Богданов Богдан Анатолійович. Діаґностика маліґнізованої та хронічної виразки шлунка, тактика хірурґічного лікування. : Дис... канд. наук: 14.01.07 - 2002.
Анотація до роботи:
Богданов Б.А. Діаґностика маліґнізованої та хронічної виразки шлунка, тактика хірурґічного лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2002.
Дисертація присвячена розробці нових патогенетично обгрунтованих підходів до хірурґічного лікування хворих з маліґнізованою та хронічною виразкою шлунка з метою покращення результатів лікування. Теоретично обґрунтована та підтверджена безпосередніми і віддаленими результатами хірурґічного лікування в ДОПЦ адекватність та ефективність застосування дистальної резекції шлунка за Більрот-II у двох модифікаціях (з формуванням антрального стискача кукси шлунка та з обкутуванням зони ҐЕА привідною петлею тонкої кишки) у хворих з маліґнізованою і хронічною виразкою.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виражається в обґрунтуванні адекватності й ефективності застосування дистальної резекції шлунка за Більрот-II у двох модифікаціях: з формуванням антрального жому кукси шлунка та з закутуванням зони ґастроентероанастомозу петлею привідної тонкої кишки у хворих з маліґнізованою і хронічною виразкою.
Установлено, що вогнища маліґнізації виразок у 14,9 % (14) пацієнтів носили мультицентричний характер, у 77,8% (75) спостережень пухлинний процес був обмежений слизовим і підслизовим шаром стінки шлунка і відповідав стадіям Тіs і T1N0М0, у чоловіків за гістолоґічною структурою переважали високо- й помірнодиференційовані аденокарциноми (74,7% - 59 хворих), у жінок - раки низького ступеня диференціювання (46,7% - 7 хворих), реґіонарні лімфогенні метастази діаґностовані в 13 пацієнтів (13,8%) і в 8,5% випадків мали місце лімфогенні емболи всередині слизового та підслизового шару, що підтверджує доцільність виконання цим хворим радикальної операції.
У хворих з хронічною виразкою шлунка (основна група) у складі периульцерозних запальних інфільтратів має місце тенденція, аналогічна тій, що спостерігається при маліґнізованій виразці - збільшення питомого об’єму лімфоцитів у 1,3 рази, зниження питомого об’єму плазмоцитів в 2,1 рази і високий відсоток важких форм дисплазії (23,1%±4,2%), що є прогностично несприятливими показниками і може служити обґрунтуванням виконання в цих хворих дистальної резекції за Більрот-II.
Застосування модифікованих методик дистальної резекції у хворих з маліґнізованою і хронічною виразкою шлунка забезпечило високу надійність ҐЕА і кукси 12-ти палої кишки, дозволило виключити в основній групі розвиток цих ускладнень (у контрольній групі неспроможність ҐЕА склала 2,1%, кукси 12-ти палої кишки - 9,4%), усунути летальність, обумовлену способом операції, зменшити тривалість перебування хворих з хронічними виразками на хірурґічному ліжку в післяопераційному періоді в 1,5 рази.
Використання в ДОПЦ модифікованих методик дистальної резекції за Більрот-II у пацієнтів основної групи знизило число ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді - синдрому регургітації з рефлюкс-ґастритом і рефлюкс-езофаґітом у 6,3, демпінг-синдрому в - 3,2, порушення прохідності ґастроентероанастомозу - у 3,1, астенічного синдрому в 2,8 рази в порівнянні з результатами хірурґічного лікування хворих у модифікації Гофмейстера-Фінстерера контрольної групи, виключило розвиток синдрому привідної петлі, тим самим максимально вдалося зберегти функцію резектованого орґана.
Оптимізація хірурґічного лікування хворих з маліґнізованою і хронічною виразкою дозволила цілком уникнути стійкої втрати працездатності, зменшити число осіб з обмеженою працездатністю в основній групі в порівнянні з контрольною у 6,6 рази, забезпечити в 98,2% пацієнтів з маліґнізованою і в 97,9% з хронічною виразкою працездатність і соціальну адаптацію у віддаленому післяопераційному періоді.
Виявлені особливості клінічного перебігу маліґнізованої і хронічної виразки шлунка із врахуванням фонових процесів у слизовій оболонці периульцерозної зони можуть бути використані для оптимізації діаґностики та адекватного лікування цієї категорії хворих в умовах як онколоґічних диспансерів, так і в хірурґічних відділеннях загального профілю.
Публікації автора:
Богданов Б.А., Бондарь М.В. Непосредственные результаты резекции желудка при ложноположительном раке //Архив клин. и экспер. медицины. - 2000. -Т.9, №4.- С.557-558. Автором подані власні дослідження вивчення безпосередніх результатів резекції шлунка при хибнопозитивному раку.
Иващенко В.В., Койко М.А., Богданов Б.А. Верификация диагноза злокачественного перерождения язвы желудка //Клінічна хірургія. - 2000. - №11. - С.51-53. Автором подані результати власних досліджень по вивченню ефективності інтраопераційної діагностики і віддалених результатів хірургічного лікування малігнізованої виразки шлунка.
Богданов Б.А. Роль Helicobacter pylori в генезі хронічної і малігнізованої виразки шлунка //Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. – Т.5, №2. – С.258-261.
Бондарь В.Г., Богданов Б.А. Непосредственные и отдаленные результаты субкардиальной резекции мобилизованного желудка //Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов, посвященных 65-летию ДонГМУ им. М.Горького. – Донецк, 1996. – С.19-22.
5. Богданов Б.А., Бондарь М.В., Бутенко Е.В. Способ хирургического лечения язвенной болезни желудка // Сборник тезисов конференции молодых ученых “Актуальные вопросы диагностики и лечения неотложных состояний”. – Донецк, 2000. – С.10-11.
6. Койко М.А., Богданов Б.А. Особенности морфологической диагностики озлокачествления хронической язвы желудка //Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ “Онкология-2000”. – Киев, 2000. – С.66.
7. Богданов Б.А., Бондарь М.В. Хирургическое лечение ложноположительного рака – язвы желудка //Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ “Онкология-2000”. – Киев, 2000. – С.590.
8. Богданов Б.А., Бондарь М.В., Лисаченко И.В., Остапенко Ю.В., Васильев В.В. Вопросы диагностики и тактики хирургического лечения ложноположительного рака желудка //Матеріали Х з’їзду онкологів України. – Київ-Ялта, 2001.- С.94-95.
Богданов Б.А., Бондарь М.В., Бутенко Е.В., Серых О.А. Опыт использования пластических методов в хирургическом лечении ложноположительного рака желудка // Тези ІV Республіканської науково-практичної конференції молодих онкологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології”, присвяченої 10-ій річниці незалежності України. – Київ, 2001. – С.12.
