Анотація до роботи:

Заздравнов А.А. Діагностика та лікування хронічного панкреатиту на тлі ішемічної хвороби серця. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.

Дисертація присвячена удосконаленню якості діагностики та лікування хворих на хронічний панкреатит (ХП) на тлі ішемічної хвороби серця (ІХС).

Вивчено поширеність ХП серед хворих на ІХС. Виявлено залежність перебігу захворювання від етіологічних чинників панкреатиту. Визначено стан медіаторів системи запалення, зміни показників перекисного окислення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту, досліджено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету у даної категорії пацієнтів. Виявлені біохімічні зміни у хворих на панкреатит на тлі ІХС, стабільної стенокардії ІІ функційного класу відповідали таким у хворих на ізольовану ІХС, стабільну стенокардію ІІІ функційного класу, що може негативно впливати на

перебіг ІХС, сприяти прогресуванню стенокардії. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих методів лікування: фамотидин, пентоксифілін, креон, пролонговані форми нітросорбіду - для хворих на ХП на тлі ІХС; додатково – прополін – при алкогольному ХП, фраксипарин та ноотропіл – при ішемічному ХП, амізон – при цитомегаловірусному ХП. Основні результати роботи можуть бути використані в лікувально-профілактичних та навчально-виховних закладах.

1. Поширеність ХП серед хворих на ІХС (13,9%) значно перевищує середньопопуляційну (1,06%), що пояснюється негативним впливом зниженої насосної функції серця та атеросклеротичним ураженням судин, які забезпечують кровообіг у ПЗ. Системна гіпоксія при ІХС сприяє фіброзуванню паренхими ПЗ. Наявність єдиних етіопатогенетичних ланок при обох захворюваннях сприяє паралельному ураженню серця і ПЗ, взаємообтяжливому перебігу ХП та ІХС.

2. Клінічні прояви і характер перебігу ХП на тлі ІХС залежать як від фонової патології, так і від етіології панкреатиту. Перебіг ХП на тлі ІХС часто супроводжується маскуванням клінічних проявів одного захворювання іншим. Больовий абдомінальний синдром не є домінуючим у даних хворих (зустрічається лише у ¹/₃ пацієнтів). Прояви інших клінічних синдромів залежать від етіологічного чинника ХП. Для хворих на алкогольний ХП характерні диспепсичний (85,5% пацієнтів) та синдром зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (67,3% хворих), для пацієнтів з ішемічним ХП - синдроми зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (73,1% хворих) та астено-вегетативний (69,2% хворих), у осіб з цитомегаловірусним ХП частіше зустрічаються диспепсичний та астено-вегетативний синдроми (по 90,9% пацієнтів).

3. У хворих на ХП на тлі ІХС, стаб. стен. ІІ ФК збільшується вміст С-РБ (найвищі рівні у пацієнтів з алкогольним – 5,43±0,45 мг/л та цитомегаловірусним ураженням ПЗ – 4,56±0,32 мг/л) та ФНП- (максимальні рівні при алкогольному ХП – 92,4±7,74 нг/л та цитомегаловірусному ХП – 101,3±10,3 нг/л ) порівняно із хворими на ІХС, стаб. стен. ІІ ФК (С-РБ – 1,65±0,13 мг/л, ФНП- – 45,1±4,02 нг/л), що відображає взаємовідносини альтеративної та проліферативної складових запального процесу. Відносно низький вміст С-РБ та ФНП- у сироватці крові хворих на ішемічний ХП на тлі ІХС, стаб. стен. ІІ ФК (відповідно 3,39± 0,27 мг/л і 64,1±5,08 нг/л) обумовлен більш істотним, порівняно з іншими варіантами ХП, значенням проліферативної складової запалення, ніж альтерації. Підвищення вмісту С-РБ (3,12±0,25 мг/л) та ФНП- (59,5±4,91 нг/л) у пацієнтів з ізольованою ІХС, стаб. стен. ІІІ ФК підтверджує наявність запального компоненту при ІХС. У хворих на ХП на тлі ІХС, стаб. стен. ІІ ФК виявлено пряму кореляцію між рівнем С-РБ та активністю еластази сироватки крові (r=+0,45), вмістом трипсину (r=+0,42). Більш істотним є зв’язок між вмістом ФНП- та активністю еластази (r=+0,59), рівнем трипсину (r=+0,56) у сироватці крові. Рівень медіаторів запалення у хворих на ХП на тлі ІХС, стаб. стен. ІІ ФК відповідає або перевищує аналогічні показники у осіб з ІХС, стаб. стен. ІІІ ФК, що може сприяти прогресуванню ІХС, дестабілізації стенокардії.

4. У хворих на ХП на тлі ІХС в умовах дефіциту АОЗ активується ПОЛ. Максимальний дисбаланс ПОЛ та системи АОЗ спостерігається при алкогольному ХП. Підвищення вмісту продуктів ПОЛ на тлі нестачі антиоксидантів у хворих на ХП на тлі ІХС, стаб. стен. ІІ ФК відповідає або перевищує аналогічний показник у хворих на ІХС, стаб. стен. ІІІ ФК, що може відігравати негативну роль у перебізі ІХС.

5. Імунні зсуви у хворих на ХП на тлі ІХС відображають реакцію імунної системи на запальний процес; вони досягають максимуму у пацієнтів з цитомегаловірусним ХП, де мають характер вторинного клітинного імунодефіциту.

6. Грунтовно доведена ефективність запропонованого способу лікування. Етіопатогенетично обгрунтовані схеми терапії справляють виразний протизапальний ефект, усувають прояви дисбалансу ПОЛ на тлі зниження активності системи АОЗ, нормалізують імунологічні зсуви. Запропонована комплексна терапія дозволяє поліпшити ефективність лікувальних заходів, в більш прискорений термін досягти клініко-біохімічної ремісії захворювання.

Публікації автора:

1. Пасиешвили Л.М., Заздравнов А.А. Роль вирусной инфекции в поражении поджелудочной железы у больных ишемической болезнью сердца // Врачебная практика.- 2001.- №4.- С.43-45 (особисто здобувач опрацював літературні джерела, здійснив підбір та обстеження хворих, дослідив вміст ФНП-, провів математичну обробку результатів).

2. Пасиешвили Л.М., Заздравнов А.А. Особенности лечения хронического панкреатита на фоне ишемической болезни сердца // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2001.- Т.2, № 2-3. - С.205-207 (особисто здобувач здійснив обстеження хворих, розробив схеми лікування, провів аналіз отриманих результатів).

3. Заздравнов А.А. Спосіб лікування хронічного панкреатиту у хворих на ІХС // Український медичний альманах. - 2001.- №6.- С. 40-45.

4. Заздравнов А.А. Клініко-сонографічні ознаки хронічного панкреатиту у хворих на ішемічну хворобу серця // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Зб. наук. праць.- Київ; Луганськ; Харків.- 1999. - Вип. 6 (26). - С. 86-92.

5. Заздравнов А.А. Особливості перебігу хронічного панкреатиту у хворих на ішемічну хворобу серця // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Зб. наук. праць.- Київ; Луганськ; Харків. - 2000. - Вип. 5 (31). - С. 102-107.

6. Заздравнов А.А. Состояние глутатионового звена антирадикальной защиты у больных с ишемической болезнью сердца в сочетании с хроническим панкреатитом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - Зб. наук. праць.-Київ; Луганськ; Харків.- 2001. - Вип.1 (33). - С.167 - 172.

7. Пасиешвили Л.М., Заздравнов А.А. Обоснование применения апипрепаратов у больных ИБС в сочетании с хроническим панкреатитом // Зб. наук. праць співробітників КМАПО. - Київ, 2001.- Вип.10, кн.3. - С.622 – 626 (особисто здобувач розробив схеми лікування, провів аналіз та математичну обробку отриманих результатів).

8. Заздравнов А.А. Состояние иммунитета у больных с хроническим рецидивирующим панкреатитом на фоне ишемической болезни сердца // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Зб. наук. праць.- Київ; Луганськ; Харків. - 2001. - Вип.3 (35). - С.29-35.

9. Заздравнов А.А. Критерии диагностики поражения поджелудочной железы у больных ишемической болезнью сердца // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Зб. наук. праць.- Київ; Луганськ; Харків.- 2001.- Вип.4 (36). - С.146-152.

10. Заздравнов А.А., Пасиешвили Л.М. Возможные пути поражения поджелудочной железы у больных ишемической болезнью сердца // Гастроентерологія: Респ. міжвідомч. зб.- Дніпропетровськ, 2001.- Вип. 32.- С.100-104 (особисто здобувач провів клінічне обстеження пацієнтів, дослідив поширеність ЦМВІ серед хворих на ІХС, визначив та оцінив зміни в ліпідному спектрі сироватки крові).

11. Заздравнов А.А. Патогенетическая оценка фактора некроза опухолей у больных хроническим панкреатитом в сочетании с ишемической болезнью сердца // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології.- Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків.- 2001.- Вип.5 (37). - С.202-207.

12. Заздравнов А.А. Медикаментозная коррекция заболеваний поджелудочной железы у больных с ишемической болезнью сердца // Матеріали науково-практ. конф. з міжнародн. участю, присвяченої 75-річчю Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. - Дніпропетровськ. - 2001.- С.398-400.

13. Пасиешвили Л.М., Заздравнов А.А. Оптимизация лабораторной диагностики хронического панкреатита у больных ишемической болезнью сердца // Зб. тезів науково-практ. конф. “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб”.- Харків, 2001. - С.14-15.

14. Пасиешвили Л.М., Заздравнов А.А., Сокруто О.В. Роль фактора некроза опухоли в течении хронического панкреатита у больных ИБС // Материалы 3-го Российского научного форума “Санкт-Петербург – Гастро-2001“. Санкт-Петербург. - С.65 (особисто здобувач визначав вміст ФНО-, провів аналіз отриманих результатів).