У висновках сформульовано найбільш важливі рекомендації, положення науково-теоретичного та практичного характеру, здобуті в ході комплексного дослідження договору банківського вкладу (депозиту) згідно з новим цивільним законодавством України. 1. Передумовами виникнення договору банківського вкладу (депозиту) в Україні є: 1) наявність існування конкретних правовідносин, які вже склалися у банківській сфері; 2) грошовий детермінізм людського буття; 3) гетерогенність самого суспільства як площини проекції правових норм; 4) присутність професійних учасників на ринку, що надає поліваріантності усередненій в нормі права їх поведінці; 5) полярність інтересів сторін договірних зобов’язань. 2. Договір банківського вкладу (депозиту) є однорідним з договором банківського рахунку, про що свідчить таке: 1) особливість суб’єктного складу цього договору полягає в тому, що споживачем відповідної фінансової послуги може бути будь-яка фізична чи юридична особа, проте послугонадавачем може бути лише виключно банк; 2) дотримання письмової форми є обов’язковою умовою чинності договору банківського вкладу (депозиту); 3) договір банківського вкладу (депозиту), в якому вкладником є фізична особа, та банківського рахунку є публічними договорами. 3. Види депозитних договорів враховують такі ознаки: 1) за строком; 2) за правовим становищем фізичних та юридичних осіб і висхідними положеннями щодо охорони їх суб’єктивних прав. 4. Договір банківського вкладу (депозиту), в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. Договір банківського вкладу (депозиту), в якому вкладником є юридична особа, не є публічним. 5. Електрона ощадна книжка є підтвердженням оформлення вкладу в банку. Вона має значні привілеї: за її допомогою можна проконтролювати у вільний для вкладника час суму, що перебуває на банківському вкладі (депозиті), та проценти до виплати. 6. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається проходячи через стадії: 1) звернення особи до банку за ознайомленням з видами та умовами договору; 2) вибір підвиду банківського вкладу (депозиту) відповідно до індивідуального статусу особи (пенсіонер, клієнт банку, особа, для якої банківськими правилами передбачені пільги у відсотках та ін.); 3) уточнення умов договору та його підвиду; 4) замовлення (роздрукування) представником банку стандартизованого (типового) письмового договору банку у двох примірниках (оферта); 5) заповнення особою своїх реквізитів у проектах договору та підписання договору; 6) внесення в касу банку суми вкладу й отримання квитанції та чеку; 7) реєстрація, підписання та отримання сторонами примірників договору, а вкладником – електронної ощадної книжки чи ощадного (депозитного) сертифіката (акцепт). Укладення договору банківського вкладу (депозиту) ведеться за процедурою договору про приєднання. 7. Підставами зміни та розірвання договору банківського вкладу (депозиту) є: 1) підстави для зміни договору банківського вкладу (депозиту) – у разі: а) односторонньої відмови вкладника в частковому обсязі; б) істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору (у виняткових випадках за рішенням суду); в) зміни банком процентної ставки; 2) підстави для розірвання договору – у разі: а) суттєвого порушення однією зі сторін умов договору банківського вкладу (депозиту); б) односторонньої відмови вкладника в повному обсязі; в) призупинення договору; г) відстрочки виплат. 8. Запропоновано в інституті цивільно-правової відповідальності виділити в окремий субінститут неоднорідні за своєю юридичною силою норми, які містяться в нормативно-правових актах, що регулюють ці відносини, в єдину систему на основі наявності у них загального предмету регулювання відносин у сфері банківської (депозитної) діяльності. 9. Запропоновано: в абз.5 п. 2. Постанови Національного банку від 04.12.2008р. №413 “Про окремі питання діяльності банків” заміcть слів “з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками” вставити слова “з метою накопичення грошових коштів. Незалежно від виду договору банківського вкладу (депозиту) виплати здійснювати негайно”; ч.1 п.3 ст.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” викласти в редакції: “Банк” – юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності та має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; п.2 ч.2 ст.1061 ЦК України викласти в редакції: “У разі зменшення банком розміру процентів за вкладами на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, по закінченні одного місяця з моменту відповідного повідомлення в засобах електронної комунікації”; доповнити ЦК України статею 1059-1 “Істотні умови договору банківського вкладу (депозиту)”: 1. Істотними умовами договору банківського вкладу (депозиту) є: 1) предмет договору банківського вкладу (депозиту); 2) процентна ставка за вкладом (депозитом); 3) умови повернення вкладу (депозиту); 4) в договорі на користь третьої особи необхідне позначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблено вклад; 5) інші умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди. | 