Анотація до роботи:

Хоменко Г.В. Діазотрофи кореневої зони Valeriana officinalis L.і Calendula officinalis L. та їх вплив на урожайність і якість лікарської сировини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія, сільськогосподарські науки. Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН. Чернігів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню мікроорганізмів, відповідальних за процес асоціативної азотфіксації в кореневій зоні валеріани лікарської і нагідок лікарських.

Встановлено, що як в ризосфері, так і в ризоплані досліджуваних культур створюються сприятливі умови для розвитку різних систематичних і еколого-трофічних груп діазотрофів.

Із кореневої зони Valeriana officinalis L.і Calendula officinalis L. виділено діазотрофи, представники родів Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas та Flavobacterium, які характеризуються високою нітрогеназною активністю.

Одержано новий штам Pseudomonas fluorescens 211, інтродукція якого в кореневу зону лікарських рослин стимулює розвиток основних груп азотфіксуючого мікробного угруповання, підвищує активність асоціативної азотфіксації, сприяє збільшенню вмісту загального азоту в листках нагідок лікарських і обмежує розвиток кореневих гнилей культури.

Інокуляція насіння нагідок лікарських штамом Pseudomonas fluorescens 211 і біопрепаратом на його основі забезпечила приріст урожаю суцвіть в середньому на 14,3, ефірної олії в суцвіттях нагідок – на 16,7 – 20,0, вміст екстрактивних речовин – на 5,9 – 15,5 % у порівнянні з неінокульованими рослинами.

Застосування нового біопрепарату азотфіксуючих бактерій є ефективним технологічним прийомом, що дозволяє знизити собівартість продукції на 10,83 грн./ц, а також підвищити прибуток від реалізації сировини на 958,04 грн./га і рентабельність виробництва на 9,1 %.

На основі теоретичних узагальнень і проведених експериментальних досліджень визначено склад азотфіксуючого мікробного угруповання кореневої зони Valeriana officinalis L. та Calendula officinalis L., показана можливість активізації асоціативної системи діазотрофи – лікарські рослини за рахунок інтродукції активних штамів бактерій-азотфіксаторів для забезпечення підвищення продуктивності і поліпшення якості лікарської сировини за одночасного збереження навколишнього середовища у благополучному стані.

1. Вивчено активність фіксації молекулярного азоту в кореневій зоні Valeriana officinalis L. та Calendula officinalis L. Асоціативна азотфіксуюча система діазотрофи – Valeriana officinalis L. належить до ендоризосферного типу, а система діазотрофи – Calendula officinalis L. – до екзоризосферного типу.

2. Вперше вивчено склад азотфіксуючого мікробного угруповання кореневої зони валеріани та нагідок. З ризосфери і ризоплани зони лікарських рослин виділено 11 активних штамів діазотрофів, представників родів Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas та Flavobacterium. Їх нітрогеназна активність коливалася в межах від 53 до 377 нмоль С₂Н₄ / 5 мл середовища за годину.

3. Комплекс збудників кореневих гнилей нагідок лікарських представлений мікроміцетами: Fusarium sporotrichiella Bilai var. poae (P. k) Wr. emend Bilai, Alternaria alternata (Fr.) Keissler та Rhizoctonia DС.

4. Одержано новий штам Pseudomonas fluorescens 211, інтродукція якого в кореневу зону лікарських рослин стимулює розвиток основних груп азотфіксуючого мікробного угруповання, підвищує активність асоціативної азотфіксації, сприяє збільшенню вмісту загального азоту в листках нагідок лікарських і обмежує розвиток кореневих гнилей культури.

5. Інокуляція нагідок лікарських новим штамом Pseudomonas fluorescens211 забезпечила приріст урожаю суцвіть в середньому на 14,3, ефірної олії в суцвіттях нагідок – на 16,7 – 20,0, вміст екстрактивних речовин – на 5,9 – 15,5 % у порівнянні з неінокульованими рослинами.

6. Застосування Pseudomonas fluorescens 211 як біоагента препарату є ефективним технологічним прийомом, що дозволяє знизити собівартість продукції на 10,83 грн./ц, підвищити прибуток від реалізації сировини на 958,04 грн./га та рентабельність виробництва на 9,1 %. Щодо енергетичної оцінки, то бактеризація насіння є також ефективною, оскільки дозволяє підвищити вміст енергії в господарсько-цінній частині урожаю на 14,1 %, а коефіцієнт енергетичної ефективності – на 1,6 %.

Публікації автора:

1. Хоменко Г.В., Надкернична О.В. Ефективність інокуляції нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) асоціативними азотфіксуючими мікроорганізмами // Агроекологічний журнал. – 2005. - № 4. – С. 57-60. (Проведення польових дослідів, мікробіологічні, біохімічні аналізи, статистична обробка, написання статті).

2. Хоменко Г.В., Надкернична О.В. Вплив діазотрофів на нітрогеназну активність, урожай та якість лікарської сировини Calendula officinalis L // Аграрний вісник Причорномор’я: Біологічні та сільськогосподарські науки. – Одеса, 2004. – Вип. 26., Ч.2. – С.113-118. (Проведення польових дослідів, мікробіологічні, біохімічні аналізи, статистична обробка, написання статті).

3. Надкернична О., Хоменко Г. Азотфіксуючі мікроорганізми та нітрогеназна активність кореневої зони нагідок лікарських // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. – 2004. – № 8. – С. 23-28. (Проведення польових дослідів, аналіз одержаних результатів, написання статті).

4. Хоменко Г.В. Вплив діазобактерину на урожай нагідок лікарських / Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань: Уманський державний аграрний університет, 2003. – С. 311-315.

5. Пат. 70006 А Україна, МКИ C12N1/20. Штам бактерій Pseudomonas fluorescens 211 для виробництва бактеріального добрива під нагідки лікарські. О.В. Надкернична, Г.В. Хоменко. Заявл. 22.12.2003; Опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. (Виділення, ідентифікація, проведення лабораторних та польових досліджень).

6. Хоменко Г.В., Булах Т.Д., Ушакова М.А. Вплив діазотрофів на нітрогеназну активність і урожай нагідок лікарських / Х з’їзд Товариства мікробіологів України. Тези доповідей. (Одеса, 15 – 17 вересня 2004 р.). – Одеса, 2004. – С.88. (Проведення польових дослідів, мікробіологічні, біохімічні аналізи, статистична обробка, написання тез).

7. Хоменко Г.В. Асоціативна азотфіксуюча система діазотрофи-валеріана лікарська / Матеріали науково-практич. конференції “Агроекологічні проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення” (Полтава, 31 травня – 1 червня 2005 р.). – Полтава, 2005. – С. 40-41.

8. Хоменко Г.В. Використання діазотрофів для підвищення урожаю та біологічний контроль збудників кореневих гнилей нагідок лікарських / Тези наукової конференції молодих учених “Сучасні проблеми фізіології рослин і біотехнології” (Ужгород, 1 – 3 грудня 2005 р.). – Ужгород, 2005. – С. 124-125.

9. Хоменко Г.В. Вплив біопрепаратів на проростання насіння і урожайність нагідок лікарських / Матер. Всеукр. конф. молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (Київ, 28 –30 жовтня, 2002). – Київ, 2002. – С. 112 –113.

10. Хоменко Г.В., Ушакова М.А., Булах Т.Д. Вплив діазотрофів на якість лікарської сировини Calendula officinalis L. / Актуальні проблеми фізіології, генетики та біотехнології рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Тези доповідей (Київ, 24-25 лютого 2005 р.). – Київ, 2005. – С. 84. (Проведення лабораторних та польових дослідів, біохімічні аналізи, обробка отриманих даних, написання тез).