Анотація до роботи:

Ахмед К.А.Саліміа Діагностика й комплексна корекція синдрому гострого пошкодження легень при закритих травмах грудної клітки.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, МОЗ України, Вінниця, 2008 p.

Дисертація присвячена проблемі лікування хворих з ранніми ускладнен-нями закритих травм грудної клітки, а саме – посттравматичному синдрому гострого пошкодження легень. В роботі проведено комплексне клініко-біохі-мічне та патоморфологічне дослідження механізмів розвитку СГПЛ, визначені кореляційні зв’язки між морфофункціональними та імунологічними процесами в ранній період травматичної хвороби, а також внутрішньосистемні паралелі прозапальних та протизапальних медіаторів і метаболітів. На основі отриманих результатів розроблена діагностична програма профілактики та лікування СГПЛ з використанням комплексу заходів детоксикації, імунокорекції та респіраторної неінвазивної підтримки в ранній період у хворих після хірургічної корекції з двобічним пошкодженням легень при ЗТГК, як у групі з найвищим ризиком виникнення СГПЛ. Доведена ефективність запропонованих методик. Основні результати роботи знайшли впровадження в лікувальному процесі спеціалізованого відділення і привели до покращення його наслідків.

В дисертації на основі комплексного наукового дослідження представлені теоретичне узагальнення й нове рішення практичної задачі – покращення безпосередніх результатів надання допомоги з закритою травмою грудної клітки та її ранніх ускладнень на основі розробки й впровадження лікувально-діагностичного алгоритму прогнозування, діагностики й профілактики розвитку синдрому гострого пошкодження легень.

1. Двобічні пошкодження легень спостерігаються при множинних переломах ребер в 16,5% від всіх ЗТГК і 42,1% від загального числа переломів; флотуючих переломах - 1,3% від всіх ЗТГК, 45,8% від числа всіх флотуючих переломів і 3,7% від числа всіх переломів) з забоєм – 19,5% від всіх ЗТГК, 28,9% від всіх забоїв легень і розривів -1,3% всіх ЗТГК, 4,9% від кількості всіх розривів. СГПЛ розвивається у цих хворих в 3,6 рази частіш, ніж при однобічних ЗТГК. Постраждалі з ЗТГК при двобічних пошкодженнях легень (пошкодженні легень >50%) і ФПР мають максимальний ризик розвитку СГПЛ.

2. Розвиток синдрому гострого пошкодження легень має конкретне морфологічне визначення: підвищення проникності ендотелію легеневих капілярів і епітелію альвеол (трансудація); швидкий розвиток дегенеративних змін альвеолярної мембрани; явища запалення (приєднання ексудації); пневмонії та ателектази; легенева гіпертензія; набряк легень.

3. Вміст і динаміка змін медіаторів запалення: метаболітів окислу азоту, продуктів оксидативного стресу, ІЛ-1Я, ФНП-б, ІЛ-6, ІЛ-10 в сироватці крові хворих з СГПЛ при ЗТГК має пряму кореляційну залежність з розповсюд-женістю пошкодження легень, складністю травматичного пошкодження й терміном травматичної хвороби. Найбільш ранніми (в 1добу) й достовірними є зміни експресії ІЛ-1Я (41,4±2,69 нг/мл), ФНП-б (46,48±1,91 нг/мл), ІЛ-6 (31,68±1,66 нг/мл), рівень яких відповідно в 1,5; 2,8 та 2,4 рази вище аналогічних показників в групі контролю (p<0,001).

4. При СГПЛ достовірно ранніми є зміни показників рівня метаболітів окислу азоту – нітратів і нітритів, які перевищують аналогічні показники в групі без СГПЛ на 63% й на 73,9% рівня контролю, складаючи в середньому 0,25±0,01 и 0,29±0,02 мкмоль/л (р<0,001).

5. Посилення процесів пероксидації й окиснювальної модифікації білків відбувається лише на кінець раннього періоду травматичної хвороби, тому не можуть служити достовірними критеріями розвитку СГПЛ.

6. В комплексних профілактиці й лікуванні СГПЛ при ЗТГК достовірно позитивний результат викликає застосування в ранній посттравматичний період 1% розчину метилтіоніну хлориду, який володіє сильними окисно-відновними властивостями, й знижує рівень прозапальних медіаторів запалення. Підвищенню імунно-біологічних функцій при СГПЛ сприяє препарат «Імунофан», який володіє антиоксидантною, імунопротек-торною і імуномодулючою властивостями.

7. Застосування дослідженої схеми лікування дає змогу вже на 7 добу зменшити рівні експресії ІЛ-1в з 46,9±2,33 до 47,7±2,24 нг/мл (на 0,4%), ФНП-б з 46,5±1,72 до 49,8±1,94 нг/мл (на 6,4%), ІЛ-6 з до 31,6±1,20 до 38,8±1,26 нг/мл (на 18,8%), тоді як в групі порівняння це зростання достовірно значне й відповідає збільшенню рівнів в 1,7; 2,5 и 1,5 разів від початкових рівнів (р<0,001). В наступному, на 14 день лікування, вміст ІЛ-1в, ФНП-б, ІЛ-6 дещо знижується, проте суттєвим є достовірне збільшення ІЛ-10 (в 2,4 рази, р<0,001) на фоні поступового зниження попередніх маркерів. Така динаміка змін інтерлейкінів свідчить про стабілізацію запальних реакцій в ранній посттравматичний період і включення захисно-компесаторних механізмів регуляції.

8. Комплексне лікування постраждалих з ЗТГК з використанням адекватної хірургічної корекції в поєднанні із запропонованою схемою імунокорекції, детоксикації й фракційної оксигенації покращує показники імуноаналізу запальної реакції організму, скорочує строки лікування й попереджує розвиток посттравматичного СГПЛ.

Публікації автора:

1. Покидько М. И. Синдром острого повреждения легких при травме грудной клетки / М. И. Покидько, Ахмед К.А.Салимиа // Biomedical and biosocial anthropology. - 2006. - № 6. - С. 192-195. (Дисертант провів літературний пошук по проблемі СГПЛ, приймав участь в написанні статті).

2. Покидько М. И. Структурный анализ лечения больных с закрытыми травмами грудной клетки / М. И. Покидько, Ахмед К.А.Салимиа // Biomedical and biosocial anthropology. - 2006. - № 7. - С. 36-40. (Дисертант провів архівний пошук і аналіз медичних карт хворих з ЗТГК, приймав участь в написанні статті).

3. Покидько М. И. Системные осложнения при закрытой травме грудной полости / М. И. Покидько, Ахмед К.А.Салимиа // Вісник Вінницького медичного університету. - 2006. - № 10(2). - С. 357-358. (Дисертант провів літературний пошук і аналіз по проблемі СГПЛ, приймав участь в написанні статті).

4. Покидько М. І. Клініко-епідеміологичний аналіз причин летальності при закритих травмах грудної клітки за матеріалами клініки / М. І. Покидько, Ахмед К.А. Саліміа // Вісник Вінницького медичного університету. - 2007. - № 11(2/2). - С. 689-691. (Дисертант провів архівний пошук і аналіз медичних карт хворих з ЗТГК, приймав участь в написанні статті).

5. Загальнохірургічні та організаційні аспекти ведення хворих із торакотравмою / В. О. Шапринський, І. І. Мітюк, В. Ф. Кривецький, М. А. Полянчук, М. І. Покидько, О. І. Мітюк, О. Л. Сергійчик, Ахмед К.А. Саліміа // Харківська хірургічна школа. - 2007. - №2(25). - С. 153-154. (Дисертант провів архівний пошук і аналіз медичних карт хворих з ЗТГК, приймав участь в написанні статті).

6. Покидько М. І. Результати електронно-мікроскопічного дослідження легень при посттравматичному синдромі гострого пошкодження легень / М. І. Покидько, В. Ф. Кривецький, Ахмед К.А. Саліміа // Вісник морфологіі. - 2008. -№14(1). - С. 145-148. (Дисертант провів забір і підготовку гістологічного матеріалу хворих, які загинули з ЗТГК приймав участь в написанні статті).

7. Покидько М. І. Морфология дисадаптационных структурных изменений при закрытых травмах грудной клетки / М. І. Покидько, Ахмед К.А. Саліміа, А. П. Король // Biomedical and biosocial anthropology. – 2008. - № 11. - С. 120-122. (Дисертант провів забір і підготовку гістологічного матеріалу хворих, які загинули з ЗТГК, приймав участь в написанні статті).

8. Покидько М. І. Результати вивчення маркерів СГПЛ у пацієнтів при закритій травмі грудної клітки / М. І. Покидько, В. Ф. Кривецький, Ахмед К.А. Саліміа, М. Г. Богачук // Шпитальна хірургія. - 2008. - № 3. - С. 54-60. (Дисертант провів забір, підготовку і аналіз матеріалу хворих з ЗТГК, приймав участь в написанні статті).