Анотація до роботи:

Жорнік Н.І. Діяльність науково-технічної школи професора М.Ф. Семка у контексті розвитку науки про різання матеріалів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.28.01 – історія техніки. – Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено аналізу діяльності науково-технічної школи професора М.Ф. Семка і визначенню її місця та ролі у становленні і розвитку науки про різання матеріалів в Україні. Вперше виконано комплексне дослідження наукової, науково-організаційної, громадської та педагогічної діяльності вченого. Розроблено науково обґрунтовану періодизацію розвитку науки про різання матеріалів на основі розмежування окремих періодів часом винайдення нових інструментальних матеріалів. Досліджено еволюцію цієї галузі технічних наук в Україні у світовому контексті і діяльність українських вчених: К.О. Зворикіна, В.С. Кнаббе, В.Е. Тіра, Н.Й. Рєзнікова, В.М. Бакуля, М.Ф. Семка. Вперше системно досліджено діяльність науково-технічної школи М.Ф. Семка, на основі чого уточнено визначення такої школи.

Дисертаційне дослідження, що проведене на основі узагальнення широкого кола джерел, дозволило здійснити цілісний історико-науковий аналіз діяльності науково-технічної школи професора М.Ф. Семка, визначити її місце і роль у становленні і розвитку науки про різання матеріалів в Україні і дійти наступних висновків.

1. Колектив науковців, що склався на базі кафедри „Різання матеріалів і різальні інструменти” Харківського політехнічного інституту під керівництвом М.Ф. Семка за всіма ознаками є науково-технічною школою, поняття якої доповнено і визначено наступним чином. Науково-технічна школа – це творчий колектив працівників науки і виробництва, що функціонує під керівництвом авторитетного вченого-організатора в межах оригінального наукового напрямку, що постійно розвивається і продукує нові розгалужені напрямки, з позитивним морально-психологічним кліматом в середовищі колективу, із своїм стилем роботи і методами дослідження, що націлені на досягнення вагомих результатів, які мають важливе значення для вирішення комплексу соціально-економічних, екологічних і гуманітарних проблем суспільства, та здобув авторитет, громадське і міжнародне визнання у певній галузі науки і техніки.

2. Тематика досліджень науково-технічної школи М.Ф. Семка, спиралась на теоретичні і практичні досягнення попередників. До середини ХІХ ст. обробка матеріалів різанням була лише справою практиків. Еволюція цієї технології відбувалася за індуктивним методом, тобто шляхом переходу від часткових фактів до часткових законів, а від них до добре перевірених загальних принципів. Системно пов’язані крупні технічні рішення попередніх століть надали у розпорядження перших дослідників процесу різання механізований металорізальний верстат з приводом від універсального парового двигуна, інструмент із термозміцненої вуглецевої інструментальної сталі, а також структуровану кінематику цього процесу.

3. Системні наукові дослідження механіки і фізики процесу різання матеріалів здійснено в Україні І.А. Тіме, К.О. Зворикіним і Я.Г. Усачовим. Ф. Тейлору належать розробка швидкорізальної сталі і дослідження стійкості інструменту. В цілому у 1848–1914 рр. закладено основи механіки і фізики процесу різання, стійкості інструменту, а також комплекс методик і приладів для досліджень, що дозволяє вважати ці роки періодом становлення обробки матеріалів різанням як галузі технічних наук.

4. Основою досліджень обробки матеріалів різанням в Україні був науковий потенціал і матеріальна база Харківського технологічного інституту, де експериментами К.О. Зворикіна уперше поєднано явища у площині зсуву і у зоні контакту стружки з передньою поверхнею інструменту з геометрією останнього. Наукова робота ученого в галузі механіки процесу різання за своєю методологією і концентрацією ідей, залишалась неперевершеною протягом наступних чотирьох десятиліть. У цьому ж вищому навчальному закладі, першим в Україні поставив і розпочав читати студентам курс лекцій з механічної технології В.С. Кнаббе. Він також вперше дослідив фрезерування з позицій загальнонаукових принципів обробки деталей різанням. Ці вчені своєю діяльністю позначили основний напрямок досліджень майбутньої науково-технічної школи М.Ф. Семка.

5. У 20-і роки усі вітчизняні дослідження у галузі обробки матеріалів різанням були спрямовані на застосування вже відомих наукових результатів попередників для потреб промислового виробництва. На кафедрі технології металів і дерева, яку очолював професор ХТІ В.Е. Тір, було виведено рівняння для проектування технологічного процесу. Створення наприкінці 20-х років твердих сплавів сприяло інтенсифікації досліджень обробки різанням. На кафедрі „Холодна обробка металів різанням” Харківського механіко-машинобудівного інституту, яку очолював Н.Й. Рєзников у 1930–1941 рр., було розгорнуто наукові дослідження механіки процесів різання, стійкості нового матеріалу „побєдіт”, теплових явищ у зоні різання. Характерними ознаками діяльності кафедри стали впровадження наукових розробок у виробництво, виконання робіт за програмою Комісії по різанню металів, підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, опублікування підручників і монографій. У це десятиліття закладено основи науково-технічної школи різання матеріалів – визначено стрижневий напрямок досліджень, сформовано кістяк колективу, підготовлено молодого науковця з усіма ознаками майбутнього лідера школи – М.Ф. Семка.

6. Підтверджено, що основними рисами лідера колективу, який займається науково-технічними проблемами фундаментального і прикладного значення, повинні бути великий творчий потенціал, сміливість і наполегливість у прийнятті й реалізації рішень, вміння бачити перспективу розвитку наукового напрямку, правильно оцінювати здібності й можливості виконавців, виявляти творчі індивідуальності та спрямовувати їх на колективну творчість, що є гарантом успішного функціонування школи та її розвитку, примноження успіхів у досягненні кінцевих результатів наукового пошуку. Однією з ознак науково-технічної школи М.Ф. Семка є розгортання нових напрямків досліджень і утвердження на цій основі дочірніх шкіл, що сприяє збагаченню традиції школи і визнанню її здобутків у країні і за кордоном.

7. Встановлено характерні особливості науково-технічної школи М.Ф. Семка: поєднання науково-дослідної роботи і навчального процесу; модернізація існуючих навчальних курсів і започаткування нових, в основу яких покладено наукові розробки вчених школи; створення нових спеціальностей і спеціалізацій у зв’язку з потребами промислового виробництва; постійне впровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій.

8. Міжнародна співпраця науково-технічної школи фізики процесів різання матеріалів М.Ф. Семка відзначається тривалістю і сталістю, що збагачує наукові потенціали партнерів і сприяє поліпшенню підготовки інженерних і наукових кадрів.

9. Встановлено причинно-наслідковий зв’язок відрізків прискореного розвитку обробки матеріалів різанням з часом створення нових інструментальних матеріалів: бронзи; сталі (маловуглецевої, високовуглецевої термозміцненої, легованої інструментальної, швидкорізальної); твердих сплавів; мінералокераміки; синтетичних надтвердих матеріалів і полікристалічних композитів, на основі чого запропоновано нову періодизацію розвитку науки про різання матеріалів, згідно з якою окремі періоди розмежовуються часом створення нових інструментальних матеріалів. Такі події сприяють виникненню нових напрямків досліджень.

10. Результати дослідження впроваджено у навчальні курси технологічних дисциплін чотирьох національних технічних університетів.

Публікації автора:

1. Зубарь В.П. Тимчук А.Г., Жорник Н.И. Реализация особенностей процесса резания инструментом из СТМ // Резание и инструмент. – Харьков: ХПИ. – 1993. – Вып. 47. – С. 117–118. (Здобувачу належить аналіз джерел і експериментальних результатів, а також висновки)

2. Гладких Л.И., Колупаева З.И., Тимчук А.Г., Зубарь В.П., Жорник Н.И. Высокопроизводительный материал на основе алмаза для лезвийной обработки // Резание и инструмент. – Харьков: ХГПУ. – 1994. – Вып. 49.– С. 57–60. (Здобувач виконала порівняльний аналіз і узагальнення результатів дослідження зносостійкості інструменту)

3. Жорник Н.И. Особенности формирования качества поверхности при лезвийной обработке инструментом из ПСТМ деталей из закаленных сталей // Резание и инструмент в технологических системах. – Харьков: ХГПУ. – 1997. – Вып. 51. – С. 250–252.

4. Зубарь В.П., Тимчук А.Г., Жорник Н.И. Особенности лезвийной обработки закаленных сталей // Резание и инструмент в технологических системах.– Харьков: ХГПУ. – 1998. – Вып.52. – С.258–260. (Здобувач вивчила вплив швидкості різання на шорсткість обробленої поверхні)

5. Доброскок В.Л., Жорник Н.И. Совершенствование конструкции инструментальных пластин из современных материалов для прецизионной лезвийной обработки // Надежность режущего инструмента и оптимизация технологических систем. – Краматорск: Донбасская госуд. машиностроит. акад. – 1999. – С.59–62. (Здобувач визначила перспективи розвитку інструменту із НТМ)

6. Жорник Н.И. Научные школы механиков-машиностроителей Харьковского политехнического: экскурс в историю // Вчені записки Харківського гуманітарного ін-ту “Народна українська академія”. – Х.: НУА, 2001. –Т. 6-ІІ. – С.172–174.

7. Жорнік Н.І. Рання історія вітчизняних наукових шкіл у вищих технічних закладах України // Зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія: Історія та географія.– Х.: ОВС, 2001. – Вип.8. – С. 56-61.

8. Жорник Н.И. Экскурс в историю развития отечественной науки о резании материалов // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». – Х.: НТУ „ХПІ”. – 2001. – № 6. – С.81–84.

9. Жорник Н.И. Высокие технологии: развитие и кадровое обеспечение. Интерпартнер-2000 // Резание и инструмент в технологических системах. – Харьков: НТУ „ХПИ”. – 2001. – Вып.59.– С.212–215.

10. Посвятенко Е.К., Жорнік Н.І. Розвиток науки про різання матеріалів в Україні: періоди, школи, постаті перспективи // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. – К.: НТУ, 2001. – Вип. 12. – С. 421–430. (Здобувачеві належать постановка завдання дослідження, пошук і обробка літературних і архівних джерел, визначення маловідомих фактів з діяльності учених, узагальнення отриманих результатів)

11. Бєсов Л.М., Грабченко А.І., Жорнік Н.І. Засновник науки про різання матеріалів (до 140-річчя від дня народження К.О.Зворикіна) // Наука та наукознавство. – 2001. – № 3. – С.101–107. (Здобувачем здійснено історико-науковий аналіз праць Зворикіна, введено до наукового обігу нові документи)

12. Смоловик Р.Ф., Жорник Н.И. Роль и значение руководителя научно-исследовательского коллектива // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту “Народна українська академія”. – Х.: НУА, 2002.–Т. 8. – С. 165–172. (Здобувачем визначено риси лідера наукової школи нового типу)

13. Жорнік Н.І. Два вузи – одна доля // Зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія: Історія та географія. – Х.: ОВС, 2002.–Вип.10.– С. 38–45.

14. Жорнік Н.І. Розвиток знань про процеси різання матеріалів з найдавніших часів до початку ХХ століття // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. – 2002. – Вип.15. – С. 84–88.

15. Бєсов Л.М., Жорнік Н.І., Звонкова Г.Л. Наукові школи НТУ „Харківський політехнічний інститут”: історико-методологічний аспект // Дослідження з історії техніки: Зб. наук. пр. – К.: ІВЦ Вид-во „Політехніка”. – 2003. – Вип.2. – С.93–99. (Здобувачеві належить дослідницький матеріал і узагальнення стосовно школи М.Ф. Семка)

16. Жорник Н.И. Деятельность научно-технической школы физики процессов резания материалов профессора М.Ф. Семко // Резание и инструмент в технологических системах.– Харьков: НТУ „ХПИ”.– 2003.– Вып. 64.– С.89-102.

17. Жорнік Н.І. Історичні межі періоду становлення науки про різання матеріалів // Резание и инструмент в технологических системах. – Харьков: НТУ „ХПИ”. – 2004. – Вып.66. – С.47–60.

18. Литовченко П.И., Урбанович В.И., Мироненко А.А., Жорник Н.И. Общий подход к учету физико-механических параметров обработки при разработке математического обеспечения САПР режущих инструментов // Тез. докл. междунар. науч.-техн. конф. „Высокие технологии: моделирование, оптимизация, диагностика”. – Харьков: ХГПУ, 1994. – С. 143–144. (Здобувач здійснила перевірку математичних моделей утворення траєкторії складних поверхонь)

19. Тимчук А.Г., Зубарь В.П., Самохвалов Н.В.,Стрельницкий В.Е., Жорник Н.И. Применение алмазных покрытий для повышения работоспособности инструмента // Тез. докл. междунар. науч.-техн. семинара „Высокие технологии: моделирование, оптимизация, диагностика”. – Харьков: ХГПУ, 1995. – С.126–127. (Здобувачем виконано випробування працездатності інструменту з алмазними покриттями)

20. Жорник Н.И., Зубарь В.П. Лезвийный инструмент из ПСТМ и новые технологические процессы // Тр. междунар. науч.-техн. конф. „Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье”. – Харьков: ХГПУ, 1997. – Ч.2.– С. 258–260. (Здобувачем визначені області застосування лезового інструменту із ПСТМ взамін абразивної обробки)

21. Жорник Н.И. Развитие науки о резании материалов и применение новейших технологий в промышленности и образовании // Материалы междунар. наук.-практич. конф. „Наука и социальные проблемы общества: человек, техника, технология, окружающая среда”. – Харьков: НТУ „ХПИ”, 2001. – С.63–65.

22. Жорнік Н.І. Наукові школи процесів різання матеріалів в Україні: історія, сучасний стан, прогноз розвитку // Матеріали 2-ї міжнар. наук.-практич. конф. „Сучасні проблеми науки та освіти”. – Х.: ХНУ ім. Каразіна, 2001. – Ч.1. – С. 172–173.

23. Жорнік Н.І. Наукові школи в структурі вузівських навчальних програм // Наука–навчанню: Зб. матеріалів наук. читань – К.: Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2001. – С.18–20.

24. Жорнік Н.І. Проблеми глибини предметно-орієнтованої історичної інформації в розвитку науки і техніки // Доп. міжнар. наук.-практ. конф. „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я”. – Х.: НТУ „ХПІ”, 2002. – С. 445–447.

25. Жорник Н.И., Смоловик Р.Ф. Роль и значение индивидуального и коллективного труда в сфере научных исследований // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. – Х.: НТУ “ХПІ”. – 2002. – Ч.2. – С. 350–357. (Здобувачем запропонована типологія науковців і їх оптимальний склад у дослідницьких колективах)

26. Жорник Н.И. Особенности научно-технической школы физики процессов резания проф. М.Ф. Семко // Доп. міжнар. наук.-практ. конф. „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я”. – Х.: НТУ „ХПІ”, 2003. – С.620.

27. Жорнік Н.І. Міжнародне співробітництво науково-технічної школи проф. М.Ф. Семка // Матеріали 2-ї Всеукр. наук. конф. „Актуальні питання історії техніки”. – К.: „ЕКМО”, 2003. – С. 74–78.

28. Жорнік Н.І. До питання про визначення історичних меж періоду становлення науки про різання матеріалів // Доп. міжнар. наук.-практ. конф. „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я”. – Х.: НТУ „ХПІ”, 2004. – С.118.