Анотація до роботи:

Євич Ю.Ю. Діагностика та лікування ушкоджень діафрагми. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03.– хірургія.

Донецький держаний медичний університет ім. М. Горького.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми діагностики та лікування ушкоджень діафрагми (УД) при відкритих і закритих травмах торакоабдоминальної зони. Розглянуто питання діагностики УД, проведено порівняльний та статистичний аналіз методів їх діагностики. Описано клінічні, рентгенографічні (зокрема з маніпуляціями на ШКТ), ультразвукові, КТ-, торакоскопічні та лапароскопічні симптоми УД, причини можливих діагностичних помилок, розроблено діагностичні алгоритми.

Розглянуто підходи до оперативного лікування ушкоджень, що супроводжуються УД, і методи профілактики ускладнень. Запропоновано пристрої (фіксатор діафрагми, багаторазова атравматична голка, пристрій для гемостазу), що дозволяють знизити тривалість операції, об'єм інтраопераційної крововтрати, кількість ускладнень, тривалість ліжко-дня, оцінено їх клінічну ефективність.

Описано та статистично обґрунтовано метод зниження ризику післяопераційних нагноювальних і запальних ускладнень шляхом передопераційної антибіотикопрофілактики.

Основні результати роботи знайшли застосування в практиці хірургічних і травматологічних відділень клінік м. Донецька та області.

Оформлено 3 патенти на винахід пристроїв для оптимізації оперативних втручань при травмах торакоабдомінальної зони.

Дисертаційна робота містить новий напрямок розв’язання наукової проблеми діагностики й лікування ушкоджень діафрагми. У вирішенні важливої задачі зменшення діагностичних помилок і поліпшення оперативного лікування ушкоджень діафрагми, поряд із використанням стандартних методів, він передбачає нові підходи до діагностики та оперативного лікування ушкоджень діафрагми шляхом застосування діагностичних алгоритмів, використання нового хірургічного інструментарію та передопераційної антибіотикопрофілактики.

1. Статистичні показники діагностичної цінності методів діагностики ушкоджень діафрагми складають: пальцеве дослідження рани – чутливість 43,7%, специфічність – 100%, позитивна передбачувана цінність – 100% і негативна передбачувана цінність – 65,0 %; рентгенографія/рентгеноскопія відповідно – 25,7%, 91,8%, 72,5% і 59,4%; рентгенографія з маніпуляціями на ШКТ – 25,%, 100%, 100% і 61,3%; рентгенографія з накладенням пневмоперитонеуму – 92,3%, 100%, 100% і 94,7%, УЗД - 66,6%, 100%, 100% і 75,9%; КТ – 36,4%, 100%, 100%, 75,0%; лапароскопія – 100%, 60,0%, 84,6% і 100%; торакоскопія – усі показники – 100%.

2. Розроблено і впроваджено в практику алгоритм обстеження пацієнтів з підозрою на УД, де з урахуванням інвазивності, доступності та інформативності запропоновано найбільш доцільну послідовність виконання діагностичних методів. Провідними методами виявлення УД залишаються рентгенівські, зокрема з маніпуляціями на ШКТ (після обов'язкового клінічного обстеження та пальцевого дослідження рани при ПП). Вибір таких методів, як накладення пневмоперитонеуму, торакоскопія, лапароскопія, УЗД і КТ і оптимальної послідовності їх застосування залежить від типу ушкодження (відкрите, закрите), його локалізації, загального стану пацієнта, технічних можливостей клініки.

3. Застосування розробленого інструментарію (фіксатора діафрагми, багаторазової атравматичної голки, пристрою для гемостазу) дозволяє вірогідно знизити тривалість операції на 23,9%, об'єм інтраопераційної крововтрати – на 22,2%, кількість ускладнень – на 36,4%, тривалість ліжко-дня – на 12,6%.

4. Застосування антибіотикопрофілактики препаратом “Амоксиклав” сприяє вірогідному зниженню рівня гнійних ускладнень після оперативного лікування на 10,7% у пацієнтів з ВУД і на 21,6% у пацієнтів із ЗУД.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Усім пацієнтам із травмою ТАЗ до комплексу діагностичних заходів повинні бути включені інструментальні методи, націлені на виявлення УД, якщо негайне оперативне втручання не є необхідним за життєвими показниками.

2. Рекомендовано таку послідовність обстеження: оглядову рентгенографію, при виявленні показань до дренування грудної порожнини – торакоскопію, далі послідовно: УЗД, рентгенографію з маніпуляціями на ШКТ, з накладенням пневмоперитонеуму.

3. Застосування КТ і лапароскопії рекомендоване за необхідністю при супутніх ушкодженнях торакоабдомінальної зони.

4. Тактика хірургічного лікування повинна обиратися з урахуванням локалізації, масштабів травми і стану пацієнта. Для зниження тривалості операції, об'єму інтраопераційної крововтрати, кількості ускладнень, тривалості ліжко-дня рекомендоване використання фіксатора діафрагми, атравматичної шовної голки, пристрою для гемостазу.

5. З метою зниження частоти післяопераційних гнійно-запальних ускладнень рекомендоване профілактичне введення антибіотика широкого спектру дії.

Публікації автора:

1. Особливості хірургічного лікування ушкоджень селезінки при сполучених травмах. Євич Ю.Ю., Дудiн О.М., Грiнцов О.Г., Мухiн I.В., Єпiфанцев В.О., Шаталов С.О. / Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». –2001.- Вип. 14. - С. 203-204.

2. Диагностика и лечение бронхообтурационного синдрома при тяжёлой закрытой травме груди. Гринцов А.Г., Греджев Ф.А., Ступаченко О.Н., Высоцкий А.Г., Евич Ю.Ю., Гринцов Г.А., Греджев А.Ф. / Проблеми вiйськової охорони здоров’я. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. - Вип. 11.- Київ, 2002. -С. 292-297.

3. Ригидная торакоскопия в диагностике повреждений диафрагмы. Гринцов А.Г., Мухин И.В., Першин Е.С., Евич Ю.Ю., Рогова Ю.С. / Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. Вип.11.- Київ, 2002.-С.297-303.

4. Оперативное лечение повреждений диафрагмы. Евич Ю.Ю. / Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. Вип.11. Київ, 2002. – С. 310-314.

5. Ендоскопічна діагностика пошкоджень діафрагми при сукупній травмі. Грiнцов Г.О., Клiмовицький В.Г., Длугоканський Д.М., Євич Ю.Ю. / Збірник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм. П.Л.Шупика. Випуск 10. Кн. 4. Київ, 2001. – С. 17-19.

6. Хирургическое лечение фрагментарных переломов костного каркаса груди. Гринцов А.Г., Колкин Я.Г., Першин Е.С., Греджев Ф.А., Евич Ю.Ю., Ступаченко Д.О. / Збiрник наукових праць спiвробiтникiв КМАПО iм.П.Л.Шупика. Вип.10. Кн. 4. - Київ, 2001. – С.144-148.

7. Огнестрельное торакоабдоминальное ранение с повреждением печени. Дудин А.М., Высоцкий А.Г., Мухин И.В., Евич Ю.Ю., Гринцов Г.А. // Вiсник морської медицини. - 2001.- № 2 (14). – С. 136-138.

8. Оказание медицинской помощи шахтёрам с травмой грудной клетки на догоспитальном этапе. Ельский В.Н., Шпаченко Н.Н., Золотухин С.Е., Крюк Ю.Я., Евич Ю.Ю., Длугоканский Д.М., Ельский А.В. // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 2002.- Т. 11.- № 2.- С. 156-159.

9. Сучасна діагностика пошкоджень діафрагми при сукупній травмі. Євич Ю.Ю. // Вісник невідкладної i відновної медицини. Науково-практичний журнал. – 2002.- Т.3.- № 2.- С. 319-320.

10. Диагностическая ценность методов лучевой визуализации в выявлении травматических повреждений диафрагмы. Евич Ю.Ю. // Вісник невідкладної i відновної медицини. Науково-практичний журнал. – 2004.- Т.5.- № 1.- С. 39-42.