Комплексне теоретичне дослідження дозволило одержати наукові висновки і результати, що у своїй сукупності дали нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у виявленні соціально-економічних особливостей функціонування домогосподарств в трансформаційній економіці та пропозиції шляхів подальшого ефективного реформування економіки задля покращення добробуту домогосподарств. Результатами, отриманими в процесі дослідження, слід вважати: 1. Аналіз тривалого шляху розвитку від економічного індивіда, родини, споживача до сучасного розуміння домогосподарства сприяв розширенню предмета дослідження, росту його багатозначності і поступового наповнення сучасним змістом. Домогосподарство у роботі розглядається як соціально-економічна мікросистема, що включає поняття «індивід» і «родина» і в той же час не є тотожним з ними. 2. Зіставлення структурно-функціонального значення родини і домогосподарства дозволило розкрити їхній взаємозв'язок і взаємозалежність, розширити структуру функцій домогосподарства і довести його визначальну роль в умовах становлення ринкової економіки. Використання методології комплексного дослідження домогосподарств на основі триалектичного підходу шляхом синтезу методологічних підходів інституціональної теорії, соціальної економіки, філософії господарства й економічної соціології дозволило розкрити взаємозв'язок індивіда, родини, домогосподарства, їх внутрішнього і зовнішнього середовища, представленого економічними і позаекономічними факторами. 3. Аналіз основних груп факторів, що впливають на поведінку домогосподарств в економіці, що трансформується, і їхня систематизація дозволили виявити значимі проміжні перемінні середовища функціонування домогосподарств, що у ситуації невизначеності можуть мати провідне значення і вимагають пильної уваги в періоди кризи економіки і суспільства. Обґрунтовано, що в умовах трансформації економіки і суспільства стійкість і самодостатність системи культурних факторів, що базуються на відповідній системі цінностей, є важливою умовою, що сприяє успішному завершенню трансформаційного процесу. 4. Визначено механізм взаємодії факторів, що детермінує життєдіяльність домогосподарств, який реалізується через ролі, норми, цінності й настанови домогосподарств, котрі лежать в основі їхньої життєдіяльності та поєднують домогосподарство, родину і особистість. Він визначає процес, способи і методи адаптації домогосподарств до ринку, сприяючи формуванню поведінкових стратегій їхніх членів. Роль домогосподарства у формуванні економічної свідомості є визначальною і виявляється в первісному формуванні і реалізації взаємодії цілісної структури настанов, цінностей, норм і мотивацій, що фундаментально впливають на господарську самореалізацію особистості в процесі вибору і здійснення поведінкових стратегій. Звідси первинною основою становлення особистості є інтелектуальний і духовно-моральний потенціал родини, у якій формується індивід. 5. Домінуючі моделі поведінки домогосподарств на споживчому, фінансовому і ринку праці дозволили виділити і охарактеризувати основні етапи адаптації індивідів і домогосподарств до ринкових умов: «примітивного виживання»; активного пристосування до нових умов соціально-економічного середовища; сталого відтворення нової системи цінностей і норм поведінки, що відповідають розвинутим економікам і реалізуються через активну трудову діяльність. Аналіз реальної ситуації адаптації домогосподарств засвідчив незакінченість процесу трансформації економіки і суспільства. 6. Адаптація домогосподарств в умовах економіки України, що трансформується, визначається стійким домінуванням неадекватних ринковим умовам норм, цінностей і настанов суб'єктів домогосподарств, що свідчить про недостатню розвиненість національного інституціонального простору, слабку ринкову мотивацію, незначну активність і моральну спрямованість діяльності на ринкові перетворення. Адаптаційні стратегії засновані на домінуванні неформальних правил і націлені на мінімізацію ризику, шляхом перерозподілу його між учасниками взаємодії. Мережа взаємодії будується на системі переваг позаекономічного характеру і регулятором виступають не стільки закони ринку, скільки культурні норми, укорінені в неформальних відносинах, що слабко пов'язані з формальними інститутами. Це ускладнює їхнє ефективне функціонування і супроводжується руйнуванням людського потенціалу (фізичного і морального здоров'я, загальнокультурної і професійної компетентності, творчої і цивільної активності). 7. Аналіз практичної діяльності домогосподарств показав, що домінують пасивні стратегії, з настановами не на саморозвиток, а на пристосування до існуючих умов, які формуються під впливом факторів, обумовлених історичною, національною економічною ментальністю і процесом глобалізації. 8. Існуючі соціально-економічні відносини відкладають відбиток на процес відтворення людського капіталу. Розвиток економіки “знань” вимагає інтелектуалізації праці і творчого розвитку особистості, а тому актуалізується необхідність інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу, а в його структуру запропоновано ввести мотивацію внутрішньої потреби, спрямованої на саморозвиток, самоактуалізацію і самотрансценденцію (спрямованість на навколишніх). Гармонічна єдність цих мотивацій втілюють у собі високу систему головних життєвих цінностей і моральних принципів, високий особистий і професійний успіх, реалізація якого принесе величезну користь індивіду, домогосподарству і державі. |
