1. Вперше на основі опрацьованих документальних джерел та літературних матеріалів проведено комплексне дослідження творчої спадщини відомого вченого та інженера-залізничника А.А. Абрагамсона (1854-1924) в контексті розвитку транспорту і комунального господарства. Показано значення його праць для розвитку тих галузей технічних знань, у яких він працював: в галузі транспорту (колія, штучні споруди, колійне господарство) та в галузях комунального господарства (будівництво міського транспорту (трамваю), фунікулеру та каналізаційної системи). 2. Удосконалено періодизацію життя та діяльності А.А. Абрагамсона: а) одеський період (1854-1872), з підперіодами: дитинство (1854-1860), навчання у другій одеській гімназії (1860-1868) та у Новоросійському (Одеському) університеті (1868-1872); б) швейцарський період (1872-1877), навчався в Цюріхському політехнікумі; в) санкт-петербурзький період (1877-1879), навчання у Інституті інженерів шляхів сполучення; г) київський період (1879-1910), праця на Південно-Західних залізницях; д) московський період (1910-1924), начальник служби шляхів і споруд Московсько-Ярославсько-Архангельської залізниці. 3. З'ясовано, що формування наукового світогляду А.А. Абрагамсона відбувалося під впливом розвитку транспорту і комунального господарства України останньої чверті XIX – початку XX ст., які зумовили зацікавлення молодого вченого в галузі техніки. Його наукові погляди також формувалися під впливом ідей та поглядів викладачів Інституту інженерів шляхів сполучення у Санкт-Петербурзі: С.В. Кербедза, М.І. Липина, П.П. Мельникова та ін. 4. Проаналізовано наукові праці вченого, встановлено істотній внесок А.А. Абрагамсона у розвиток теорій і принципів залізничного мостобудування (будівництво мосту через р. Оку), будівництво трубопровідних систем, верхньої будови міських залізниць. Ним вперше було складене зведення про міські залізниці, їх тогочасний розвиток і значення; підготовлено огляд розвитку каналізації м. Києва та рекомендації для її перебудови; вчений брав активну участь у будівництві фунікулеру і пуску на лінію першого електричного трамваю у Києві. А.А. Абрагамсон розробляв і впроваджував на залізницях України електричні контрольні прилади, вирівнювальні прилади на залізничних мостах, з'ясовував можливості застосування електричної тяги на магістральних залізницях і проводив дослідження швидкісного руху поїздів. Одним із перших досліджував техніку, призначену для очищення колій від снігу. Результати наукових досліджень вченого та інженера відображені у відомих журналах „Инженер” (Київ), „Железнодорожное дело”, „Инженерный журнал” і налічують понад сотню наукових праць. Ці праці дають змогу об'єктивно відтворити події розвитку вітчизняного транспорту і комунального господарства на межі XIX-XX століть. 5. Значною була громадська діяльність А.А. Абрагамсона. За участю А.А. Абрагамсона 30 червня 1902 р. у м. Києві почала свою діяльність "медична рятувальна станція" – третя в Російській імперії (після Варшави та Лодзі) станція швидкої медичної допомоги. Предметом особливої гордості станції були шість санітарних карет з конями, придбаними на пожертвування приватних осіб – А.А. Абрагамсона, В.В. Контовича, М.А. Терещенка і Товариства Київських велосипедистів-любителів. Він був також біля джерел розвитку вітрильного руху у Києві (1887 р. був створений перший Київський річковий яхт-клуб). 5 липня 1912 р. Інвалідний будинок для залізничних службовців і робітників у Москві було перетворено на Будинок імператора Олександра ІІ. Засновано Комітет із справ цього будинку. До його складу входив член Правління товариства Московсько-Казанської залізниці А.А. Абрагамсон. 22 листопада 1914 р. був освячений лазарет інженерів шляхів сполучення у Москві, де лікувалося близько 250 осіб. Головою комітету при цьому лазареті було призначено А.А. Абрагамсона. Важливою була меценатська діяльність А.А. Абрагамсона. Він постійно виділяв кошти на створення іменних стипендій і премій. 6. Встановлено важливу роль А.А. Абрагамсона як історика науки і техніки. Більшість робіт вченого мали світоглядну спрямованість. Його праці відігравали важливу роль не тільки в науковому середовищі, але і серед значної кількості звичайних інженерів та науковців. Найбільш значними працями в данному аспекті є: „Киевский Политехнический Институт императора Александра II-го” (1898), „Первое столетие Ведомства путей сообщения” (1898), „Столетний юбилей Института инженеров путей сообщения императора Александра I” (1910), „Очерк деятельности механико-строительного отдела Киевского отделения Императорского Русского Технического общества за истекшее сорокалетие” (1911), „Тридцатипятилетие журнала „Инженер” (1917). 7. З'ясовано внесок А.А. Абрагамсона у розвиток вітчизняної галузевої періодики. Він був тривалий час членом редколегії, а з 1908 по 1917 р. – головним редактором журналу „Инженер” у Києві. В дисертації також показано, що життя та діяльність А.А. Абрагамсона тісно перепліталися із долею багатьох визначних діячів наукового і культурного життя тогочасної України та Європи. Наукові ідеї єднали його з О.П. Бородіним, С.Ю. Вітте, М.О. Демчинським, Д.І. Журавським, Л.М. Леві, М.С. Філоненком, а також із зарубіжними вченими: К.Ф. Максом Марією фон Вебером, Карлом Кульманом, Уільямсом Сіменсом, Людвігом Тетмайером, П.М. Лессартом та ін. Список опублікованих праць за темою дисертації : 1. Обуховський В.В. Внесок А.А. Абрагамсона у розвиток інженерної науки в Україні // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2005. - Вип. 21. – С.153-160. 2. Обуховський В.В. Внесок А.А. Абрагамсона в розбудову міських залізниць // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2005. - Вип. 22. – С.179-184. 3. Обуховський В.В. Внесок А.А. Абрагамсона в розвиток каналізації м. Києва // Дослідження з історії техніки. - 2006. – Вип. 8. – С. 98-105. 4. Обуховський В.В. А.А. Абрагамсон як історик науки і техніки // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2007. - Вип. 32. – С.185-198. 5. Обуховський В.В. Про творчі взаємини О.П. Бородіна (1848-1898) і А.А. Абрагамсона (1854-1924) // Дев'ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки (23 квітня 2004 р., м. Київ): Мат. конф. – К., 2004. – С.94-97. 6. Обуховський В.В. Абрагамсон Артур Адольфович // Історія освіти, науки і техніки в Україні / Мат. II конф. молодих вчених та спеціалістів (27-28 травня 2004 р., м. Київ). - К., 2004. – С.139-141. 7. Обуховський В.В. Внесок А.А. Абрагамсона в розбудову каналізації м. Києва // Десята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки (27 травня 2005 р., м. Київ): Мат. конф. – К., 2005. – С.92-95. 8. Обуховський В.В. Наукова і громадська діяльність А.А. Абрагамсона // Мат. 4-ї Всеукр. наук. конф. „Актуальні питання історії техніки”. – К.: ЕКМО, 2005. – С.123-125. 9. Обуховський В.В. До історії розвитку київських міських залізниць (дореволюційний період) // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління. Тези доповідей третьої науково-практичної конференції: Ч.2. Економіка і управління / Київський університет економіки та технологій транспорту. – К., 2005. – С.118-119. 10. Обуховський В.В. Діяльність А.А. Абрагамсона в журналі „Інженер” // Мат. 5-ї Всеукр. наук. конф. „Актуальні питання історії техніки”. – К.: ЕКМО, 2006. – С. 84-87. 11. Обуховський В.В. Історія створення та діяльності Російського економічного товариства // Дванадцята всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів. 20 травня 2007 р., м. Київ.: Мат. конф. – К., 2007. – С. 152-155. | 