Беззуб'як Мирослав Йосифович. Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу : Дис... канд. наук: 23.00.01 - 2003.
Анотація до роботи:
Беззуб’як М. Й.Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00. 01 – Теорія та історія політичної науки.
Захист дисертації відбудеться в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Дисертація присвячена розгляду умов використання методу контент-аналізу в політології міжнародних відносин. З’ясовано структурне місце розташування цього методу в предметно-методологічній базі політичної науки. Перевірено на сумісність і придатність його з основними теоретичними підходами і формалізмами політології міжнародних відносин. Окреслено перспективи застосування методу в політико-культурних та ідеологічних студіях.
З метою адаптації предметної галузі для подальшого дослідження розроблено п’ятискладову систему конститутивних категорій. Призначення кожної - адаптація певного фрагменту аналізованої реальності.
Запровадженням категорії “аналітичного потенціалу” з’ясовано роль і місце контент-аналізу в системі зовнішньої політики. Визначено політико-культурні детермінанти, організаційні передумови і механізми інтеграції методу в зовнішньополітичну практику.
Ключові слова: контент-аналіз, конститутивні категорії, аналітичний потенціал, міжнародні відносини, зовнішня політика, політична культура, ідеологія.
Галузеві гносеології як невід’ємна частина кожної суспільної науки, в тому числі й політичної, існують поряд із загальною теорією пізнання, що є частиною філософії. Розвиток теоретико-методологічної структури політичної науки - завдання суто політичної галузевої гносеології. В ширшому, політико-культурному сенсі теоретико-методологічний розвиток є ознакою і складовою загального процесу ускладнення і диференціації політичної культури – появи нових стилів політичного мислення як продовжень нових політико-культурних стилів та відповідників нових політичних інститутів.
Перспектива розвитку і становлення політичної науки в Україні значною мірою залежить від попереднього з’ясування і вирішення низки теоретико-методологічних завдань. Одним із них є нарощення інтерпретаційно-аналітичного потенціалу власне науки. Розширення спектру методів, які використовує політологія безпосередньо впливає на цей процес. Розроблення та включення контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політології загалом і політології міжнародних відносин зокрема, безперечно, сприятиме нарощенню інтерпретаційно-аналітичного потенціалу політичної науки.
Структура і форма контент-аналізу в політології визначаються (особливо форма) політичною культурою та ідеологічними впливами. Така ціннісна детермінованість прямо випливає зі статусу науки в політичній культурі, її пріоритетності як однієї з форм цієї культури. Технократичні політичні культури постіндустріальних суспільств мають вочевидь більшу схильність звертатися до методів на взірець контент-аналітичного.
Звернення до контент-аналізу (методу, розробленого й апробованого в рамках інших наук – соціології, лінгвістики, теорії обчислювальних систем) знаменує прихід міждисциплінарної парадигми в політичну науку, що властиво технократичним політичним культурам з високим статусом наукового знання. Слід також підкреслити і міжфаховий характер дисертації, коли метод, структурно розвинений і функціонально апробований в рамках політології міжнародних відносин, переноситься в галузь політико-культурних та ідеологічних досліджень.
Запропоновано загальну трирівневу модель структури соціального і політичного аналізу та визначено місце і роль у ній контент-аналізу. Виокремлено кантіанську (веберіанську) парадигму контент-аналізу, максимально аксіологічно, політико-культурно детерміновану, альтернативну кількісно-біхевіористській та якісно історико-діалектичній.
Звернення до веберіанського варіанту контент-аналізу відбувається в контексті повернення в сучасну суспільну науку “парадигми осмисленості”, що передбачає зростаючий дослідницький наголос на мотиваційно-смисловому аспекті досліджень суспільних і, зокрема, політичних відносин.
За критеріями сумісності і придатності встановлено характер взаємодії контент-аналізу з основними пізнавальними конструкціями теоретико-методологічної площини політології міжнародних відносин – базовими теоретичними підходами (реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії “світового суспільства” і взаємозалежності), базовими формалізмами (макро-, мезо- та мікроформалізм), парадигмальними методами (системний, структурно-функціональний, компаративний).
Визначено і розроблено систему конститутивних категорій, які когнітивно структурують предмет контент-аналітичного дослідження. Запропоновано, апробовану на дослідженні окремих політичних і міжнародно-політичних проблем (глобалізація, регіональна інтеграція, соціальна трансформація, безпека, функціональні аспекти зовнішньої політики) п’ятискладову систему категорій, які розташовані на чотирьох структурних рівнях і чергуються як послідовність відкритих і закритих смислових сфер: контекст - часова комунікативна сфера та просторова комунікативна сфера - діалог-конфлікт - оперативний код. Окреслюється шлях подібного структурування предмету політико-культурних та ідеологічних досліджень, коли кожній із уже вичленованих і систематизованих у рамках політології міжнародних відносин категорій відповідатиме інший аспект іншого предмету політологічного дослідження – політико-культурних та ідеологічних відносин. Формулюється така категоріально-фактична кореляція: “контекст” – політико-культурний (ціннісний) контекст політичних відносин; “просторова комунікативна сфера” – геополітична сфера (ареал поширення) певної ідеології, географічно локалізована цивілізація чи історико-культурний тип; “часова комунікативна сфера” – цикли громадської думки, етапи політико-культурної еволюції; “діалог-конфлікт” – політико-культурний консенсус, політико-культурний конфлікт, ідеологічний мир/ворожнеча; “оперативний код” – ціннісні структури впорядкування мотиваційних комплексів політичної поведінки.
З’ясовано, що за умов інтеграційної сучасності особливого значення набуває аналітична складова національної могутності – аналітичний ресурс зовнішньої політики. Використання аналітичного ресурсу відбувається у формі вироблення і здійснення зовнішньополітичних стратегій та аналізу наслідків їх здійснення. Серед факторів успішності цього використання одним з вирішальних є розмаїття аналітичних методів, залучених до зовнішньополітичної сфери. Контент-аналіз є одним з таких аналітичних методів сучасної зовнішньої політики і призначений переважно, для аналізу суб’єктивно-мотиваційних умов зовнішньополітичної діяльності та міжнародно-політичної взаємодії. Така суб’єктивно-мотиваційна спрямованість цього методу робить його незамінним в аналізі політико-культурної детермінованості та ідеологічних впливів на систему зовнішньої політики, тобто пріоритетним методом аналізу зовнішньополітичної культури.
Вказано необхідні умови для застосування контент-аналізу в системі зовнішньої політики: його розробленість, поширеність і “популярність”, професійне володіння ним, що передбачає не лише знання про існування такого методу, а й знання його формально-теоретичної структури та вміння застосовувати контент-аналіз.
Визначено основні передумови запровадження контент-аналізу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства України (нормативно-методичні та організаційно-технологічні).
Контент-аналіз - один із найефективніших інтелектуальних засобів прискорення і успішного завершення трансформаційних процесів в Україні; розвитку її зовнішньої політики. Це інструмент удосконалення політичної культури і водночас - функція її диференційованості. Україна потребує дієвішої політичної науки, яка, щоб стати насправді продуктивною силою українського суспільства, сама потребує теоретико-методологічного вдосконалення.
Мистецтво політики є високим гуманістичним мистецтвом, насправді далеким від макіавеллізму (принаймні в його вульгарних інтерпретаціях). Знати політику – це розуміти мотивації і поважати прагнення. Знати політику – це знати людей. З-поміж усіх суспільних наук політична найближче до антропології, що робить контент-аналіз незамінним, а його використання - конче потрібним. Це надзвичайно перспективна аналітична система, водночас технічно досконала і глибоко гуманістична.
Список опублікованих праць за темою дисертації. Основні теоретичні положення, методи дослідження та висновки дисертації викладено в наступних працях автора, опублікованих у фахових виданнях:
Політологічні аспекти контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 1999. - Вип. 7. – С. 14 – 19;
Комунікативний вимір дослідження європейської стратегії України // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 1999. - Вип. 8. – С. 55 – 61;
Криза ідентичності і посткомуністична трансформація. Категорія часової комунікативної сфери // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 2000. - Вип. 9. – С. 38 – 46;
Соціальна детермінованість контент-аналізу політичних і міжнародно-політичних відносин // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 10. – С. 89 – 96;
Діалогічно-конфліктна динаміка в контент-аналізові сучасних міжнародно-політичних відносин. // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 11. – С. 47 – 54;
Форми концептуалізації оперативного коду як об’єкту контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 12. – С. 111 – 117;
“Розуміюча” політика. Аналітичний потенціал зовнішньополітичної діяльності // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 13. – С. 97 – 112;
Контент-аналіз і теорії міжнародно-політичних досліджень // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2001. - Вип. 16. – С 125 – 139;
Контент-аналіз в системі зовнішньої політики: метод і організація; проблеми і перспективи. // Проблемы программирования. - 2002. - № 1 – 2 (Специальный выпуск). - С. 404 – 408. (Матеріали конференції “УкрПрог’ 2002”).
Публікації автора:
Політологічні аспекти контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 1999. - Вип. 7. – С. 14 – 19;
Комунікативний вимір дослідження європейської стратегії України // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 1999. - Вип. 8. – С. 55 – 61;
Криза ідентичності і посткомуністична трансформація. Категорія часової комунікативної сфери // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 2000. - Вип. 9. – С. 38 – 46;
Соціальна детермінованість контент-аналізу політичних і міжнародно-політичних відносин // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 10. – С. 89 – 96;
Діалогічно-конфліктна динаміка в контент-аналізові сучасних міжнародно-політичних відносин. // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 11. – С. 47 – 54;
Форми концептуалізації оперативного коду як об’єкту контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. – Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 12. – С. 111 – 117;
“Розуміюча” політика. Аналітичний потенціал зовнішньополітичної діяльності // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 13. – С. 97 – 112;
Контент-аналіз і теорії міжнародно-політичних досліджень // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2001. - Вип. 16. – С 125 – 139;
Контент-аналіз в системі зовнішньої політики: метод і організація; проблеми і перспективи. // Проблемы программирования. - 2002. - № 1 – 2 (Специальный выпуск). - С. 404 – 408. (Матеріали конференції “УкрПрог’ 2002”).
