У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у зниженні фетальної патології шляхом удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти. 1. Одним з показників функціонального диференціювання дитячого місця є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться в причинному зв’язку із збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гестаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки. 2. Єдиним периферичним руслом АП є мікроваскулярна сітка плодової частини плаценти. Протягом другої половини неускладненої вагітності спостерігається зниження судинного опору дитячого місця, показників резистентності в АП. 3. Бальна оцінка ехогенності плацентарної тканини та стану кровоплину в АП дозволяє судити про розвиток плаценти, перебіг процесів її функціонального диференціювання. 4. Провідними чинниками ризику затримки феталізації плаценти є вік матері до 18 і більше 30 років, соціальне неблагополуччя, у тому числі нутрітивна недостатність, високі психоемоційні навантаження, важка фізична праця і професійні шкідливості, тютюнопаління, порушення менструального циклу, хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів, захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактеріальний вагіноз і TORCH-комплекс, декілька дитячих інфекцій в анамнезі, захворювання нирок, щитоподібної залози, предіабет, анемія, гострі інфекційні захворювання під час даної вагітності, загроза невиношування. 5. Скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця доцільно проводити при 28-30-тижневому терміні гестації. 6. При затримці феталізації плаценти у 36% випадків спостерігається розвиток дистресу плода. 7. Використання антигіпоксанта актовегіну та донатора оксида азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця сприяє феталізації плаценти, формуванню низькорезистентного кровоплину в басейні АП, забезпечує зниження частоти розвитку дистреса плода в 1,8 рази. |