Анотація до роботи:

Марець О.Р. Домогосподарство в умовах ринкової трансформації економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2004.

У дисертації досліджено особливості діяльності домогосподарства як економічного суб’єкта у перехідній економіці України. З’ясовано сутність, види та функції домогосподарств. Проаналізовано сучасний інструментарій його дослідження, розглянуто показники діяльності домогосподарств у системі національних рахунків. Виявлено особливості інституційного середовища домогосподарств у командній системі та зміну їх функцій у перехідній економіці.

У роботі здійснено макроекономічний аналіз домогосподарства у перехідній економіці України у розрізі його найважливіших функцій. Оцінено нерівність розподілу складових доходів та видатків між домогосподарствами різних типів. Відповідно до здійснених обчислень виявлено вагу складників доходів у нерівності розподілу грошового доходу домогосподарств та шляхи її послаблення. Проаналізовано ефективність державного регулювання доходів домогосподарств та запропоновано низку заходів щодо його поліпшення.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми щодо підвищення рівня життя домогосподарств у перехідній економіці України.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки та пропозиції.

1. У сучасній економічній літературі домогосподарство часто ототожнюють із близькими за змістом економічними одиницями – сім’я, сімейне господарство, індивід. Проте, такий підхід не завжди є продуктивним. Головні ознаки домогосподарства – спільне (повне або часткове) використання бюджету його членами, постійне спільне їх проживання та харчування. Ця одиниця може складатися із однієї особи і саме цим вона в економічному аналізі принципово відрізняється від сім’ї. Сімейне господарство здебільшого є невід’ємною функцією як сім’ї, так і домогосподарства. Поняття особа (індивід) застосовуємо як синонім домогосподарства тоді, коли, по-перше, йдеться про домогосподарство у складі однієї особи; по-друге, домогосподарство розглядають як абстрактну одиницю економічного аналізу.

2. Сектор домогосподарств привласнює найбільшу частку доходів. У вітчизняній перехідній економіці на нього припадає в середньому 55% валового наявного доходу, що однак не є високим показником. Реальні поточні доходи домогосподарств протягом досліджуваного періоду знижувались у відповідь на обвал обсягу національного виробництва. Зміни у структурі доходів сектору домогосподарств свідчать про те, що, по-перше, рівень життя родин із трудовими доходами у вигляді зарплати в середньому знизився. По-друге, чисельність соціально незахищених осіб зросла. По-третє, неформальний сектор вітчизняної економіки розширився. По-четверте, приватизація не стала джерелом зростання добробуту для переважної більшості домогосподарств. Нарешті, відбувається старіння населення.

3. Грошові доходи міських домогосподарств у середньому перевищують доходи сільських. У структурі доходів найбагатших та найбідніших домогосподарств виявлено дві протилежні тенденції. По-перше, це диверсифікація джерел доходів, особливо в найбідніших сільських родинах, між заробітною платою, трансферами та доходами від продажу сільськогосподарської продукції. По-друге, збільшення ваги одного джерела доходу – заробітної плати (особливо в найбагатших міських родинах).

4. Розподіл складників грошових доходів є нерівномірним. Найвищим ступенем концентрації у 2002 р. характеризувався розподіл доходів від продажу нерухомого та особистого майна, самозайнятості, власності та праці. Найрівномірніше серед домогосподарств розподілилися стипендії і соціальні допомоги та доходи від продажу сільськогосподарської продукції. У нерівності розподілу грошового доходу найбільшу вагу займає оплата праці, а збільшення трансферів її знижує. Тому зміни форм державного регулювання найбільше вимагають оплата праці та трансфери.

5. На сектор домогосподарств припадає найбільша частка споживчих видатків у вітчизняній економіці. Натомість частка їх заощаджень поки що не є високою порівняно із іншими секторами. Унаслідок зменшення національного доходу в 1990-х рр. реальні показники споживання та заощадження домогосподарств знижувались. При цьому особливо чутливими до зменшення ВВП були заощадження домогосподарств. Кейнсіанські функції споживання та заощадження, побудовані у дисертації, засвідчили, що значення обох цих показників формуються під впливом одного чинника, а саме поточних доходів домогосподарств. Це свідчить про те, що у більшості вітчизняних домогосподарств формуються адаптивні сподівання.

6. Переважна частка видатків домогосподарств припадає на придбання продуктів харчування, причому у найбідніших домогосподарствах ця частка є особливо значною. Крім того, в перехідній економіці України поведінка домогосподарств із різним рівнем доходів у сфері споживання неоднакова. Розподіл складників грошових видатків міських та сільських домогосподарств також вказує на значну нерівність між ними. Найвищий ступінь концентрації видатків міських та сільських родин стосується видатків на купівлю нерухомості, а найменший – на купівлю продовольчих товарів (міські), непродовольчих товарів (сільські домогосподарства).

7. Зі збільшенням кількості осіб у складі домогосподарства подушні видатки зменшуються. Зокрема це стосується видатків на предмети спільного користування, що показує вигоду від ведення спільного господарства. Аналіз видатків на продукти харчування виявив невідповідність фактичних рівнів їх споживання науково обґрунтованим нормам. Крім того, аналіз споживчих видатків домогосподарств з дітьми вказав на тенденцію зниження якості харчування із збільшенням кількості дітей.

8. В умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки рівень життя багатьох українських родин знизився. З відновленням економічного зростання простежуються і позитивні тренди, наприклад, підвищується частка особистих заощаджень у поточному доході домогосподарств. Державне регулювання життєдіяльності домогосподарств за рахунок низки соціальних нормативів та податково-трансферної політики покликане пом’якшувати негативні наслідки ринкового розподілу доходів. Аналіз соціальних нормативів в Україні виявив глибокі диспропорції. Підтримання економічного зростання передбачає зрівняння розмірів мінімальної зарплати та неоподатковуваного мінімуму.

9. Недосконалою в Україні є податкова система, наслідком чого є, зокрема, високе податкове навантаження на трудові доходи домогосподарств. Запроваджена із 2004 р. пропорційна ставка податку на доходи фізичних осіб суттєво знижує податкові відрахування на трудові доходи багатших домогосподарств. До позитивних наслідків можна віднести наявність податкової соціальної пільги, яка дещо послаблює податкове навантаження на бідніші домогосподарства. Завдяки їй для цих домогосподарств зростає сума, яка виконує роль неоподатковуваного мінімуму. Проте застосування цієї пільги порушує ієрархію доходів, що суперечить одному із фундаментальних принципів оподаткування. Це порушення зникає, якщо мінімальна заробітна плата дорівнює прожитковому мінімуму. Крім того, для посилення стимулювального ефекту цього податку необхідні такі додаткові заходи: зменшення соціальних зборів з ФОП підприємств, перерозподіл видатків на утримання соціальних фондів між працедавцями, домогосподарствами та бюджетами різних рівнів та податкова амністія.

Публікації автора:

1. Деякі теоретичні аспекти оцінки рівня життя // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвипуск 8. – Львів: Інтереко, 2001. – С. 499-505 (0,35 друк. арк.).

2. Межі поширення виробничої функції домогосподарств в Україні // Доходи та заощадження в умовах трансформації економіки України. Науковий збірник / За ред. З.Г.Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 2002. – С. 193-199 (0,43 друк. арк.).

3. Про застосування методики оцінки діяльності домогосподарств у системі національного рахівництва // Актуальні проблеми економічної теорії. Науковий збірник. Спецвипуск 9. – Львів: Інтереко, 2002. – С. 73-81 (0,45 друк. арк.).

4. Аналіз деяких аспектів еволюції поглядів на природу та роль домогосподарства в економіці // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 31. – 2002. – С. 303-308 (0,32 друк. арк.).

5. Рівень життя та його вимірники // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів. Київ, 4-5 травня 2000. – С. 38-39 (0,1 друк. арк.).

6. Поняття домогосподарство в соціально-економічних дослідженнях // Актуальні проблеми формування економічної системи України. Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції. – Львів, 16-17 травня 2002 р. – С. (0,12 друк. арк.).

7. Аналітичний інструментарій дослідження поведінки домогосподарств // Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку. Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції. – Львів, 7-8 травня 2003 р. – С. 182-184 (0,1 друк. арк.).

8. Результати виробничої діяльності домогосподарств в перехідній економіці України // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів, 24-25 жовтня 2003 р. – С. 151-153 (0,1 друк. арк.).