У висновках стисло сформульовані основні положення, які обгрунтовані автором під час дослідження. У дисертації констатується, що ОВС Криму остаточно були створені на початку 1921 р. Вищим керівним центром для ОВС автономії було Кримське губернське управління, у якому протягом всього свого існування відбувалися якісні і кількісні зміни, які проводилися з метою пошуку кращих організаційних форм. Переборюючи організаційні труднощі, керівництву губернського управління до весни 1921 р. вдалося створити на півострові сім повітово-міських апаратів РСМ, які до листопада того ж року остаточно набули стабільної структури і стрункий штатний розклад. Данний період необхідно вважати організаційним. Цим пояснюється досить низька ефективність діяльності Кримських ОВС (особливо у 1921 – 1922 рр.), які часто виявлялися нездатними виконувати завдання по боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку. Не зважаючи на це, фундамент, закладений на початку 1921 р., став тією основою, на якій продовжувалося будівництво міцних, дійових органів охорони правопорядку. В роки нової економічної політики суттєві зміни відбулися у діяльності практично всіх без винятку органів правопорядку. В першу чергу курс на зміцнення законності позначився на характері діяльності ОВС. У листопаді 1921 року в складі Раднаркому Кримської АРСР було створене НКВС автономії. Одночасно зі створенням Народного комісаріату внутрішніх справ проводилася велика робота з організації в його структурі Головного управління міліції, основою якого стало Кримське губернське управління РСМ. Головміліція Криму, як одне з центральних управлінь НКВС того періоду, наділялася широкою компетенцією. На неї покладалися завдання загального управління діяльністю всіх кримських ОВС. Незважаючи на підзвітність НКВС РРФСР, наркомат внутрішніх справ Кримської АРСР мав відому частку самостійності, особливо в питаннях втілення в життя місцевих адміністративно-правових актів, які деколи випереджали аналогічні постанови радянського уряду. На відміну від РРФСР, де НКВС продовжувало охоплювати всі сторони адміністративного життя перебудова адміністративного апарату Криму проходила дещо інакше. Так, відразу після ліквідації самого НКВС Кримської АРСР, всі його структурні підрозділи реорганізувалися в самостійні республіканські управління і бюро. У результаті ліквідації НКВС і створення Центрального адміністративного управління Кримської АРСР, яке було обумовлено необхідністю подальшого удосконалення структури і методів роботи ОВС, вдалося більш ніж на половину скоротити штати всіх ланок органів міліції і значно зменшити витрати на їх утримання. Користуючись побутовими труднощами післявоєнного часу, напівголодного існування і злидарського матеріального становища ОВС, в органи міліції стали проникати випадкові і ненадійні люди. Це приводило до малого відсотку розкриття злочинів і навіть до злочинних проявів серед особового складу ОВС. У результаті репресивних чищень ОВС за партійними і класовими ознаками кількість співробітників кримської міліції в період з 1921 по 1923 рр. була скорочена з 3317 до 827 осіб. Для порівняння необхідно сказати, що на початку XX ст. в 15 міських і 8 повітових поліцейських управліннях Таврійської губернії проходили службу півтори тисячі осіб. Очевидний той факт, що на початку 1921 р. організаційні проблеми РСМ більшовиками, хоч і важко, але все-таки вирішувалися, то кадрове питання було для них дійсним лихом. З метою поповнення ОВС Кримської АРСР достатньо підготовленим особовим складом, для керівництва міліцією на місцях і виконання завдань по охороні громадського порядку, в грудні 1921 р. при Головміліції були організовані постійно діючі командні курси РСМ. Це було природним і необхідним доповненням заходів щодо удосконалювання добору і розміщення кадрів, ліквідації неграмотності і малограмотності серед співробітників ОВС. Ці курси були першим і єдиним закладом такого типу не тільки в Криму, але і на всій території РРФСР. Використовуючи численні й різноманітні форми діяльності, ОВС Кримської АРСР проводили широкий спектр заходів щодо охорони громадського порядку, боротьби з кримінальним бандитизмом та злочинністю. Крім цього, ОВС Кримської АРСР сприяли органам НК – ДПУ (ОДПУ) у боротьбі з особливо небезпечними державними злочинами та в проведенні інших заходів по охороні державної безпеки. Як надалі засвідчила оперативна діяльність ОВС, для повної ліквідації кримінального бандитизму та злочинності було недостатньо тільки силових і репресивних заходів, які виправдали себе у воєнний час, тепер їх необхідно було доповнювати широким спектром соціально-економічних перетворень, з постійною опорою на широкі кола місцевого населення. На підставі дослідження констатується, що протягом громадянської війни міській злочинності не приділялося належної уваги, в той час, як вона, завдяки низькій загальній культурі і недостатністі освіти більшої частини населення Криму, професійної злочинності, яка збереглася з царських часів, голоду і безробіттю післявоєнного періоду, зросла в порівнянні з 1901 р. більш як у 2 рази. На основі вивчення широкого кола архівних документів і статистичних даних було встановлено, що у 1924 – 1925 рр. відсоток розкриття злочинів був більшим ніж в УРСР та РРФСР. На це, у визначній мірі, вплинула і та обставина, що розшук в автономії, на відміну від РРФСР та УРСР, так і не був виділений з ОВС в самостійну оперативно-адміністративну одиницю. У випадку реалізації цього плану порушувалась б взаємозалежна робота ОВС в справі охорони громадського порядку, профілактики та розкриття злочинів. Аналіз результатів оперативної роботи ОВС Кримської АРСР показав, що найкращі справи були в Ялтинському карному розшуку, де працювали кращі кримські дактилоскопісти і розшуковці. Головна особливість роботи ОВС в курортному місті – це сезонне навантаження співробітників РСМ. Влітку, за рахунок відпочиваючих, цифра населення, прибувшого на відпочинок, зростала у 10 – 15 разів. А штати міських управлінь РСМ південнобережжя розраховувався зовсім не на цей наплив людей. Крім цього, особисту небезпеку становили візити професійних злодіїв – гастролерів, які приносили місцевому карному розшуку за сезон до 75% зареєстрованих крадіжок особистого майна, пограбувань, випадків вживання наркотичних речовин та незаконних валютних операцій. Практичний перехід до НЕПу передбачав значне розширення адміністративної діяльності ОВС. У 1921 – 1925 рр. робота РСМ стає набагато складнішою і різноманітнішою, у неї вперше з’являються невластиві їй дозвільні функції і можливість застосування різноманітних мір адміністративного стягнення. Стосовно правопорушників застосовувались такі заходи, як затримання, адміністративний арешт, штрафи, реквізиції тощо. Широко використовуючи у своїй повсякденній діяльності нові методи роботи, кримським ОВС вдалося скоротити обіг незаконної торгівлі і спекуляції, кількість порушень громадського порядку та незаконних валютних операцій, випадків самогоноваріння, проституції, хуліганства, посадових злочинів тощо.Складовою частиною роботи ОВС була турбота про врятування безпритульних дітей і сиріт від голоду та дорослої злочинності. Поряд з цим, ОВС Кримської АРСР здійснювали функції по нагляду за виконанням обов’язкових постанов і сприяли різним державним структурам в успішному розв’язанні поставлених перед ними завдань по відновленню зруйнованого війною народного господарства. Отже, різнобічна діяльність ОВС Кримської АРСР у 1-й половині 1920-х років значно збагачує наше бачення тих складних процесів, які відбувалися в період становлення правоохоронних органів України, а унікальність цього важливого етапу минулого, безпосередньо підтверджує різноманіття історичного розвитку України в період 1921 – 1925 рр. |
