У дисертації наведені теоретичне обгрунтування та практичне вирішення проблеми добору ранньостиглого матеріалу з використанням оптимального і пізнього строків сівби, як фону для добору зразків, стійких до лімітуючих факторів. Виявлено, що використання такого фону сприяє розширенню меж добору за такими важливими ознаками як ранньостиглість, врожайність і вологість зерна, стабільність прояву різних показників ліній і гібридів кукурудзи. 1. Використання оптимального та пізнього строків сівби є надійним інструментом для моделювання більш жорстких умов та оцінки досліджуваних зразків за комплексом ознак. На цьому фоні добір був ефективним за такими ознаками, як „тривалість періоду сходи – цвітіння жіночих суцвіть”, „ЗКЗ”, „втрата вологи зерном при дозріванні”. 2. Виділено лінії різних генетичних плазм ДК277-2 (Айодент), Р346, ДК373/346 (Рейд), ДК165, ДК356 (Змішана), Kp714 (PLS-61), які характеризуються комплексом господарсько-цінних ознак пов’язаних з скоростиглістю – раннє цвітіння чоловічих і жіночих суцвіть, інтенсивна втрата вологи зерном та високою комбінаційною здатністю за врожайністю зерна і стабільним їх проявом в різних екоградієнтах. Це дає можливість широко залучити їх до створнення ранньостиглих гібридів. 3. Зміщення строків сівби на більш пізні призводить до перевизначення фенотипової реалізації генотипу ліній і гібридів за показниками „висота рослин”, „висота прикріплення качана”, „динаміка приросту висоти рослин”, а також зміні напрямків варіювання ознак продуктивності. 4. Виділено жаро- та посухостійкі лінії: ДК277-10, ДК312, ДК427, Р346, ДК521, PLS-61, Кр709, Кр714, Сm7, ДК356, ДК2/374, ДК216, що представляють особливий інтерес у селекції скоростиглих гібридів кукурудзи стійких до стресових явищ степової зони. 5. Вологість зерна ліній і гібридів кукурудзи має чітко виражені генотипові залежності, як і темпи вологовіддачі зерном. При цьому слід враховувати особливості генотип-середовищної реакції ліній і гібридів на хід температурного режиму в період наливу та дозрівання зерна. 6. Самозапилені лінії значно розрізняються за темпами вологовіддачі зерном в процесі дозрівання. Виділено три типи вологовіддачі: інтенсивний ДК277-2, ДК365/406, ДК312, ДК427, Р346, ДК373/346, ДК521, Сm7, Со125, ДК117, ДК356, ДК165, ДК208, PLS-61, Кр714; інтенсивно-повільний: ДК66-1, ДК202, ДК227, ДК216, ДК366, ДК2/427-3; повільний: ДК277-10, ДК66, Кр768, F2, ДК400, ДК2/374, Кр709, ДК322, ДК331. У першого вологість зерна знизилась за період виміру більше 7%, другого 5–7% і третього менше 5%. 7. Доведено, що при створенні скоростиглих гібридів в якості батьківських форм необхідно використовувати лінії, які інтенсивно втрачають вологу, незалежно від типу вологовіддачі материнських форм. При цьому найбільша кількість (39%) скоростиглих зразків отримано у групі (інтенсивнийінтенсивний), що підтверджується їх висівом у пізній строк (56%). 8. Оцінка адаптивної здатності та стабільності тесткросів досліджуваних ліній за ознакою „врожайність зерна” дозволила виявити їх реакцію на екологічні фактори та відібрати гібриди з високою і стабільною врожайністю, а також визначити придатність різних строків сівби як фону для більш коректної оцінки генотипів. 9. На основі відібраних ліній з високою адаптивністю створені ранньостиглі гібриди Дніпровський 181СВ, Дніпровський 196СВ, Сурський 197МВ та середньоранній гібрид Міф 227МВ, які занесено до державного реєстру сортів рослин. Визнано перспективними гібриди Ушицький 167СВ, Чемеровецький 260СВ, Любава 279МВ. Державне сортовипробування проходять гібриди Криничанський 257СВ, Борозенський 277МВ,
Вись 287СВ, Санжарський 289МВ. |
