У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання – встановлення особливостей вихідного матеріалу та створення гібридів кукурудзи кременистого типу для потреб харчової промисловості. Виділено необхідний вихідний матеріал, визначено значення ознак, що впливають на вихід і якість крупи та їх зв’язок з фізико-механічними параметрами зернівки. 1. При селекції кременистих гібридів для харчової промисловості, для підвищення рівня гетерозису, необхідно залучати до схрещувань батьківські форми з різним типом ендосперму: кременистим – зубоподібним (1-4 бала). Для створення кременистих гібридів на основі схрещування форм з різним типом ендосперму найбільш ефективно використовувати лінію ДК276-1, яка забезпечує формування кременистого (1 бал) і кременистоподібного (2 бала) зерна у гібридів кукурудзи. 2. Ступінь варіювання фізико-механічних ознак зерна гібридів залежить як від генотипу вихідного матеріалу, так і від погодних умов року. Максимальне варіювання виявлено за ознакою “тріщинуватість зерна”, коефіцієнт варіації в середньому складав 60,8 %, що вказує на значну різноманітність форм та широкі можливості вибору зразків за цим показником. Форми з проміжним (бал 3) типом ендосперму характеризувались низьким ступенем тріщинуватості зерна, а у зразків з кременистим і кременистоподібним типом (бал 1-2) спостерігалася тенденція до її збільшення. Мінімальне варіювання виявлено за ознакою “щільність зерна”, коефіцієнт варіації якої за групами гібридів коливався від 1,6 % до 3,0 %. 3. Встановлено, що маса 1000 зерен, крупність, об’єм 1 зернини зв’язані міцною та дуже міцною кореляційною залежністю, але вони не завжди впливали на загальний вихід крупи, про що вказують коефіцієнти кореляції
(r=-0,13; -0,04; -0,13 відповідно). Проте, наведені ознаки мали значний негативний зв’язок з відсотком утворення крупної крупи (r=-0,59, -0,46, -0,63 відповідно). Щільність, на відміну від консистенції ендосперму, не мала визначального значення щодо крупоутворення. 4. Зерно гібридів, створених на базі лінії ДК322, характеризувалось найкращими фізико-механічними показниками (крупність 99 %, об’єм 1 зернини 341,2 мм3, маса 1000 зерен 456,3 г, тріщинуватість 14,7 %, вміст оболонок 7,67 %), але мало незадовільну технологічну оцінку (загальний вихід крупи 50,5 % і вихід крупної крупи 25,6 %). Непридатність для використання в круп’яній промисловості таких форм пояснюється біохімічним складом та особливою структурою ендосперму зерна лінії ДК322. 5. Виділено гібриди, створені на основі ліній Кр121 та ДК276-1, що мали найкращу технологічну оцінку зерна (загальний вихід крупи 52,3 % та 52,4 % і вихід крупної крупи 29,0 % та 28,5 % відповідно) і високу кулінарну якість крупи. Ці лінії можуть бути використані при селекції гібридів, зерно яких призначене для переробки на крупу. 6. Технологічні властивості кукурудзи більшою мірою залежать від ступеня роговидності ендосперму зернівки, ніж від фізико-механічних показників. Але добір за консистенцією ендосперму є первинною оцінкою, яка не гарантує високої технологічності зерна і його якості для гібридів харчової промисловості. У зв’язку з цим такі ознаки як щільність зерна, міцність зерна, маса 1000 зерен, об’єм 1 зернини, крупність зерна, вміст ендосперму, тріщинуватість, вміст оболонок слід враховувати при підготовці зерна до переробки, що певним чином впливає на кінцевий продукт. 7. Визначено показники, які позитивно впливають на загальний вихід крупи – консистенція зерна, щільність зерна, міцність зерна, маса 1000 зерен, об’єм 1 зернини, крупність зерна, вміст зародка та ендосперму і негативно – тріщинуватість, вміст оболонок. 8. Виявлений тісний зв’язок між оцінками ліній per se і їх тесткросами відносно таких ознак, як: “кількість зерен в ряду”, “довжина качана”, “вихід зерна”, “маса стрижня”, “діаметр качана”, “висота рослин”. 9. Аналіз успадкування ознаки “консистенція ендосперму” виявив контроль цієї ознаки з боку генів ядра у рамках адитивно-домінантної системи. Показано, що проаналізовані лінії мають різне співвідношення домінантних та рецесивних алелів. За зменшення зубоподібності відповідають рецесивні гени, а за збільшення – домінантні. 10. Визначено, що ознака “вміст каротиноїдів” не підпорядковується адитивно-домінантній системі і визначається ефектами взаємодії неалельних генів. Зв’язку між консистенцією ендосперму і вмістом каротиноїдів не виявлено. Виділено лінії з підвищеним вмістом каротиноїдів у зерні ДК303/427 (0,270 мг%) і ДК276-1 (0,202 мг%), які можуть ефективно використовуватись в селекції гібридів з покращаною якістю зерна. 11. Невисокий коефіцієнт кореляції між оцінками консистенції ендосперму та вмістом каротиноїдів у зерні ліній і гібридів діалельної схеми
(r= -0,324) вказує на потенційну можливість створення гібридів кукурудзи, які будуть поєднувати одночасно потрібну консистенцію ендосперму і високий вміст каротиноїдів у зерні. 12. Для використання на харчові цілі, зокрема при виробництві крупної і шліфованої крупи, найбільшу перспективу мають гібриди (F2CхДК366)хДК322, (ДК411хДК517)хДК180, (F2CхДК2/427)хКр121, (ДК411хДК517)хДК276-1, (ДК293хДК2/427)хДК276-1 та ДК247хДК276-1 (Дніпровський 221 МВ). 13. За участю автора створено кременисто-зубоподібні гібриди, які занесені до “Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні” і рекомендуються для використання в харчовій промисловості: П’ятихатський 270СВ, Подільський 274СВ, Дерезуватський 291СВ, Вись 287СВ. Гібрид Липовець 225МВ – визнано перспективним на 2009 р. Гібриди Ізяслав 220МВ, Немирів, Шаян, Чумак – передані на державне сортовипробування. |
