишемического инсульта полушарной локализации, Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць, вип-67, книга 1 Запоріжжя 2004, с.107-109 (Внесок здобувача полягає в підборі хворих, опрацюванні одержаних результатів).

7. Бахарева Л.В. Особенности клинических проявлений у больных со стенозом ВСА в зависимости от степени стеноза, Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць, вип-68, Запоріжжя 2004, с.31.

8. Бахарева Л.В. Диагностический алгоритм неинвазивного обследования больных со стенозирующими поражениями прецеребральных артерий. Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць, вип-69, Запоріжжя 2005, с.31.

9. Бахарева Л.В. Структура неврологических расстройств при церебральних ишемиях, обусловленных атеросклеротическим стенозом внутренней сонной артерии, Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи (матеріали), Львів 2005, с.27.