У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу чинного законодавства України, практики його застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць, автор сформулювала певні висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання відносин, які виникають у сфері перестрахування, а саме: 1. Перестрахувальні відносини в своєму історичному розвитку пройшли три періоди: 1) дореволюційний; 2) радянський; 3) сучасний. Було виявлено особливості, притаманні перестрахувальним відносинам на всіх етапах розвитку. Перестрахування для України є новим і недостатньо дослідженим інститутом, що пояснюється: по-перше, історичним розвитком правовідносин між суб’єктами такої діяльності (основу даного виду страхової діяльності в Україні було закладено наприкінці 80-х рр. ХХ ст.); по-друге, правовим забезпеченням останньої (законодавча база перестрахування в Україні стала розвиватися напочатку 90-х рр. ХХ ст.). 2. Перестрахування - особливий вид страхової діяльності, який виражається в наданні перестраховиком перестрахувального захисту спрямованого на забезпечення фінансової стійкості страховика (перестрахувальника). 3. Перестрахувальні відносини є різновидом цивільно-правових зобов’язань, які виникають на підставі договору перестрахування. 4. Передумовою перестрахувального зобов’язання, що визначає всі його елементи, є страховий інтерес перестрахувальника, який пов’язаний із витратами, що можуть виникнути у зв’язку з виконанням перестрахувальником своїх зобов’язань за основним договором страхування, у якому він виступає як страховик. 5. Договір перестрахування являє собою самостійний вид договору майнового страхування. 6. Під предметом договору перестрахування слід розуміти зобов’язання перестраховика надати перестрахувальнику певну послугу - перестрахувальний захист і зобов’язання перестрахувальника сплатити за неї перестрахувальну премію. 7. Визначено місце договору перестрахування в системі договірного права України серед групи договорів про надання послуг, зокрема, договорів про надання фінансових послуг. 8. Суб’єктами договору перестрахування може бути не кожна юридична особа, а виключно страхові товариства, що відповідають вимогам законодавства. 9. Досліджено, що укладення договору перестрахування має ряд особливостей, які відображають його специфіку. При цьому існує два способи укладення договору: шляхом акцепту сліпа, що є характерним для практики надання перестрахувального захисту, і шляхом звичайного укладення договору перестрахування згідно з ЦК України. 10. Правове значення сліпа полягає в тому, що він виступає як документ, що надає договору перестрахування форми, передає згоду перестраховика на пропозицію перестрахувальника укласти договір і є доказом укладення договору перестрахування. 11. Для вдосконалення механізму законодавчого (цивільно-правового) врегулювання відносин за договором перестрахування, до ЦК України необхідно внести відповідні зміни та доповнення, зокрема пов’язані з поняттям договору перестрахування, моментом укладення договору перестрахування. Пропонується внести наступні зміни до законодавства: ч. 1 ст. 987 ЦК України викласти у такій редакції:
„За договором перестрахування одна сторона (перестраховик) за обумовлену договором плату (перестрахувальну премію) зобов’язується відшкодувати інший стороні (перестрахувальнику) відповідно до умов договору витрати, пов’язані з виконанням перестрахувальником своїх зобов’язань за укладеним ним як страховиком (перестраховиком) договором страхування (перестрахування) або сукупністю таких договорів, або за сукупністю договорів страхування, які будуть або можуть бути укладені в період дії договору перестрахування”. 2) доповнити ЦК України ст. 987-1 „Момент укладення договору перестрахування” наступного змісту: „Моментом укладення договору перестрахування вважається день акцепту перестраховиком пропозиції перестрахувальника або акцепту перестрахувальником оферти перестраховика, коли тим вчинений акцепт первісної пропозиції на нових умовах. Моментом укладення договору перестрахування, який сторони зобов’язалися укласти за попереднім договором, вважається момент укладення перестрахувальником договору страхування, що задовольняє умови попереднього договору. Сторони можуть також визначити момент укладення договору за своїм розсудом”. | 