Боденко Наталя Анатоліївна. Добір та оцінка вихідного матеріалу на посухо- та жаростійкість для селекції середньостиглих гібридів кукурудзи : Дис... канд. наук: 06.01.05 - 2003.
Анотація до роботи:
Боденко Н.А. Добір та оцінка вихідного матеріалу на посухо- та жаростійкість для селекції середньостиглих гібридів кукурудзи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2003.
Проведений добір та оцінка середньостиглих форм – ліній різних генетичних плазм (Ланкастер, Айодент, Т22, Міндсенпустіфехе) на посухо- та жаростійкість за продуктивністю, морфо-біологічними показниками в різних умовах вологозабезпеченості (густота стояння рослин 40 та 60 тис./га). Визначена реакція самозапилених ліній та їх тесткросів на загущення посіву залежно від їх генетичного походження. Показано варіювання ефектів загальної комбінаційної здатності у ліній, що досліджувались, за роками вивчення та за густотами вирощування рослин. Доведена необхідність використання фізіологічних методів на ранніх етапах селекційного процесу для своєчасної диференціації вихідного матеріалу на посухо- та жаростійкість. Отримані гетерозисні комбінації з широким адаптивним потенціалом. Запропоновані нові високоврожайні гібриди для практичного використання в виробництві.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі по створенню середньостиглих гібридів з широким адаптивним потенціалом на основі оцінки та добору вихідного матеріалу з високою посухо- та жаростійкістю, визначення його реакції на загущення посівів відносно основних господарсько-цінних ознак.
Посухо- та жаростійкість кукурудзи формується протягом всього онтогенезу і детермінується генетичними, фізіолого-біохімічними та анатомо-морфологічними особливостями селекційного матеріалу.
При селекції на високу та стабільну врожайність необхідно добирати вихідний матеріал толерантний до загущення, з мінімальним розривом в цвітінні чоловічих та жіночих суцвіть.
Порівняння продуктивності ліній при різній густоті стояння рослин (40 та 60 тис./га) дозволило класифікувати їх за рівнем реакції на загущення посіву. Позитивно реагували на загущення 24% експериментальних ліній, які збільшували урожайність зерна на 2,7-44,3% при підвищенні густоти стояння.
Аналіз оцінок ефектів ЗКЗ самозапилених ліній в стресових умовах за ознакою “врожайність зерна” дав змогу виділити лінії ДК66/315 21-1, ДК66/315 22-1, ДК66/315 22-2, ДК22/427 11-1, ДК18/159 34-1, ДК18/159 37-2, ДК2/25 82, що характеризувались позитивними оцінками ефектів ЗКЗ, значення яких з загущенням підвищувались. Ці лінії можуть використовуватись в селекційній практиці для синтезу посухо- та жаростійких гібридів, і як джерела цих ознак.
Дані вивчення морфо-біологічних ознак (висота рослин, висота прикріплення качана) свідчать, що вони не змінювались залежно від густоти стояння і не можуть слугувати показником посухо- та жаростійкості ліній і гібридів. Для достовірної їх оцінки необхідне всебічне дослідження поведінки рослин в стресових умовах селекційними та фізіологічними методами.
Показник “ремонтантність рослин” обумовлюється генотипом рослин кукурудзи та специфічністю ростових процесів, що дозволяє його цілеспрямовано використовувати в практичній роботі.
Погіршення умов вологозабезпечення, в першу чергу, негативно впливає на такі елементи структури врожаю, як довжина качана, кількість зерен в ряду, маса 1000 зерен, кількість качанів на рослині. Тому при створенні гібридів, адаптованих до умов Степу, необхідно вести добір вихідного матеріалу зі стабільним проявом даних ознак.
Оцінка адаптивної здатності та стабільності експериментальних тесткросів за ознакою “врожайність зерна” дозволила виявити їх реакцію на екологічні фактори та відібрати гібридні комбінації з високою і стабільною врожайністю.
За результатами досліджень виділені гібриди стійкі до стресових умов, толерантні до загущення, які за врожайністю зерна перевищували стандарт на 5,5-8,4% при рекомендованій і на 7,9-13,3% при підвищеній густоті стояння рослин з вологістю зерна меншою на 0,5-1,2%.
Публікації автора:
Дзюбецький Б.В., Боденко Н.А., Антонюк С.П. Створення посухостійких гібридів кукурудзи з використанням ліній плазми Т 22 // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. 17. – С. 3-7. (Особистий внесок: проведення досліджень, математичні розрахунки).
Боденко Н.А.Селекція посухо- та жаростійких середньостиглих гібридів кукурудзи // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2001. – №17. – С. 72-75.
Дзюбецький Б.В., Боденко Н.А. Використання генетичної плазми Міндсенпустіфехе для створення середньостиглих самозапилених ліній кукурудзи // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2002. – №№ 18-19. – С. 3-6. (Особистий внесок: проведення польових дослідів, узагальнення аналітичних даних).
Гібрид кукурудзи Дніпровський 303МВ: А.с. №1693 Україна / Боденко Н.А., Дзюбецький Б.В., Антонюк С.П., Черчель В.Ю., Глушко В.В., Ільченко Л.А., Дзюбецький О.Б. – № 99004055; Заявлено 18.11.99; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2002 р. (Авторська частка – 10%).
Гібрид кукурудзи Дніпровський 223СВ: А.с. №1700 Україна / Боденко Н.А., Дзюбецький Б.В., Антонюк С.П., Черчель В.Ю., Дуда О.М., Олизько О.П., Олешко О.А., Глушко В.В. – № 99004019; Заявлено 18.11.99; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2002 р. (Авторська частка – 10%).
Боденко Н.А.Використання різних генетичних плазм при створенні посухостійких гібридів кукурудзи // Тези Всеукр. науково-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. – Дніпропетровськ: ІЗГ УААН, 2000. – С. 64-65.
Боденко Н.А.Селекція посухостійких гібридів кукурудзи // Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем зерна в Україні. – Дніпропетровськ: ІЗГ УААН, 2002. – С. 62-63.
