Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Педагогічна та вікова психологія


Скалич Любов Йосипівна. Діагностика та формування творчого математичного мислення молодших школярів : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2007. — 184арк. — Бібліогр.: арк. 161-175.



Анотація до роботи:

Скалич Л.Й. Діагностика та формування творчого математичного мислення молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2007.

У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні вікових особливостей математичного творчого мислення дітей молодшого шкільного віку та розробці програми діагностики та формування творчого математичного мислення на уроках математики. В якості операційної моделі математичного творчого мисленнєвого процесу у молодшому шкільному розглядався процес рішення математичних задач, суб’єктивно нових для індивіда.

Побудовано експериментальну програму діагностики і формування математичного творчого мислення у дітей молодшого шкільного віку. Найбільш суттєво розроблена програма вплинула на такі розумові здібності, як спроможність засвоювати основні арифметичні операції, аналіз співвідношень, володіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальна перцепція, зорово-рухова інтеграція.

Після формуючого експерименту відбулися значні зміни у регуляції мисленнєвої діяльності досліджуваних експериментальної групи операційним та смисловим наставленнями. Зафіксовано зниження рівня ригідності мислення.

Показано, що в результаті застосування програми формування творчого математичного мислення у структурі мисленнєвих процесів молодших школярів збільшилась частка образно-емоційних компонентів.

Емпірично зафіксовано зростання логічності та синтетичності мислення, вдосконалення аналітичних процесів мисленнєвої діяльності, зростання продуктивності мислення, зростання показників візуального мислення, вдосконалення процесів семантизації візуального враження на основі підключення словесно-категоріального знання, творчих можливостей візуального мислення та вдосконалення його операційних характеристик.

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження; намічено перспективу подальшої розробки проблеми.

На основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження зроблено такі висновки.

1. У сучасній психологічній науці, попри значні напрацювання щодо механізмів творчих мисленнєвих актів, стосовно питання визначення природи творчого мислення єдності думок не існує. Розмаїття ідей та теоретичних підходів у вивченні механізмів формування, розвитку та функціювання творчого мислення справляє враження невизначеності та суперечливості навіть у рамках одного напряму дослідження. Провідними психологічними напрямами дослідження проблеми творчого мислення є вивчення його процесуально-динамічного аспекту та індивідуальних відмінностей. У сучасній психолого-педагогічній літературі проблема методів, засобів, змісту та умов формування творчого мислення на початкових етапах навчання, зокрема математики, представлена вкрай недостатньо, що загалом і спричиняє зазначену суперечність.

Процес розв’язання математичної задачі розглядається в якості операційної моделі математичного творчого мисленнєвого процесу. Через те, що математичне творче мислення проявляється у процесі розв’язання математичних задач, суб’єктивно нових для індивіда, то його зміст у цій роботі моделюється розв’язанням нестандартних математичних задач із багатьма варіантами розв’язку, результатом якого є утворення суб’єктивно нових мисленнєвих стратегій.

2. Здійснений аналіз проблеми впливу цілеспрямованого навчання на процес формування і розвитку творчого мислення у дітей дозволив побудувати експериментальну програму діагностики і формування творчого математичного мислення. При доборі методик діагностики розвитку творчого мислення ми, насамперед, керувалися концептуальною зумовленістю методу, а також критеріями високої валідності та надійності, які забезпечувались добором методик, спрямованих на одержання якісних та кількісних характеристик творчого мислення. При створенні програми формуючого експерименту, окрім традиційних для молодшого шкільного віку прийомів, були застосовані універсальні методи активізації творчості.

3. Розроблений інструментарій діагностики та формування творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку дав можливість здобути дані, що поглибили уявлення про особливості творчого математичного мислення у молодшому шкільному віці. Так, результатом емпіричного етапу дослідження стали дані про зв’язок окремих компонентів мисленнєвого процесу та творчого математичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Виявилось, що переважна кількість досліджуваних за рівнем розумових здібностей знаходяться в межах “розумової норми”. У досліджуваних спостерігається велика варіативність рівня сформованості мисленнєвих операцій. Середньогрупові показники рівня сформованості операцій аналізу і синтезу свідчать про початковий рівень формування абстрактно-логічного мислення. Після проведення формуючого експерименту відбулося статистично значуще збільшення кількості досліджуваних з підвищеними розумовими здібностями. Порівняння результатів, отриманих в експериментальній і контрольних групах, засвідчує, що зафіксовані в експериментальній групі зміни не є випадковими або такими, що викликані засвоєнням матеріалу програми загальноосвітньої школи. Найбільш суттєво розроблена методика вплинула на такі розумові здібності, як спроможність засвоювати основні арифметичні операції, сформованість функції аналізу співвідношень, оволодіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальну перцепцію, зорово-рухову інтеграцію.

4. Після формуючого експерименту відбулися значні зміни у регуляції мисленнєвої діяльності досліджуваних експериментальної групи операційною та смисловими настановками.

Зафіксовано зниження рівня ригідності мислення, яке зумовлене впливом операційної установки.

У структурі мисленнєвих процесів збільшилась частка образно-емоційних компонентів; мислення набуває більш абстрактного характеру; зросла логічність мислення; зросла синтетичність мислення; вдосконалились аналітичні процеси мисленнєвої діяльності; зросла продуктивність мислення; зросла когнітивна складність. Після проведення формуючого експерименту в досліджуваних експериментальної групи за всіма показниками візуального мислення, яке є передумовою розвитку креативності, зафіксовано статистично значущу різницю між початковим і сформованим рівнями. Зафіксовано статистично значуще зростання параметрів візуального мислення, які свідчать про: зростання здатності до висування візуальних гіпотез щодо невизначених за своїми можливими варіантами перцептивних стимулів; зростання багатства процесів семантизації візуального враження на основі підключення словесно-категоріального знання; формування творчих можливостей візуального мислення; вдосконалення операційних характеристик візуального мислення; вдосконалення здатності досліджуваних виконувати візуальні перетворення на високому рівні складності.

5. Специфіка розробленої програми формування творчого математичного мислення на уроках математики у дітей молодшого шкільного віку полягала, з одного боку, в цілеспрямованому навчанні дітей прийомам активного пошуку різних способів розв’язання задач, а з іншого – у розвитку уяви й оригінальності мислення. Основним компонентом програми формування творчого математичного мислення у молодших школярів є задачі, що мають декілька варіантів розв’язання.

Перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні символьного та просторового компонентів творчого математичного мислення; індивідуальних особливостей творчого математичного мислення; характеру взаємозв’язку параметрів мисленнєвих процесів та вікових особливостей математичного творчого мислення.

Публікації автора:

1. Скалич Л.Й. Творче математичне мислення як фактор інтелектуальної обдарованості особистості // Наука і освіта. Спецвипуск. Психологія особистості. – Одеса, 2004. – С. 272-275.

2. Скалич Л.Й. Теоретичні аспекти проблеми розвитку творчого мислення // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету. – Луганськ, 2004. – С. 175-181.

3. Скалич Л.Й. Екологічні засади формування творчого математичного мислення молодших школярів // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – Т.7. Вип. 6. – К., 2005. – С. 318-323.

Основні результати дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців “Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2003), на Днях науки, що проводилися на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, 2004, 2005), а також обговорювалися на засіданні кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.