Анотація до роботи:

Волик О.Т. Діагностика та хірургічна тактика при хронічних порушеннях дуоденальної прохідності у хворих на хронічний калькульозний холецистит. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

Обстежено 253 хворих на хронічний калькульозний холецистит (ХКХ) та 86 хворих на постхолецистектомічний синдромом (ПХЕС), що обумовлений хронічними порушеннями дуоденальної прохідності (ХПДП).

У 50,2 % хворих с ХКХ виявлено ХПДП функціонального (70 %) та механічного (30 %) генезу, що супроводжувалися дуоденогастральним рефлюксом (ДГР) і атрофічним (47 %) або гіперпластичним гастритом (53 %). Розроблена методика оптичної біопсії підвищує точність діагностики рефлюкс-гастриту на 21 %.

Після холецистектомії ХПДП зберігаються у 53 % хворих, у 35 % прогресують. Корекція ХПДП одночасно з холецистектомією, згідно розробленими нами показаннями, усуває їх у 90 % хворих, у 10 % вони регресують. При механічних ХПДП показана операція Стронга чи Робінсона; функціональних – операція Бортолотті. Розроблені методики операції Стронга и Бортолотті за допомогою лапароскопічної техніки не поступаються традиційним.

При ПХЕС, що обумовлений декомпенсованими ХПДП, показана операція: дуоденоєюностомія при механічному ґенезі останніх; виключення дванадцятипалої кишки з пасажу їжі – при функціональному.

У дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання абдомінальної хірургії – покращання результатів хірургічного лікування жовчнокам’яної хвороби та післяхолецистектомічного синдрому, що поєднуються з хронічними порушеннями дуоденальної прохідності на основі визначення їхньої ролі в патогенезі післяхолецистектомічних розладів та розробці показань до хірургічної корекції і методу вибору операції.

1. Неускладнений хронічний калькульозний холецистит у 50,2 % хворих супроводжується хронічними порушеннями дуоденальної прохідності (ХПДП), які у 70 % випадків мають функціональний генез, а у 30 % – механічний. Перебіг функціональних ХПДП у 67 % хворих відбувається за гіпертонічним типом, у 33 % - за гіпотонічним. Серед механічних причин ХПДП найчастішими є артеріомезентеріальна компресія дванадцятипалої кишки (49 %), деформація дуоденоєюнального згину (36 %) та дистальний перідуоденіт (15 %).

2. Дуоденогастральний рефлюкс є облігатним проявом ХПДП у хворих на хронічний калькульозний холецистит, який призводить до морфологічних змін слизової оболонки шлунка у вигляді атрофічного гастриту (47 %) або гіперпластичного гастриту (53 %). Тяжкість гістологічних змін СОШ достовірно збільшується зі збільшенням терміну захворювання, ступеня ДГР, тяжкості ХПДП.

3. Запропонований нами спосіб діагностики дисплазій слизової оболонки шлунка, який грунтується на ідентифікації зони гастробіопсії, що накопичила фотосенсибілізатор гіперфлав і випромінює під дією променя лазера електромагнітні хвилі у діапазоні 600–610 нм, дозволяє підвищити точність діагностики рефлюкс-гастриту на 21 % порівняно з поліпозиційною гастробіопсією.

4. Після холецистектомії при хронічному калькульозному холециститі, що поєднується з ХПДП, порушення моторики дванадцятипалої кишки в терміни від 6 місяців до 7 років зберігаються у 51 % хворих, а у 35 % прогресують, і відповідно збільшується ступінь дуоденогастрального рефлюксу та тяжкість гістологічних змін слизової оболонки шлунка. Після холецистектомії при хронічному калькульозному холециститі, що не поєднується з ХПДП, порушення моторики дванадцятипалої кишки і дуоденогастральний рефлюкс І– ІІ ступеня виникають у 9 % хворих.

5. При поєднанні хронічного калькульозного холециститу з ХПДП показана диференційована хірургічна корекція останніх. Найбільш ефективними методами хірургічного лікування механічних ХПДП, що обумовлені дуоденоєюнальною двостволкою або дистальним перідуоденітом, є операція Стронга; артеріомезентеріальною компресією дванадцятипалої кишки – операція Робінсона; функціональних ХПДП – операція Бортолотті. Виконані за розробленими показаннями, вони забезпечують 90,1 % хороших результатів. Розроблені нами методики операції Стронга і Бортолотті за допомогою лапароскопічної техніки не поступаються таким, що виконуються “відкритим” методом.

6. Лікування хворих на ХПДП після холецистектомії повинно починатися з консервативних заходів, ефективність яких становить 67 %. При їхній неефективності показано оперативне втручання, останнє усуває ХПДП у 81 % хворих. Операцією вибору при декомпенсованих ХПДП механічного генезу повинна бути дуоденоєюностомія; функціонального генезу – виключення дванадцятипалої кишки з пасажу їжі.

Публікації автора:

1. Саенко В.Ф., Иоффе А.Ю., Маркулан Л.Ю., Белянский Л.С., Мишалов В.Г., Волик А.Т. Оптимизация диагностики рефлюкс-гастрита с помощью оптической биопсии // Експериментальна і клінічна медицина. – 1999. – № 3. – С. 27 – 28. (Зібрано матеріал клінічних спостережень, проведено статистичну обробку даних).

2. Мишалов В.Г., Терехов С.Н., Заря И.Л., Маркулан Л.Ю. Теслюк И.И., Осадчий А.И., Волик А.Т. Принципы лечения больных желчнокаменной болезнью, осложненной механической желтухой // ІІ Конгресс гепатологов Украины. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, – 2000. – Випуск 9. – книга 4. – С. 364-369. (Проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

3. Мішалов В.Г., Маркулан Л.Ю., Бурка А.О., Волик О.Т., Осадчий О.І. Хірургічне лікування хронічного калькульозного холециститу, поєднаного з хронічним порушенням дуоденальної прохідності // Шпитальна хірургія.- Тернопіль, – 2001. – № 2, – С. 77–80. (Зібрано матеріал клінічних спостережень, проведено статистичну обробку даних, узагальнення результатів дослідження).

4. Саєнко В.Ф., Маркулан Л.Ю., Білянський Л.С., Волик О.Т. Результати застосування операції Стронга в лікуванні неускладненого калькульозного холециститу, поєднаного з хронічними порушеннями дуоденальної прохідності. ІІ Конгресс гепатологов Украины. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. Випуск 9. – книга 4. – 2000. – С. 393–396. (Зібрано матеріал клінічних спостережень, проведено статистичну обробку даних, узагальнення результатів дослідження).

5. Мішалов В.Г., Маркулан Л.Ю., Волик О.Т. Лікування хворих на постхолецистектомічний синдром, що обумовлений хронічними порушеннями дуоденальної прохідності // Хірургія України. – 2003. – Т. 4, – № 8. – С. 91 – 95. (Зібрано матеріал клінічних спостережень, проведено статистичну обробку даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

6. Спосіб діагностики дисплазій слизової оболонки шлунка при дуоденогастральному рефлюксі О.Ю. Іоффе, Л.Ю. Маркулан, С.Б. Шевелюк, Волик О.Т. Деклараційний патент на винахід. 45878 А, 15.04.2002, Бюл. № 4. (Зібрано матеріал клінічних спостережень, проведено статистичну обробку даних, узагальнення результатів дослідження).

7. Мишалов В.Г., Маркулан Л.Ю., Волик А.Т., Бурка А.А. Хронічні порушення дуоденальної прохідності як фактор ризику ерозивного геморагічного гастриту // Шляхи оптимізації лікування хворих з шлунково-кишковими кровотечами. Науково-практична конференція, Львів, 10 березня 2000 р., С. 81

8. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Маркулан Л.Ю., Волик А.Т. Опыт применения операции De Meestre при постхолецистэктомическом рефлюкс-гастрите // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Сборник научных работ, посвященный 100-летию городской клинической больницы № 2 и 75-летию кафедры хирургии ХМАПО. – Харьков, 2000. - С. 19-20.

9. Бурка А.О., Маркулан Л.Ю., Теслюк І.І., Брюзгіна О.Т., Волик О.Т. Спосіб діагностики гнійного холангіту: в Кн.: “XX з’їзд хірургів України”. – Тернопіль, – 2002. – Том ІІ. – С. 159–161.

10. Бурка А.А., Терехов С.Н, Заря И.Л., Теслюк И.И, Волык А.Т. Диагностика и лечение больных с обтурационной желтухой доброкачественного генеза. в Кн.: “XX з’їзд хірургів України”. – Тернопіль.-2002, – Том II. – С 57 - 58.

11. Мішалов В.Г., Маркулан Л.Ю., Волик О.Т. Результати хірургічного лікування хронічного калькульозного холециститу, що поєднується з хронічними порушеннями дуоденальної прохідності // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. – 2004. - № 1–2. – С. 50–54.