Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Оториноларингологія


Мухіна Інга Володимирівна. Діагностика сенсоневральної приглухуватості у робітників "шумових" професій з урахуванням "дозо-ефектної" залежності дії шуму. : Дис... канд. наук: 14.01.19 - 2006.



Анотація до роботи:

Мухіна И.В. Діагностика сенсоневральної приглухуватості у робітників «шумових» професій з урахуванням «дозо-ефектної» залежності дії шуму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 – оториноларингологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена питанням поширеності, діагностики і профілактики сенсоневральной приглухуватості в робітників «шумонебезпечних» професій на основі комплексного дослідження «дозо-ефектної» залежності дії шуму.

Встановлено, що частота ПСНП серед трудящих Донбасу протягом 44 років має достовірну тенденцію до росту (від 0,0005–0,00016 випадків на 1000 працюючих у 1960–65р. до 0,107–0,012 випадків на 1000 працюючих у 1996-2000рр). Науково обґрунтовані реальні рівні ризику розвитку ПСНП у гірників Донбасу, що відповідають значенням ризику розвитку ПСНП міжнародного стандарту ІSO 1999.2 (1990) і значно перевищують ризик, розрахований по показниках вперше виявлених випадків ПСНП.

Доведено, що в міру збільшення шумового навантаження погіршується здатність судин мозку до вазодилатації в пробі з нітрогліцерином, що свідчить про зниження їхніх функціональних резервів. Це найбільш виражено в інтракраніальних відділах хребетних артерій. На основі проведених досліджень вперше встановлено, що функціональний стан слухового аналізатора взаємозалежно з функціональним станом мозкових артерій по показниках ПЗП4000, і пікової швидкості кровотоку в пробі з нітрогліцерином (коефіцієнт кореляції від 0,30 до 0,49 при р<0,05). Удосконалено принципи формування групи ризику розвитку СНП (визначені значення показників функції слуху і церебральної гемодинамики), розроблена схема проведення післязмінної реабілітації і диспансеризації.

Обґрунтовано частоту проведення періодичних медичних оглядів на основі обліку дози шуму, розроблені пропозиції для зміни наказу МЗ України №45.

В роботі проведені ґрунтовні дослідження стану функції слуху (у тому числі за даними показників АРВМ, КСВП, ДСВП) та церебральної гемодинамики (по даним транскраніальної доплерографії, реоэнцефалографії) у робітників "шумонебезпечних" професій, що дозволило зв’язувати механизми впливу на них шумового навантаження, виділити групу ризику та розробити міри профілактики ПСНП.

  1. Професійна нейросенсорна приглухуватість є розповсюдженим професійним захворюванням, частота якого протягом 44 років серед трудящих Донбасу має явну тенденцію до росту (від 0,0005 0,00016 випадків на 1000 працюючих у 1960-65р. до 0,107 0,012 випадків на 1000 працюючих у 1996-2000 рр). Найбільша питома вага ПСНП приходиться на три галузі: вугільну(79,9%), машинобудівну (10,5%) і металургійну (6,5%).

  2. Реальні рівні ризику розвитку ПСНП у гірників Донбасу перевищують значення ризику розвитку ПСНП міжнародного стандарту ІSO 1999.2 (1990). При аналізі поширеності ПСНП виявлені низькі рівні показників захворюваності, що є наслідком її поганого виявлення.

  3. Розвиток ПСНП у робітників залежить від рівня шумового навантаження. «Дозо-ефектна» залежність ПЗП4000 найбільш виражена при шумових навантаженнях від 99,5 до 108,0 дБА. При цьому відзначається середній приріст 3,6 дБ ПЗП4000 на 1 дБ шумового навантаження.

  4. Реакція інтракраніальних артерій у функціональній пробі і реакція слуху на дозоване звукове навантаження взаємозалежні з формуванням ПСНП. Порушення реактивності судин головного мозку відзначається вже при шумовому навантаженні 101,7 дБА (хребетні артерії), 103,5 дБА (основна артерія), 108,0 дБА (середня мозкова артерія).

  5. В міру збільшення шумового навантаження погіршується здатність судин мозку до вазодилатації в пробі з нітрогліцерином, що свідчить про зниження їхніх функціональних резервів, що найбільш виражені в інтракраніальних відділах хребетних артерій.

  6. Функціональний стан слухового аналізатора робітників корелює з функціональним станом мозкових артерій по показниках ПЗП4000, і пікової швидкості кровотоку в пробі з нітрогліцерином (коефіцієнт кореляції від 0,30 до 0,49).

  7. При визначенні періодичності проведення профілактичних медичних оглядів робітників варто враховувати отриману дозу шуму чи стаж роботи в умовах шуму.

Публікації автора:

  1. Мухина И.В. Динамика заболеваемости профессиональной сенсоневральной тугоухостью в Донецкой области // Питання експерім. та клін. мед. / Збірка статей Донецьк. мед. ун-ту. – Вип.8, Т.1. – Донецьк: Дон ДМУ, 2004. – С.165-169.

  2. Мухина И.В. Распространенность профессиональной сенсоневральной тугоухости на предприятиях Донбасса и риск её развития // Журн. вушних носових і горлових хвороб. – 2006. – №2. – С.8-16.

  3. Мухина И.В. Факторы риска развития нарушений слуха у лиц, работающих в условиях шума // Ринологія. – 2003. – №1. – С.31-32.

  4. Шидловская Т.А., Мухина И.В., Куренева Е.Ю., Ищенко А.Д. Клинико-аудиологическая характеристика рабочих текстильной промышленности с сенсоневральной тугоухостью // Український журнал з проблем медицини праці. – 2006. – №3(7). – С.51-57. (Здобувачем проведено відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення статті).

  5. Шидловська Т.А., Мухіна І.В., Шевцова Т.В., Шидловський А.Ю. Показники реоенцефалографії у стажованих робітників текстильного виробництва з професійною сенсоневральною приглухуватістю // Журн. вушних носових і горлових хвороб. – 2006. – №5. – С.6-8. (Здобувачем проведено відбір хворих, частково клінічні дослідження (60%) та аналіз результатів)

  6. Мухина И.В. Риск развития профессиональной сенсоневральной тугоухости у рабочих Донецкой области // Матер. I Всерос. конгр. «Профессия и здоровье»: Тез.наук.доп. – Москва, 2002. – С.128.

  7. Нечипоренко В.П., Мухина И.В. Методы исследования и диагностики нарушений слуха при профессиональной патологии // Матер. наук.-практ. конф. «Бизнес, экология, здоровье». – Донецьк, 2001. – С.54.

  8. Нечипоренко В.П., Мухина И.В., Цвирко Е.В., Симонова Е.И. Особенности патогенеза и проблемы диагностики профессиональной сенсоневральной тугоухости // Журн. вушних носових і горлових хвороб. – 2004. – №3с. – С.172-173.

  9. Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування працівників вугільних підприємств: Методичні рекомендації / ДП НДІ МЕП; укл. В.М. Валуцина, В.М. Волинько, І.В. Мухіна та ін. – Донецьк, 2004. – 34с.

  10. Боенко С.К., Мухина И.В., Каратаева К.О. Особенности формирования сенсоневральной тугоухости у горнорабочих угольных шахт с учетом состояния мозговых артерий // Журн. вушних носових і горлових хвороб. – 2005. – №5с. – С.25-26.

  11. Боенко С.К., Мухина И.В., Осинская Л.Г., Каратаева К.О. Особенности мозгового кровообращения при нарушениях слуха шумовой этиологии // Матер. X з'їзду оториноларингологів України. – Судак, 2005. – С.262-263.

  12. Теплова Т.Е., Шаптала А.В., Волынько Т.Я., Мухина И.В. Обоснование допустимых сроков работы во вредных условиях с учетом профессиональных рисков // Матер. IV Всерос. конгр. «Профессия и здоровье»: Тез.наук.доп. –Москва, 2005. – С.148-149.

  13. Визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах: Інструкція МОЗ / ДП НДІ МЕП; укл. Г.С. Передерій, Т.Є.Тєплова, І.В.Мухіна та ін. – Київ, 2005. – 28 с.

  14. Боенко С.К., Мухина И.В., Каратаева К.О., Зубченко Л.А., Пошехонова Е.А., Рыбалко А.П.. Сравнительный анализ риска развития профессиональной сенсоневральной тугоухости на предприятиях Донбасса // Журн. вушних носових і горлових хвороб. – 2006. – №3с. – С.9-10.