Анотація до роботи:

Канівець О. П. Домашні господарства в умовах транзитивної економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

У дисертаційному дослідженні розкрито питання специфіки процесу трансформації домашнього господарства в суб'єкт ринкового типу. Визначено місце і роль домашніх господарств у системі факторів економічного зростання. Обґрунтовано вибір шляхів адаптації домашніх господарств у нових умовах господарювання.

Концептуальним є таке твердження: на заваді насильницькому впровадженню формальних ринкових норм в економіку України виступає закореніла система рутин домашнього господарства командної економіки, яка, виконуючи захисну функцію, створює стійкість перехідної форми цього суб'єкта. У домашньому господарстві перехідного періоду об’єднуються цінності планової економіки і ринкової системи, що робить їх нездатними до самовідтворення (відтворення людського капіталу). Авторська позиція проблеми переходу домашнього господарства до ринкового типу господарювання полягає у зміні свідомості основної маси домогосподарств в Україні, у прийнятті економічної культури ринкового типу. З цих позицій потрібні належні формальні інститути та серйозна державна підтримка домашніх господарств у процесі їх адаптації до нової економічної ситуації з урахуванням специфіки менталітету українського народу. Механізми державної підтримки домогосподарств у транзитивній економіці відбито в запропонованій автором концепції.

1. Домашнє господарство слід визначати як виробниче і споживче співтовариство індивідів, об'єднаних з метою реалізації функції відтворення людського капіталу, у відповідності зі своїми ціннісними орієнтаціями та психологічними особливостями. З таких позицій авторська концепція сутності цієї категорії становить системний підхід до визначення місця і ролі домашнього господарства у командній, ринковій і трансформаційній системі господарювання.

Рис. 2 Концепція державної підтримки домашніх господарств в транзитивній економіці

2. Сутність домашніх господарств реалізується як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях. На мікрорівні домашнє господарство виконує господарсько-побутову, споживчу, ощадну та виробничу функції. На макрорівні домашнє господарство здійснює функцію відтворення людського капіталу, функцію споживання, інвестиційну функцію.

3. У визначенні сутності категорії домашнього господарства необхідне чітке розмежування подібних, але не ідентичних понять – домашнє господарство і родина – через різницю їх функціонального призначення. Домашнє господарство виконує, перш за все, функцію відтворення людського капіталу, а саме – його економічного підґрунтя. Родина забезпечує реалізацію соціально-демографічних функцій.

4. Неоінституціональна економічна теорія як новий напрямок у науці становить оптимальну теорію дослідження домашніх господарств в різноманітних умовах розвитку. Домашнє господарство з цих позицій – цілісний відтворювальний механізм із властивою специфікою міжособистісних відносин, обумовлених соціокультурними та соціопсихологічними мотивами.

5. Інституціональний механізм перерозподілу доходів в економіці України свідчить про недостатність коштів у домашніх господарств для повноцінного відтворення людського капіталу, наслідком чого є низький рівень життя населення. Гранично низький показник заробітної плати, основного доходу українських громадян, перетворив функцію відтворення робочої сили, що здатна виконувати заробітна плата, до своєрідної грошової допомоги для виживання. Останнє зумовило зниження мотивації праці, зростання безробіття у суспільному виробництві та розвиток неформальної зайнятості з властивою інтенсифікацією та диференціацією економічних зусиль в межах домашніх господарств.

6. Належна увага з боку сучасної грошово-фінансової системи до інвестиційних можливостей домашніх господарств визначається особливо перспективною на етапах пошуку засобів для відродження національної економіки без побоювань нарощування зовнішніх боргів. Для цього, перш за все, необхідно створити діючу систему гарантій особистих вкладів населення.

7. Для домашніх господарств в умовах перехідного періоду властива внутрішня нестабільність, суперечливість, тут сполучаються принципи планової економіки і ринкової системи. У залежності від ступеня адаптації до нових соціально-економічних умов характерним є функціонування таких типів поведінки домашніх господарств: споживчого (натуральний тип), підприємницького (товарний тип) і інвестиційного (соціально-ринковий тип).

8. Розвиток середнього прошарку населення приведе до встановлення соціально-економічної рівноваги в країні. Представники середнього класу схильні уникати екстремістських дій, їх основні зусилля зосереджені на адаптації, пошуку нових шляхів виживання.

9. Основними загрозами соціально-економічній безпеці домашніх господарств в Україні є: відсутність механізмів економічної і правової інституціоналізації домашніх господарств як суб'єктів економічних відносин; проблеми, зв'язані з гармонізацією перерозподілу національного доходу.

10. Рутини, система цінностей минулого – неформальні регулятори – стоять на заваді впровадженню формально висунених ринкових принципів господарювання в транзитивній економіці. Можливості самореалізації економічного потенціалу домашніх господарств в Україні у рамках наявних інститутів ринкової економіки при автономному розвитку соціальних процесів дуже обмежені. З цього приводу є необхідною серйозна державна підтримка домашніх господарств у процесі їх адаптації до нової економічної ситуації, що враховує специфіку менталітету українського народу. Механізми державної підтримки домогосподарств у транзитивній економіці відбито в запропонованій автором концепції.

Публікації автора:

у фахових виданнях:

1. Чаусовский А.М., Канивец Е.П. Методология современной институционально-эволюционнной теории // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2001. - С. 501-502 (Особистий внесок здобувача: визначено місце домашніх господарств у сучасній методології економічної теорії).

2. Канивец Е.П. Домашнее хозяйство в трансформационной экономике // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 168. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 61-65.

3. Руденко Л.В., Канивец Е.П. Эволюция понятия «домашнее хозяйство» в развитии экономической мысли // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 56. – Донецьк, ДонНТУ, 2003. – С. 15 –21. (Особистий внесок здобувача: визначено роль і місце домашніх господарств у формуванні економічного мислення).

4. Канівець О.П. Загрози соціально-економічної безпеки домогосподарств на сучасному етапі в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие. Сб. науч. тр. – Т.2./ НАН Украины. Ин-т экономики и пром-ти; Редкол.: Амоша А.И. (отв.ред.) и др. – Донецк, 2003. – С. 105-108.

5. Чаусовский А.М., Канивец Е.П. Социально-экономические показатели функционирования домашних хозяйств в условиях транзитивной экономики // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 184. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 212-217 (Особистий внесок здобувача: запропоновано рівні аналізу й основні соціально-економічні показники розвитку домашніх господарств на кожному з них).

за матеріалами конференцій:

1. Канивец Е.П., Кисель Н.Ф., Руденко Л.В. Миграционные процессы на рынке труда Донецкой области // Сборник научных трудов по материалам 4-го Международного молодежного форума “Радиоэлектроника и молодежь в 21-м веке” 11-13 апреля 2000. Ч. 2. – Харьков: ХТУРЭ, 2000. – С. 44-45 (Особистий внесок здобувача: визначено наслідки трудової міграції на добробут домашніх господарств).

2. Канивец Е.П. Перспективы кадрового бизнеса в Украине // Материалы I международной студенческой научной конференции «Экономика и маркетинг ХХІ века». 21-23 апреля 2000. Том 2. – Донецк: ДонГТУ Минобразования Украины, Донецкая областная государственная администрация, 2000. – С. 114–115.

3. Канивец Е.П. Чаусовский А.М. Неоинституционализм // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – Донецьк: ДонНУ, 2000. – С. 247 – 249 (Особистий внесок здобувача: визначено особливості методології сучасної економічної теорії).

4. Канивец Е.П. Домашние хозяйства как специфический сегмент рынка // Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства. – Міжнародна науково-практична конференція. – Харків: Харківський інститут бізнесу і менеджменту. – 2001. – С. 168 – 171.

5. Канивец Е.П. Домохозяйства как субъекты рыночной экономики // Управління в умовах ринкової трансформації економіки в Україні. – Регіональна науково-практична конференція. – Харків: Харківський інститут бізнесу і менеджменту Харківський інститут бізнесу і менеджменту. - 2002. – С. 218 – 222.