Анотація до роботи:

Дука Ю.М. Діагностика і лікування порушень репродуктивної функції при гіперандрогенії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

У дисертаційній роботі представлені клініко-гормональні особливості синдрому гіперандрогенії (ГА) не пухлинного генезу, який поєднується з інсулінорезистентністю та гіперінсулінемією. Проаналізований перебіг вагітності і пологів у жінок із гіперандрогенією.

Проведене дослідження дозволило уточнити патогенетичну значущість виявлення метаболічного синдрому для підвищення ефективності як діагностичного, так і лікувального алгоритмів, що обґрунтувало медико-соціальну ефективність виконаної роботи.

На підставі клінічного дослідження та результатів статистичної обробки отриманого матеріалу розроблені та впроваджені у практику ефективні алгоритми діагностики та лікування синдрому ГА не пухлинного походження різного генезу, що дозволяє запобігти розвитку ожиріння і цукрового діабету 2-го типу, як наслідків інсулінорезистентності та гіперінсулінемії.

Враховуючи те, що інсулінорезистентність є універсальним клінічним фактором у жінок із ГА не пухлинного генезу, до лікувальної програми додавали препарати, які здатні пригнічувати глюконеогенез та мають можливості підвищувати чутливість рецепторів до ендогенного інсуліну (метформін, авандія).

Розроблений підхід до тактики діагностики та лікування порушень репродуктивної функції у жінок із ГА дозволив зменшити прояви інсулінорезистентності в 1,5 рази, знизити масу тіла, відновити овуляторні менструальні цикли у 77,4% пацієнток, а одже, призвів до реабілітації репродуктивної функції.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення питання зниження частоти безплідності, виникнення ускладнень вагіт-ності, пологів та зменшення кількості перинатальних втрат у жінок із андрогенною гіперфункцією яєчників та кори надниркових залоз, яке виявляється в покрашенні діагностичного алгоритму та лікувальної тактики.

1. Клінічними особливостями порушень репродуктивної функції при ГА не пухлинного генезу є первинна безплідність у 49% жінок із первинною оваріальною ГА не пухлинного походження, у 38,6% жінок із ГА сполученого генезу та у 61,5% пацієнток із вторинною оваріальною ГА центрального генезу та вторинна безплідність – у 11%, 6,8% та 7,7% хворих відповідно. ХА спостерігається у 96,4% жінок.

2. Результати клініко-гормонального статусу жінок із ГА не пухлинного генезу дозволили виявити ІР і/або ГІ у 60,9% хворих. Наявність ГІ у жінок із ГА не залежить від маси тіла та генезу надлишкового синтезу андрогенів, але між ІМТ та розвитком інтолерантності до глюкози встановлена пряма кореляційна залежність (r=0,31, р<0,05).

3. Патогенетичні взаємовідношення між нейроендокринною регуляцією репродуктивної функції і виникненням ІР та ГІ впливають не тільки на ступінь їхніх клінічних проявів, але і на ефективність реабілітації репродуктивної функції. Своєчасна, патогенетично зумовлена лікувально-реабілітаційна програма у хворих із ГА, яка враховує наявність МС дозволяє добитися реабілітації менструальної функції у 77,4% пацієнток, домогтися відновлення репродуктивної функції у 44% хворих.

4. Використання диференційно-діагностичної проби з АКТГ 36-годинної дії з метою визначення джерела надлишкового синтезу андрогенів у жінок із синдромом ГА є найбільш доцільним, оскільки при проведенні цієї проби не враховується день менструального циклу і вона дозволяє підтвердити наявність наднирковозалозної дисфункції.

5. Жінки із ГА належать до групи високого ризику з розвитку ускладнень гестації та перебігу пологів: загроза переривання вагітності - 80,6%, плацентарна недостатність – 83,8%, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія і затримка внутрішньоутробного розвитку плоду – 35,5%, пізній гестоз - 83,8%, несвоєчасне відходження навколоплідних вод - 61,3%, аномалії пологової діяльності 67,7%. У зв'язку з цим у них повинна проводитися превентивна підготовка до вагітності з урахуванням типу порушення менструальної функції, джерела надлишкового синтезу андрогенів, наявності або відсутності метаболічних порушень (препарати глюкокортикоїдного ряду, естрогени, антиандрогени, препарати, які впливають на обмін вуглеводів та рівень інсуліну).

6. Діференційно-діагностичний алгоритм виявлення порушень репродуктивної системи при ГА окрім обов`язкових досліджень повинен включати визначення ІМТ, вимірювання ОТ, розрахунок співвідношення ОТ/ОС, проведення тесту толерантності до глюкози з одночасним дослідженням рівня інсуліну натще.

7. Лікувальний комплекс у жінок із ГА повинен включати поряд із антиандрогенами, також редукційну дієту, препарати, які мають можливість знижувати рівень ІР та ГІ у цих хворих. Корекція метаболічних порушень комплексним впливом препаратів метформін та авандія дозволяє знизити масу тіла, рівень Т в середньому з 5,2±0,17 до 3,2±0,25 нмоль/л, рівень ІР в 1,5 раза, домогтися відновлення репродуктивної функції у 44% хворих.

Публікації автора:

1. Паливода Л.В., Дука Ю.М. Ризик виникнення гестозу у жінок з індукованою вагітністю //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Абрис. – 2000. – С.231-232. (Автору належить обстеження жінок з індукованною вагітністю та визначення груп ризику на виникнення пізнього гестозу.)

2. Дубоссарская З.М., Дука Ю.М., Дубоссарская Ю.А. Дифференцированная тактика ведения и лечения эндокринного бесплодия // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Фенікс, 2001. - С.246-247.(Автору належить обстеження жінок з ендокринною безплідністю).

3. Дука Ю.М. Опыт лечения нарушений репродуктивной функции у женщин с гиперандрогенией //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Інтермед. – 2003. – С.461-465. (Робота виконана самостійно).

4. Дубоссарская З.М., Дука Ю.М., Ломазова Т.Я. Фармацевтична корекція ендокринних порушень у жінок із хронічною ановуляцією та гіперандрогенією //Клінічна фармація. - Харьков. – 2003. – Т.7, №3.- С.24-26. (Автору належить розробка схем лікування.)

5. Дубоссарская З.М., Дука Ю.М. Патогенетичне обгрунтування діагностичного алгоритма у хворих з синдромом полікистозних яєчників //Медичні перспективи. – Дніпропетровськ. – 2004. – Т9., №1. – С.67-69. (Автору належить обстеження жінок з синдромом полікистозних яєчників та розробка IV етапу діагностичного алгоритму.)

6. Дука Ю.М. Інсулінорезистентність у жінок з гіперандрогенією: критерії діагностики та методи корекції // Медичні перспективи. – Дніпропетровськ. – 2004. – Т9., №2. – С. 97-100. (Робота виконана самостійно).

7. Дубоссарская З.М., Дука Ю.М. Опыт лечения фоновых заболеваний шейки матки препаратом “Солковагин” //Медицина сегодня и завтра. – Харьков. – 2001. - №3.- С.98-99. (Автору належить обстеження жінок з фоновими захворюваннями шийки матки.)

8. Дубоссарская З.М., Дука Ю.М., Гончаренко В.М., Попова А.Д. Сучасна концепція терапії звичної втрати плода //Клінічна фармація. - Харьков. – 2003. – Т.7, №3.- С.21-22. (Автору належить обстеження жінок зі звичною втратою плоду).

9. Дука Ю.М., Кулагіна Т.О., Ломазова Т.Я. Досвід лікування ретенційних утворень яєчників //Клінічна фармація. - Харьков. – 2003. – Т.7, №3.- С.146-151.(Автору належить розробка схем лікування.)

10. Патент 65492А України МПК А61Р5/00 /Дубоссарська З.М., Дука Ю.М., Березницька Г.Г. (Україна) - №20031211450; Заявл.12.12.2003; Опубл.15.03.2004. Бюл. 3. (Автору належить розробка схеми лікування.)

11. Дука Ю.М. Лечение бесплодия у женщин с гиперандрогенией //Актуальные вопросы валеологии, экологии, традиционной и нетрадиционной медицины. – Днепропетровск,2003. – С.54-57. (Робота виконана самостійно).