Анотація до роботи:

Гливук Н.В. Дослідження функціональних властивостей латротоксинподібного білка як можливого учасника процесу нейросекреції.-Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.02 – біофізика.- Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2002.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню функціональних властивостей латротоксинподібного білка як можливого учасника процесу нейросекреції. В роботі показано, що латротоксинподібний білок збільшує ступінь АТФ – викликаного злиття гомотипових мембран. Ця властивість латротоксинподібного білка може модулюватися процесами фосфорилювання-дефосфорилювання, зміною рН середовища та шляхом обробки білка N-этилмаліємідом. Встановлено, що латротоксинподібному білку притаманна АТФазна активність, характерна для білків ААА родини АТФаз. Показано, що аплікація 0,1мкМ латротоксинподібного білка призводила до значного збільшення амплітуди кальцієвого струму Р-типу (біля 72%) та дещо меньшому зростанню струму L-типу (біля 33%). Дослідження впливу латротоксинаподібного білка на спонтанні постсинаптичні відповіді показали, що аплікація 0,3мкМ білка призводила до деякого зростання амплітуди (44.6 ± 24.6 %) та значного збільшення частоти (1027 ± 121,2 %) GABAергічних IPSC. Таким чином латротоксинподібний білок можливо здатен брати участь в процесі синаптичної передачі.

1. З використанням біохімічних та електрофізіологічних методів було досліджено функціональні властивості латротоксинподібного білка та встановлено, що він може бути віднесений до родини ААА АТФаз – білків, які опосередковують злиття мембранних структур.

2. Латротоксинподібний білок здатен викликати злиття штучних та біологічних гомотипових мембран.

   3. Показано, що властивості латротоксинподібного білка можуть модулюватися ендогенними факторами, такими як зміна рН середовища та фосфорилювання.

      4. Для латротоксинподібного білка характерна АТФазна активність, величина якої становить 6 мкмольР_і/мг білка/год.

         5. Латротоксинподібний білок здатен потенціювати Са струм через канали P- та L-типу без зміни їх кінетичних та потенціал-залежних параметрів. Приріст амплітуди Са струму P-типу в нейронах Пуркін’є мозочка щура становив 72%, а Са струму L-типу в нейронах гіпокампу щура – 40%, при аплікації латротоксинподібного білка ззовні в концентрації 10 мкг.

            6. Дослідження на нейронах гіпокампа в культурі показали, що частота та амплітуда постсинаптичних струмів значно зростають при дії латротоксинподібного білка. Ці дані вказують на те, що цей білок може виступати в ролі фактора, що бере участь в вивільненні нейромедітора.

               Перелік статей, опублікованих за матеріалами дисертації:

               1. Trikash I., Terletskaya M. Malysheva M. Kolchinskaya L. Kactrykina T. Glyvuk N., Membrane fusion in model system (1997). Neirofiziologia/Neurophysiology, 29, 283-285

               2. М.К.Малишева, Л.І.Колчинська, Я.Т.Терлецька, І.О.Трікаш, Н.В.Гливук Деякі характеристики фузогенної активності цитоплазматичного латротоксинподібного білка мозку (1998). Нейрофизиология, 30, № 4/5, 294-296

               3. Н.В.Гливук, Л.И.Колчинская, М.К.Малышева АТФазная активность латротоксинподобного белка (2002). Нейрофизиология 34, № 1, pp. 3-6.

               4. Glyvuk N.V., Storozhuk M.V. Effect of latrotoxin-like protein on spontaneous postsynaptic activities in hippokampal cell cultures (2002) Neirofiziologia/Neurophysiology, 34, № 2/3, 152-154.

               Перелік тез доповідей, опублікованих за матеріалами дисертації:

               1. Н.В.Гливук, І.О.Трікаш, Я.Т.Терлецька, Л.І.Колчинська, М.К.Малишева Вплив латротоксинподібного білка на злиття ліпосом і його можлива участь в нейросекреції (1995). Експериментальна та клінічна фізіологія,4, 68

               2. Trikash I., Terletskaya M. Malysheva M. Kolchinskaya L. Kactrykina T. Glyvuk N. Latrotoxin-like brain protein and its fusogenic activity (1997). Biophis.J., 2, 72