Анотація до роботи:

Красікова М.Б. Діатези віддієслівних іменників у сучасній англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

Реферована робота присвячена вивченню діатез похідних віддієслівних іменників на позначення дії, процесу, стану, відношення у сучасній англійській мові. Діатеза розглядається як явище, дотичне таким ґрунтовним лінгвістичним поняттям, як сполучуваність і валентність. Під діатезою у дисертації розуміється відповідність між семантичними актантами ситуації та членами речення, тобто синтаксичними учасниками мовної структури.

Синтаксичні конструкції, що мають у своєму складі віддієслівний іменник, можуть бути класифіковані на одно-, дво- і тривалентні. Встановлено, що найбільш вживаними у досліджуваному мовному матеріалі у порівнянні з одно- і тривалентними є двовалентні віддієслівні іменники, що детерміновано їхньою здатністю пов’язувати не менше двох учасників ситуації. Для одновалентних віддієслівних іменників виділено 4 моделі реалізації семантичного суб’єкта, в свою чергу, двовалентні віддієслівні іменники представлені у 12, а тривалентні зафіксовані у 27 діатезах.

Для кожної із досліджуваних діатез встановлено частотні синтаксичні функції, а саме з’ясовано, що для одновалентних віддієслівних іменників – це функції підмета і додатка, двовалентні представлені додатком й обставиною, тривалентні репрезентують досить рівномірний розподіл синтаксичних позицій додатка, обставини й підмета у структурі англійського речення.

У всіх синтаксичних конструкціях, що досліджувалися, зафіксовані 10 морфологічних та синтаксичних засобів вираження актантів віддієслівних іменників: іменник з прийменником, присвійний займенник, іменник у присвійному відмінку, іменник у загальному відмінку, відносний прикметник, особовий займенник, герундіальна група, підрядне речення, займенник з прийменником, інфінітивна група.

Публікації автора:

1. Валентность отглагольных существительных в немецком, английском и русском языках // Славянская и западно-европейская филология на рубеже веков: Материалы VIII научно-практической конференции Московского государственного педагогического университета. – М.: Изд-во «МАТИ» – РГТУ, 2001. – С. 127-135.

2. Структурні типи віддієслівних іменників зі значенням дії в англійській і українській мовах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 7. – С. 19-31.

3. Особливості перекладу похідних одиниць (на матеріалі віддієслівних іменників з ознакою дії) // Вісник Сумського державного університету: Зб. наук. праць. – Суми: СумДУ, 2003. – Вип. 4. – С. 111-113.

4. Про роль структурного та семантико-синтаксичного аналізу похідних одиниць у навчальному процесі // Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі: Зб. наук. праць.– Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 5. – С. 90-97.

5. Семантико-синтаксична валентність віддієслівних іменників із значенням дії, мотивованих неперехідними дієсловами, в англійській та українській мовах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 8. – С. 64-76.

6. Семантичні групи віддієслівних іменників, мотивованих одновалентними дієсловами, в англійській і українській мовах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – Вип. 9. – С. 48-59.

7. Діатези іменників, мотивованих двовалентними дієсловами, в англійській мові // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – Вип. 10. – С. 72-84.

8. Реализация валентности отглагольных существительных действия в английском языке // Языковые категории: границы и свойства. – Минск: МГЛУ, 2004. – С. 68-70.