Анотація до роботи:

Колов Г.Б. Діагностика та лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Київ 2008.

Дисертаційна робота присвячена актуальній темі – оптимізації лікування хворих з інфекційними ускладненнями після ендопротезування суглобів. Уточнено та систематизовано фактори ризику виникнення гнійного запалення в ділянці ендопротеза. На підставі клінічних спостережень (91 хворий: 64 – після ендопротезування кульшових суглобів та 27 – колінних) встановлено цінність клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних, мікробіологічних, серологічних та імунологічних методів діагностики гнійно-запального процесу. Виходячи з цього, автором розроблено алгоритм ранньої діагностики гнійного запалення після ендопротезування.

При мікробіологічному дослідженні встановлено перевагу грампозитивної мікрофлори (у 78,6 %), частіше стафілокока (у 66,7 %). На основі серологічного дослідження доведено, що високий рівень антитіл до S.aureus та S.pyogenes одночасно з реакцією на С-РБ має діагностичну інформативність при доопераційному виявленні парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу.

Виявлено, що основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у досліджуваної групи хворих відбувається через гуморальну ланку імунітету, про що свідчить зростання кількості імуноглобулінів класів А, М та G на фоні високих рівнів циркулюючих імунних комплексів.

Удосконалено та впроваджено комплексне лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів, яке складається з передопераційної підготовки, хірургічної санації осередку, консервативної терапії та комплексу реабілітаційних заходів. Впровадження запропонованих заходів дало можливість отримати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних та 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням в кульшовому суглобі та відповідно 74,1 % добрих, 22,2 % задовільних та 3,7 % незадовільних – з нагноєнням в колінному суглобі.

В роботі, на основі клініко-рентгенологічних, мікробіологічних, імунологічних та статистичних досліджень, шляхом систематизації та аналізу факторів ризику, розробки алгоритму діагностики, удосконалення комплексного лікування вирішено актуальне завдання ортопедії: покращити результати лікування хворих з гнійними ускладненнями після ендопротезування кульшового та колінного суглобів.

1. Проведений аналіз клініко-анамнестичних даних свідчить про наявність факторів ризику нагноєння у всіх пацієнтів, яким була виконана операція ендопротезування суглоба. Більшість (76 %) пацієнтів мали хронічні запальні захворювання внутрішніх органів, два або більше хірургічних втручання на суглобі; нестабільність компонентів ендопротезу. Між цими факторами та віком хворого (65 років або більше), статтю (жіноча) і основним захворюванням суглоба (остеоартроз) визначена статистична достовірність.

2. У хворих з гнійними ускладненнями ендопротезування виділено ідентичні за видом мікроорганізми, серед яких домінує грам позитивна мікрофлора (у 78,6 %), частіше стафілокок (у 66,7 %). Найбільш цінним операційним матеріалом для об’єктивної етіологічної діагностики парапротезної інфекції є кісткова тканина. Високий рівень антитіл до S.aureus та S.pyogenes одночасно з реакцією на С-РБ має діагностичну інформативність при доопераційному виявленні парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу.

3. Основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у досліджуваної групи хворих відбувається через гуморальну ланку імунітету, про що свідчить зростання кількості імуноглобулінів класів А, М та G (на 15-60 %) на фоні високих рівнів циркулюючих імунних комплексів (в 2-2,5 рази). Відсутність тенденції до їх нормалізації може свідчити про вірогідність рецидиву гнійного процесу.

4. Найбільш важливим та доцільним у вирішенні проблеми гнійних ускладнень ендопротезування є рання (до 2-3 тижнів) активна діагностика запального процесу. На підставі клінічних спостережень встановлено цінність лабораторних методів діагностики гнійно-запального процесу. Виходячи з цього, в розробленому алгоритмі ранньої діагностики вирішальне значення мають дані рентгенологічних, ультрасонографічних та мікробіологічних досліджень. Практичне застосування розробленого алгоритму ранньої діагностики створює передумови як для збереження імплантату, так і для реендопротезування після його видалення.

5. Ефективна санація гнійно-запального осередку із збереженням ендопротезу суглоба, за нашими даними, найбільш вірогідна лише в перші 1-3 тижні з моменту появи ознак запалення, а також за умови адекватної антибактеріальної та інших заходів консервативної терапії. Довготривале існування активного гнійно-некротичного процесу в області ендопротезованого суглоба передбачає видалення усіх компонентів ендопротезу та цементу.

6. Застосована та впроваджена нами хірургічна санація осередку, консервативна терапія та комплекс реабілітаційних заходів дали можливість отримати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних та 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням в ендопротезованому кульшовому суглобі та відповідно 74,1 % добрих, 22,2 % задовільних та 3,7 % незадовільних – з нагноєнням в колінному суглобі.

Публікації автора:

1. Грицай М.П., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Матеріали Пленуму асоціації ортопедів-травматологів України 23-24 вересня 2004 р. Київ-Вінниця. – С. 33-36.

Автор брав участь у проведенні ретроспективного аналізу історій хвороб.

2. Ліненко О.М., Колов Г.Б. Гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів. Літературний огляд // Літопис травматології та ортопедії. – 2005. - №1-2. – С.128-130.

Автором виконано детальний огляд літературних джерел з проблеми гнійних ускладнень після ендопротезування.

3. Грицай М.П., Колов Г.Б. Ранні гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Клінічна хірургія. – 2006. -№ 11-12. – С.55.

Проводив ретроспективний аналіз лікування та систематизацію отриманих даних.

4. Колов Г.Б. Предиктори виникнення гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Biomedical and biosocial antropology.- 2006.- №7. – С. 134-139.

5. Радченко Д.П., Шароєвська Ю.Д., Сулима О.М., Колов Г.Б. Рентгенологічна семіотика порушень співвідношень та нестабільності компонентів ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба // Променева діагностика, променева терапія. – 2007.- № 2 – С. 31-34.

Автор деталізував та уточнив значення нестабільності компонентів ендопротезу після ендопротезування кульшового суглоба.

6. Грицай М.П., Рой І.В., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Реабілітація хворих з гнійними ускладненнями після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Вісник травматології, ортопедії та протезування – 2007.- № 3 – С. 38-41.

Автор систематизував матеріал та розробив систему реабілітаційних заходів.

7. Грицай М.П., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Спосіб скелетного витягування нижньої кінцівки. Деклараційний патент України на корисну модель №25339 від 10.08.2007. Промислова власність. – Бюл.№12. – 2007.

8. Грицай М.П., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Діагностика та лікування інфекційних ускладнень після ендопротезування колінних суглобів // Вісник травматології, ортопедії та протезування – 2007.- № 4 – С. 20-26.

Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.

9. Грицай Н.П., Линенко А.Н., Печерский А.Г., Колов Г.Б. Особенности диагностики гнойных осложнений после эндопротезирования тазобедренного сустава // материалы конференции ортопедов-травматологов Азербайджана с международным участием 25-26 травня 2007 р. Баку – ; С. 173.

Автор провів аналіз та статистичну обробку матеріалу.